Для того, щоб компостувати, не обов’язково мати приватний будинок
Третина всієї їжі, виробленої у світі, іде на смітник. Це близько 1,3 млрд тонн харчових продуктів щороку. Коли органічні відходи потрапляють на сміттєзвалище, вони гниють і виділяють метан – парниковий газ, що пришвидшує глобальне потепління та спричиняє пожежі на звалищах. Аби зменшити вплив органічного сміття на довкілля, його можна компостувати
Компостування: чому це важливо?
У середньому 40–50% усього сміття у нашому відрі – органіка. Звісно, її кількість залежить від того, живете ви у квартирі чи в приватному будинку за містом, готуєте вдома чи їсте в закладах. Іноді ми просто викидаємо хорошу їжу, тому що закінчується термін її придатності, і вона видається нам сумнівною для споживання.
В Україні вся органіка з наших смітників відправляється на звалище або на сміттєспалювальний завод. Її ми викидаємо у пластикових пакетах, тож на звалищі накопичується велика кількість пакетів, у яких органіка гниє та виділяє метан. Він пришвидшує зміни клімату та є вибухонебезпечним. Саме через органіку горять сміттєзвалища під час високої температури влітку. А коли горить звалище, палає усе, що там є: і пластик, і небезпечні відходи.
Також на звалищі від органіки утворюється рідина, що називається фільтрат. Вона стікає крізь шари сміття й потрапляє в землю. В ідеалі санітарне звалище повинне мати внизу пластиковий захисний шар і систему збору фільтрату, що очищує рідину. Таким способом вона повертається в природу чистішою. Але на наших сміттєзвалищах переважно немає такого шару, тому фільтрат просто проникає у ґрунтові води разом із небезпечними відходами та мікропластиком. Зрештою все це повертається в нашу екосистему.
Запорізька екоактивістка Любов Грибова переконана, що компостування – це величезний крок до екожиття. «Але наважитись важко, я це розумію. Бо сама така була. І чоловік спочатку не підтримував ідею. Ще й закопувати стрьомно!», – ділиться екоактивістка. Дівчина дізналася про концепцію zero waste (нуль відходів) і відтоді почала компостувати й ділитись своїми знаннями про маленькі кроки до екологічного життя з іншими. За словами Любові, найскладніше – почати. Дівчина розвінчує стереотипи, дає поради та пише корисні пости про це на своїй сторінці в Instagram.
Як компостувати органіку у квартирі
Компостер з бокашами – ефективними мікроорганізмами, що виглядають, як порошок з висівок. З їхньою допомогою органіка не гниє, а ферментується, а тому не має неприємного запаху. Це найпростіший і найбільш доступний спосіб компостування в українських реаліях.
Електричний компостер – це така собі мініпічка, яка припікає органіку й робить з неї сухий порошок за короткий час – від 6 годин до 1 дня. Мінус у тому, що така річ коштує дорожче, ніж компостер з бокашами, та не продається в Україні. Також вона потребує витрат електроенергії. Але плюси в тому, що все відбувається автоматично та швидко, а на виході у вас порошок, якого легше позбутися, ніж компосту, що залишається після бокаші.
Вермікомпостер – це компостер із хробаками. Головний його плюс у тому, що на виході ви отримуєте біогумус – добриво, готове до використання. Його можна змішувати із землею й використовувати для посадки домашніх рослин або додавати в ґрунт на городі. Вермікомпостер можна купити в магазині, а можна зробити самостійно з ящиків. Головне, щоб у ньому були окремі поверхи, між якими хробаки зможуть повзати.
Цей вид компостування більш «екстремальний», адже за хробаками треба постійно доглядати, перевіряти, чи достатньо їм їжі, чи волога земля. Його варто сприймати як повноцінний догляд за домашньою твариною, яку не можна лишити на місяць вдома й поїхати у відпустку.
Також для органіки використовують подрібнювач їжі, що встановлюється в раковині – диспоузер. Але він корисний тільки в тому разі, якщо стік виведений на компостну купу біля приватного будинку. Якщо ж подрібнювач встановлений у квартирі, він за фактом просто робить пюре, яке відправляється в каналізацію. Але всі часточки, більші за пісок, виловлюються та зрештою однаково відправляються на звалище, тому такі пристрої ніяк не змінюють ситуацію.
Можна придбати електричний компостер – безпроблемний в обслуговуванні, але й найдорожчий варіант. Він працює від мережі й не вимагає участі людини у переробці. Електричний компостер, який виглядає як черговий кухонний девайс, легко впишеться в інтер’єр оселі або балкону. Необхідно закласти органіку у місткість, а пристрій створює і підтримує необхідну температуру для роботи бактерій, які закладаються один раз, і періодично перемішує масу.
Практикум
Але найпростіше й найдешевше влаштувати компостування з бокаші. Для цього потрібне спеціальне відро, що має зйомне дно та кран унизу, за допомогою якого можна злити рідину – компостний чай. Із допомогою бокаш органіка ферментується, а не гниє, а тому не має неприємного гнильного запаху. Органіка може мати неприємний запах, але це залежить від того, що компостувати.
Засипаючи органіку в компостер, потрібно дотримуватися технології: кожен 2–3-сантиметровий шар органіки треба присипати шаром бокаші. Після додавання нової порції органіки її потрібно трохи притиснути. Це дозволяє вивільнити додаткове місце у відрі для наступної порції органіки. Завдяки тому, що органіка у відрі всихається, та з неї стікає компостний чай, вона починає займати менше місця.
Компостний чай потрібно обов’язково зливати раз або двічі на тиждень, але взимку через низьку температуру він утворюється рідше, або його взагалі немає. Компостний чай можна використовувати як натуральне добриво для кімнатних рослин. Для цього його треба обов’язково розвести з водою у співвідношенні мінімум 1:10 або 1:20, бо він дуже концентрований і може обпекти коріння рослин. Це класне натуральне добриво, яке зроблене вами безкоштовно.
Компостувати можна і у звичайному відрі. Потрібно обов’язково зробити додаткове зйомне дно, у яке буде стікати компостний чай, і з якого можна буде час від часу зливати рідину. Також має бути кришка, яка щільно закриває відро й не пропускає в нього повітря.
Що далі робити з компостом
За технологією, коли відро наповнюється до кінця, йому треба дати настоятися 2 тижні, а потім компост закопати в землю. Але для цього треба мати друге відро на ці 2 тижні.
Що не можна кидати в компостер
- рідини: воду, лимонади, соки, йогурти
- залишки приготовленої й жирної їжі
- кістки від м’яса та риби
- фекалії домашніх тварин
- жири та олії
Що можна компостувати:
- лушпиння, залишки, зіпсоване
- овочі
- фрукти
- зелень
- шкаралупа
- хліб
- кава, чай (без пакетиків)
- листочки/квіти
- паперові серветки
Як компостувати
– лушпиння, залишки їжі, серветки, краще подрібнити (порізати або пом’яти)
– раз на день/на декілька днів складати залишки в контейнер
– присипати жменькою бокаші
– щільно закривати кришку (потрібна певна температура та вологість, тому відкривати багато разів не можна)
– злити воду раз на тиждень/10 днів (у компостера подвійне дно, і є спеціальний кран для злиття)
Читайте також: Як вилізти з пластикової шкарлупи та бути «екофрендлі»
