Видання “Запорозька Січ” починає публікацію серії експертних думок щодо відновлення громад після рашистської навали.

Аскад Ашурбеков, директор Агенції регіонального розвитку Запорізької області, депутат Запорізької обласної ради

ВРАЗЛИВІСТЬ ІНФРАСТРУКТУРИ ДО ВІЙНИ

Вразливість нашої інфраструктури виявилась через повну централізованість ресурсів. Так, велика кількість громад сьогодні залежить від Запорізького обласного «Водоканалу». На території регіону маємо малу кількість автономних артезіанських свердловин, але відсутні автономні джерела енергії для живлення електричних насосів. Вся інфраструктура взагалі не була розрахована на автономне функціонування та можливість функціонувати в складних умовах.

Свого часу все будувалось з урахуванням стабільної енергосистеми. І навіть у таких умовах інфраструктура не во всіх громадах функціонувала ідеально.

Плюс нематеріальна сторона питання – відсутність динамічного реагування в чиновницькій сфері.  Ці структури досить консервативні, не завжди можуть приймати адекватні рішення. А від цього залежить швидкість відновлення.

ПРІОРИТЕТИ ДЛЯ ЗАПОРІЗЬКИХ ГРОМАД СЬОГОДНІ

Звичайно, пріоритетне завдання для керівників органів місцевого самоврядування сьогодні – це підтримання інфраструктури.

У громадах, які знаходяться в окупації, головне завдання – допомагати людям вирішувати питання гуманітарного забезпечення, організовувати процес освіти та інших потреб. Словом, все що можна робити онлайн.

Гостро сьогодні стоїть також питання утримання апарату.

Другий пріоритет: звісно, майбутнє відновлення громад. Усього, що було зруйновано.

Сьогодні громади займаються моніторингом об’єктів, які було зруйновано. Мова, зокрема, про втрати по об’єктах інфраструктури та по житловому фонду.

Звичайно, розробляють плани з його відновлення.

ЗЕЛЕНЕ ВІДНОВЛЕННЯ

Про принципи зеленого відновлення знають більше керівники великих громад, переважно, міських. На кшталт Мелітополя, Бердянська. У них були відповідні проєкти й до війни.

У цих громадах і до початку масштабного вторгнення планували роботу з урахуванням зелених технологій. Щодо енергетики, зменшення викидів. Ці громади свого часу доєднувалися і до Угоди мерів про зменшення викидів.

Менші громади, сільські та селищні, навряд чи планують відновлення з таким компонентом. Проте будь-які нові проєкти, на які будуть залучатися кошти, донорські або європейські кредити, будуть вимагати цю складову – зелені технології відновлювання, зменшення викидів, термомодернізація. Усе, що зменшує витрату ресурсів – однозначно треба впроваджувати.

Проте глибоко цим питанням у переважній кількості громад поки що не займаються.

ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ВІДНОВЛЕННЯ

Над відновленням безпосередньо у громадах сьогодні в основному працюють співробітники апаратів рад. Адже, наприклад, представники громадськості певною мірою виїхали з територій.  І поки що залучати громадськість по Запорізькій області немає можливості, бо не дозволяє безпекова ситуація.

Як тільки буде спокій, відбудову треба робити. Обов’язково.

Публікація підготовлена в рамках проєкту «Планування зеленого післявоєнного відновлення Запоріжжя з урахуванням кліматичних цілей», за підтримки ГО «Екодія» завдяки співпраці із Друзями Землі Німеччини (BUND) та Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ).