Заклади культури мало не кожного тижня вимушені пристосовуватися до нових карантинних обмежень
Впродовж трьох останніх тижнів осені в країні діяв “карантин вихідного дня”. Однак його вирішили не продовжувати. Це означає, що тепер до звичайного режиму роботи із дотриманням карантинних вимог повертаються всі заклади, заборонені під час «локдауну від Кабміну», зокрема й культурні. Неможливість працювати на вихідних для театрів, кінотеатрів, філармоній, будинків культури вдарила по їхній фінансовій частині. Нещодавно міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сказав, що доходи сфери культури та готельного бізнесу внаслідок карантину вихідного дня скоротяться на 50%. Як відбувалося насправді, та як переживали карантин вихідного дня запорізькі заклади культури, дізнавалася «Запорозька Січ»
Зразкові приклади дотримання карантину
Ще навесні представники культурної та креативної сфер з різних міст України влаштували акцію #стопкультурнийкарантин. Це був своєрідний протест, в якому працівники сфери культури намагалися привернути увагу до проблем, з якими вони зіштовхнулися через карантин. Запоріжжя також долучилося до такої акції, тож над Набережною засяяли прожектори.
На початку введення карантину вихідного дня заклади культури нашого міста знову зверталися до центральної влади. Цього разу із проханням дозволити роботу у вихідні дні. Але, як ми знаємо, Уряд не почув ані заклади харчування, ані заклади культури, ані всіх інших.
Ініціатором звернення до Кабміну та облдержадміністрації стали працівники Запорізького муніципального театру–лабораторії «VIE». Вони написали листа до органів центральної та обласної ради. Це звернення підтримали обласні Театр юного глядача та Театр Ляльок, Обласна філармонія, Запорізький державний цирк, міські Театр–лабораторія «VIE» та Театр танцю, приватний «Новий театр», Департамент культури і туризму Запорізької міськради та квитковий сервіс Геннадія Мусіна.
Окрім загальних обмежень карантину за кількістю глядачів, які можуть бути присутні на виставах і концертах, минулі 3 тижні додавалася заборона роботи у суботу та неділю. Митці казали, що повноцінно їхні заклади можуть функціонувати лише у вихідні, а в будні глядачі просто не матимуть часу на культурні заходи. Тож 5-денний робочий тиждень по буднях та заборона працювати у вихідні фактично означали для них локдаун, а отже й відсутність заробітку.
Але окрім фінансової сторони питання працівники культури були занепокоєні ще дечим. За їхніми словами, найгіршими наслідками вимушеного простою були не лише матеріальні. Адже втрачаючи можливість виступати на сцені для своїх глядачів, артист втрачає мотивацію, навички та найцінніше – аудиторію.
Працівники театрів, цирку, філармонії запевняють, що з початку нового сезону їхні заходи були взірцем дотримання правил карантину, які полягали в обмеженні кількості глядачів, розсаджуванні по місцях із дотриманням дистанціювання, масковому режимі та ретельній дезінфекції.
– Субота і неділя – це для нас бюджетоутворювальні дні. Карантин вихідного дня фактично вбиває галузь гостинності загалом та індустрію кінопрокату, зокрема. Крім того, що ми не можемо працювати у найзручніші для глядача дні, додається ще дуже вагомий фактор психологічного впливу на аудиторію. Під тиском державної пропаганди люди бояться відвідувати кінотеатри попри те, що у нас безпечніше, ніж у транспорті або в супермаркеті. Зрештою, нестабільність державної політики щодо обмежень змушує світові студії – правовласників кіно – затримувати релізи фільмів, переносити на наступний рік, відмовлятися від кінотеатрального прокату взагалі. Наразі активно «мусується» ідея жорсткого карантину на новорічні та різдвяні свята. Це стане контрольним пострілом в наш бізнес, – розповідає керівник кінотеатру «БАЙДА» Олекса Наслєдніков.
Натомість Міністр охорони здоров‘я України Максим Степанов вважає, що «карантин вихідного дня» збив динаміку захворюваності на COVID-19. Він також додав, що ефект від «карантину вихідного дня» необхідно розглядати в комплексі з іншими обмежувальними заходами, які діють в Україні.
