Травень – гаряча пора для садівників та городників
В останній місяць весни нарешті з’являється стійке тепло, в саду квітнуть яблуневі дерева та груші, а на городі вже попробивались посіви бобових та піднялись майбутні кущі картоплі. Проте щоб підтримати всю цю красу, господарям доведеться засукати рукави, адже шкідники та різні болячки – вже тут
Що зробити в саду?
Почніть з того, що пильно огляньте кущі та дерева. Перевірте, як працюють ловчі пояси проти комах на стовбурах дерев, та наскільки і від чого покрутило вже листочки молодих пагонів. Скоріш за все, на багатьох деревах ви вже знайдете і попелиць на листочках, і вражені різними хворобами місця. Тож я, наприклад, вже оприскав молодий сад, застосувавши хімікат «Подвійний удар», який має боротись з фунгіцидами та шкідниками.
Потім можна розпушити землю у пристовбурних колах плодоносних дерев та ягідних чагарників, внести азотні добрива, добре залити їх водою, а на другий день замульчувати, щоб не виходила назовні волога.
Також, щоб залучити до саду бджіл, божих корівок та інших корисних комах, ви можете посіяти вздовж паркану саду насіння рослин, що містять нектар – конюшину, гірчицю та інші.
А що в городі?
А ось в городі роботи буде ще більше, ніж у саду. По-перше, ще минулого тижня крізь землю пробились кущі картоплі, і їх вже час окучувати. Праця не з легких, бо доведеться нагорнути з обох боків на кілька десятків рядів бульби чимало землі. Звичайно, це дасть потім додатковий врожай і на деякий час зупинить колорадських жуків.
Та все це іграшки порівняно із доглядом за розсадою, яку ви посієте спершу у себе в теплицях, а потім висадите в ґрунт. Це майже як догляд за малою дитиною – на вечір полий, на ніч – накрий, зранку зніми плівку чи агроволокно, підкорми перед поливом, вдень коли спека – знову накрий, потім відкрий… і так далі по колу протягом кількох тижнів, поки вони не окріпнуть і самі не встануть на ноги.
Це стосується теплолюбивих овочевих культур – огірків, перців, помідорів, баклажанів, кабачків… До того ж, вони дуже вимогливі до світла. А от капуста, коренеплоди та цибуля можуть рости і в затінених ділянках. Та якщо капуста любить низинки, де скопичується волога, то цибуля – навпаки. Загалом її полив потрібно припиняти вже в червні, щоб дати культурі підсохнути до збору врожаю. В іншому разі ви отримаєте багато цибулі, яка швидко почне гнити.
А поки що запоріжці знімають вже врожаї редису та очікують на появу перших ягід суниці.
Що потрібно квітнику?
Рихлимо ґрунт на клумбах та підсипаємо свіжий там, де оголилися коріння рослин.
У багаторічних рослин, що цвітуть у другій половині літа (флокси, дельфініуми, золотушники, астильби, хризантеми та лілейники) ділимо і пересаджуємо кореневища.
Не забуваємо прищипнути верхівки молодих пагонів у півоній. Це збудить сплячі бруньки до зростання.
Підгодовуємо квіти азотно-фосфорно-калійними добривами.
У травні можуть бути заморозки
Для садовода це дуже важливий момент, оскільки вже розпустилися квіти плодових дерев, ягідних кущів та суниці, а при температурі мінус 1,5 градуси вони можуть загинути. Тож що треба зробити в саду, щоб вберегти майбутній врожай:
– вкрити ділянку із суницею всім, що є під рукою, – нетканим матеріалом, агроволокном, плівкою, мішковиною, рогожею, очеретом, тирсою чи соломою;
– протягом ночі кілька разів обприскати водою плодові дерева і ягідні чагарники. Рясно пролити пристовбурні круги і поставити під крони великих дерев бочки з водою;
– поставити ввечері у теплицю з розсадою теплолюбних овочів пару відер з тліючим вугіллям.
Але будемо мати надію, що до цього не дійде, адже за прогнозами синоптиків у першій та другій декаді травня в Запорізькій області нічні температури нижче +8 опускатися не будуть.
А загалом, саме після заморозків з’являються такі хвороби, як борошниста роса, іржа, парша, чорна гниль і такі інші. Тому садівник повинен пам’ятати, що в травні обов’язково слід проводити профілактичну обробку рослин від шкідників і хвороб. Навіть якщо під рукою немає пестицидів, рослини можна за допомогою щітки або віника окропити розчином пічної золи – 1 склянка на 1 л води. Золою доцільно також присипати пристовбурні круги дерев.
Розмноження рослин
Травень – це місяць, коли проводять розмноження рослин вегетативним способом, тобто живцями, які укорінюють або прищеплюють. З поширенням плодових і декоративних ліан (винограду, актинідії, лимонника, ліанової жимолості, гортензії і клематисів) все частіше застосовують спосіб вегетативного розмноження шляхом вкорінення горизонтальних відводків.
У більшості плодових культур живці нарізають ще взимку, в лютому, довжиною 20-30 см, так, щоб на них були 3-4 добре сформованих бруньки. Їх збирають в пучок, загортають в геотекстиль чи інше ганчір’я, що пропускає повітря, і закопують в сніг. А в травні дістають. Живці можна замочити в розчині гетероауксину, корневині, цирконі, перманганаті калію або іншому стимуляторі коренеутворення.
Ґрунт для вкорінення беруть пухкий, родючий, із включенням до його складу 30% піску.
Для профілактики гнилі корисно додати в ґрунт приблизно 10% деревного вугілля. Живці встромляють похило, заглубивши на 1/3 у підготовлені грядки – у більшості рослин перші додаткові корені з’являються з нижніх бруньок.
Потім над ними споруджують парник або накривають кожен чи групу з 2-4 живців мікропарниками, які легко можна зробити з пластикових пляшок з обрізаним дном – встромляєте в землю, і буде зручно регулювати провітрювання таких парників.
Прищеплення дерев
Садоводи це роблять, коли хочуть, наприклад, на яблуні прищепити якийсь інший сорт.
Для щеплення використовують свіжозрізані живці. Добре зарекомендував себе спосіб щеплення брунькою – окулірування. Для швидкого росту і успішного розвитку прищепленої гілочки прищеплювати бруньку слід на саджанець підщепи, який зрізають над щепленням, – тоді вся сила кореня живить лише бруньку-щепу. Першого плодоношення у щеплених таким чином плодових дерев слід очікувати лише через 3-5 років.
Читайте також: Запорізький дендропарк буяє й квітне – фото
