Серед всіх вікових категорій 80% випадків онлайн-шахрайств відбуваються у месенджерах

Пенсіонери страждають утричі частіше за інших – їх гроші зловмисники привласнюють через SMS про виграш у лотерею, наприклад. А кожного четвертого підлітка крабують після відкриття шкідливого посилання. Мешканці сіл частіше натрапляють на продаж неіснуючого товару по передоплаті, а кияни – на фішингові атаки. Стать, до речі, практично не впливає на вірогідність зустріти шахрая в інтернеті.

Українців грабують багатьма методами, та останні роки все більш людей стають жертвами онлайн-крадіїв. Аналітична служба OLX, згідно з результатами опитування 25 тис. користувачів інтернету, оприлюднила цікаві дані, кого і як грабують інтернет-злодії. Місце проживання значно впливає на тип шахрайства. Наприклад, жителів селищ міського типу та сіл стикаються зі спробами продати їм неіснуючий товар по передоплаті, а от жителі міст у 1,5 раза частіше отримують фішингові посилання. Жителі райцентрів на третину частіше за інших стикаються з підробленими квитанціями про оплату.

У селах в цілому менше обізнаних з базовими правилами кібербезпеки. Якщо понад 42% містян не ведуть спілкування за межами платформи, де здійснюють угоду, та не відкривають посилання від незнайомих людей, то серед мешканців сіл – це тільки 33% опитаних. Водночас жителі столиці найбільше потерпають від фішингу (36% від всіх видів онлайн-шахрайств у Києві), а от у обласних центрах половина випадків пов’язана з перед­оплатою неіснуючого товару.

Серед всіх вікових категорій 80% випадків онлайн-шахрайств відбуваються у месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp). Однак пенсіонерам утричі частіше надсилають шахрайські SMS та у сім раз частіше – електронні листи про «виграш в лотерею», «нові умови тарифу» чи «правила карантину». Водночас 57% українців віком від 46 до 65 років натрапили на шахраїв, які просили зробити передоплату за неіснуючий товар.

«Молодь віком 18-25 років у кожному третьому випадку натрапляє на фішинг, а кожний четвертий неповнолітній втратив гроші після переходу за шкідливим посиланням на сайт – підробку відомого бренду. Це пов’язано з тим, що молодь більше за старше покоління проводить час в онлайні, але так само слабо обізнана з базовими правилами кібербезпеки – у школах цьому не навчають досі. Українці віком 65 років та старше удвічі частіше за молодь ведуться на схему з підставним кур’єром та у півтора раза частіше за інших натрапляють на шахрайства з використанням фейкових скриншотів про оплату», – деталізує Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.

Молодь більш обізнана з базовими правилами кібербезпеки, однак загальний рівень навичок онлайн-поведінки лишається невисоким. Водночас про кібербезпеку 65% неповнолітніх та 48% пенсіонерів дізнаються з соцмереж, 38% та 23% – від друзів та родичів, а от кожен третій українець віком від 65 років – з освітніх проєктів. Стать практично не впливає на вірогідність натрапити на шахрая. І чоловіки (78%), і жінки (88%) отримують шкідливі посилання від шахраїв у Viber, Telegram чи WhatsApp. Тільки чоловіки уважніше перевіряють адресу сайту, куди їм пропонують перейти. Українцям удвічі частіше за українок надходять шахрайські SMS (виграш в лотерею, «ви виграли авто» ) – 9% проти 4% від всіх випадків відповідно.

Після зустрічі з шахраєм представники обох статей поводяться однаково: більшість намагатиметься розв’язати проблему самостійно, до поліції звертатиметься тільки кожний десятий, але жінки майже вдвічі частіше за чоловіків звертаються до банку, щоб заблокувати картку.