Все, що нас не вбиває
Заслужений артист України Максим Березнер розповів, що в театрі юного глядача вони репетирували в робочі дні, з малою кількістю людей та з дотриманням санітарних норм. Карантин вніс деякі корективи в репетиційний процес. Акторам доводилося змінювати графік й навіть виходити через онлайн–зв‘язок. За словами Максима Березнера, хоч зараз і не такий жорсткий карантин, але вони з колегами намагаються перетворити репетиції в найбезпечніше, що тільки може бути. Адже від дотримання карантинних вимог кожним учасником залежить робота всього театру.
Головна адміністраторка, акторка Запорізького муніципального театру–лабораторії «VIE» Олена Павлухіна каже, що заклади культури мало не кожного тижня вимушені пристосовуватися до нових карантинних обмежень.
– Зараз працюємо, створюємо нові вистави, чекаємо на свого глядача. Багато що для нас змінилося, але ми намагаємося вижити в цих умовах, – каже Олена.
Театр–лабораторія «VIE» знаходиться на острові Хортиця. Тому, за словами працівників, до закладу важко дістатися глядачам на спектаклі ввечері в будні, особливо в годину пік. Через це вистави переносять на пізніший час – приблизно на 18:30.
– Інколи початок вистав доводиться затримувати. Буває так, що глядачі запізнюються в просять не продавати їхні місця до приїзду. Щодо відвідуваності – я б не сказала, що вона зменшилася. Але з урахуванням всіх санітарних норм у нас в залі має бути заповнено не більш як 40% місць. Це приблизно 40 глядачів у залі. І всі ці місця завжди зайняті. Тому якщо більша кількість людей хочуть подивитися виставу, ми змушені їм відмовляти, – розповідає головна адміністраторка театру–лабораторії «Vie».
Під час першого локдауну, за словами працівників театру, репетиції всі відбувалися на платформі Zoom або у телефонному режимі. Але коли робота закладів культури навесні відновилася, репетиційний процес зайняв всього 1 тиждень. Навіть декорації працівники робили у себе вдома і потім доставляли до театру.
Засновниця лялькової артгалереї Ольга Гречуха також каже, що вони разом з працівниками вимушені підлаштовуватися під карантинні обмеження. На початку локдауну до артгалереї могли завітати люди невеликими групами під запис, пізніше робили це лише на вихідних, а згодом і зовсім перейшли в онлайн–формат.
Світлана Івко, заступниця генерального директора Запорізької обласної філармонії, каже, що для їхнього закладу концертна діяльність – основний вид роботи, і обмеження створюють значні перепони у ній.
– Із введенням карантину зменшилося відвідування заходів, глядацькі зали заповнюються частково. Однак, саме тому кожен концерт, кожна мистецька подія – особливі і для глядача, і для артиста, і для організатора. Ми вважаємо, що у важкі часи дуже важливо силою мистецтва нести глядачам надію та оптимізм. А скасування й перенесення вистав приносять лише розчарування, – говорить Світлана Івко.
«Карантинний» відбиток позначився й на театрі «Рівні можливості». Його керівниця Маріанна Смбатян розповіла, що перед черговими карантинними обмеженнями в театру мали відбутися 2 прем’єри, кошти за які пішли б на благодійність. Згодом виникла ідея виступити онлайн. Але через те, що деякі актори з трупи – люди з інвалідністю, вирішили не втілювати цей задум.
– Ми готувалися більш як пів року і працювали над цим. І я не могла допустити такого, щоб все зламати. Тому вирішила, щоб репетиції відбувалися, але в дистанційному форматі. Адже якщо не було б репетицій, то все, що ми зробили, пішло б коту під хвіст. Тому ми продовжуємо репетирувати, аби не забувати те, чого вже досягли, і вдосконалюємо надбане, – ділиться керівниця театру.
Думка
Експерт з Українського культурного фонду Ігор Гармаш вважає, що, судячи зі статистики захворюваності, локдаун для закладів культури – неминучий. На його думку, важливо вчасно зібрати свої сили і зробити стратегічний аналіз своєї діяльності, аби заклад не припинив свою роботу взагалі. Зараз в Україні можна навіть виграти гранти (фінансове забезпечення) для того, аби розвивати та адаптовувати свій заклад культури під час карантину.
Читайте також: У Запоріжжі не посилюватимуть карантин до кінця року