Народні депутати вирішили прийняти 2 законопроєкти, що стосуються боргів за комунальні послуги
Правда, підійшли до питання з протилежних кінців: збираються чи то серйозно штрафувати боржників, чи то… повністю пробачити борги.
Заборгував за газ? Сиди вдома!
Подорожчання продуктів, карантин, втрата роботи. Жити, а точніше, виживати, стає все складніше. І зараз очікувано ростуть борги за комунальні послуги. Людям банально нічим платити за газ, воду, вивіз сміття. Як писав сайт “Запорозька Січ”, на кінець квітня заборгованість в Запорізькій області перевалила за 3,5 млрд грн! І в майбутньому опалювальному сезоні буде рости ще більшими темпами – адже за підписаним із МВФ Меморандумом вартість газу буде змінюватися щомісяця! І вгору підуть тарифи на інші послуги.
За опалення і гарячу воду борг запоріжців становить 1361,1 млн грн, за газ – 1125,2 млн грн, за електренергію – 409,9 млн грн, за утримання будинків – 359,6 млн грн, за воду і стоки – 322,7 млн грн, за вивезення побутових відходів – 56,7 млн грн.
Тотальні неплатежі можуть обернутися крахом для всієї комунальної сфери країни. І перш за все – для підприємств, які постачають комунальні послуги. Адже їм доводиться платити за ту ж електроенергію і воду, а концерну ГТС ще й розраховуватися за газ, щоб опалювальний сезон розпочався вчасно і без проблем.
У Верховній Раді вирішили боротися з боржниками радикально. Вже зареєстрований законопроєкт №3613, у якому нардепи від «Слуги народу» пропонують посилити покарання для тих, хто заборгував за комунальні послуги. По суті, їх прирівнюють до боржників по аліментах. Зокрема, через заборгованість за газ, воду або опалення збираються заборонити керувати своїми автомобілями, виїжджати за кордон, користуватися мисливською зброєю.
Збільшать і пеню, яка зараз становить 0,01% від суми в день. Після прийняття законопроєкту за наявності заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, розмір якої перевищує суму платежів за рік, буде нараховуватися штраф у розмірі 20% від заборгованості. Наприклад, до боргу в 10 тис. грн вам нарахують 2 тис. штрафу.
«Штрафи – це правильне рішення. Якщо нормальні люди намагаються вчасно все оплачувати, а не затягувати, то їм боятися нічого. Вважаю, що штрафи і подібні санкції приведуть до тями наших людей і зроблять їх більш відповідальними. Та й у підприємств буде менше фінансових проблем», – розповіла Наталія, помічник керівника приватного підприємства міста.
Крім того, планують борги стягувати примусово, утримуючи 50% із зарплат і пенсій. Причому фахівці у сфері ЖКГ не виключають, що за прострочені платіжки можуть навіть накласти арешт на майно і забрати квартиру.
«Штрафні санкції – це не погано, можливо, на когось подіють, і люди стануть трошки серйозніше ставитися до сплати за послуги», – вважає Сергій, механік.
Широкий жест за рахунок інших
Разом з цим нардепи вирішили прийняти «попсовий» закон про списання боргів. Законопроєкт №3323 довго «сумував на полицях», але напередодні місцевих виборів з нього струсили пил і пустили на обговорення по комітетах. Зокрема, в документі прописана необхідність списати всі комунальні борги, які утворилися станом на 1 січня 2020 року.
«Одним із чинників, який суттєво ускладнює фінансовий стан підприємств житлово-комунального господарства, є заборгованість споживачів за отримані житлово-комунальні послуги. Найбільшим боржником є населення», – сказано в пояснювальній записці до законопроєкту.
Нардепи визнають, що «наявність заборгованості створює нерівні умови для учасників ринку житлово-комунальних послуг та підвищує соціальну напругу в суспільстві, зокрема, між людьми, які добропорядно оплачують, та тими, які нехтують своїм обов’язком щодо оплати за житлово-комунальні послуги». І тому нардепи вирішили ще більше загострити ситуацію і пробачити борги.
Чи правильно це? Бухгалтер Ольга має чітку негативну думку щодо подібного «подарунку» від держави. «Насправді я різко негативно ставлюся до списання боргів за комунальні послуги, бо зазвичай не платять тільки недобросовісні люди, у яких навіть є гроші, але вони думають, що це не так важливо. А всі нормальні сім’ї, студенти і навіть літні люди, які живуть самі, намагаються вчасно за все сплачувати, іноді навіть віддаючи останні гроші. Всі мої знайомі, друзі і, звичайно, наша сім’я завжди намагається оплачувати все вчасно і за будь-яких обставин», – розповіла Ольга «Запорозькій Січі».
Але з іншого боку, борги, які накопичувалися десятиліттями, навряд чи будуть погашені. І навіть драконівські методи боротьби з боржниками можуть не допомогти – якщо немає майна, то і розпродавати/заарештовувати буде нічого. Але з іншого боку: люди заборгували не Уряду і Верховній Раді, а конкретним підприємствам, які забезпечували їх водою, опаленням, газом тощо.
«Добре, що держава може «пробачити» боржникам виплати комунальних послуг, оскільки багато хто з них втратив свої джерела доходу, взяти ту ж ситуацію з вірусом або будь-яку іншу серйозну причину. Але, з іншого боку, це неправильно, що так само це буде стосуватися і недобросовісних громадян, які просто вирішили, що можуть не платити», – каже студентка Анна.
Відзначимо, що в пояснювальній записці зазначено: «У разі прийняття законопроєкту реалізація його положень не вплине на показники Державного бюджету України». Тобто про компенсацію втрат підприємствам-постачальникам послуг мова не йде? В такому випадку нардепи зібралися просто зробити широкий жест і «всіх пробачити» за чужий рахунок – за рахунок підприємств-постачальників і місцевих бюджетів, яким напевно доведеться цим підприємствам надавати підтримку, щоб в містах не настав комунальний колапс.
«Я вважаю, це суто популістське рішення, що не враховує інтереси підприємств, які надають комунальні послуги, до того ж механізм компенсації фінансових витрат цих підприємств в законі не прописаний. Такими рішеннями ми можемо довести підприємства, що надають послуги населенню, до банкрутства, що призведе до соціальної катастрофи. Наприклад, жителі Запоріжжя заборгували концерну «Міські теплові мережі» 1,2 млрд грн, які життєво необхідні для нормальної життєдіяльності підприємства і підготовки до нового опалювального сезону», – розповів Ярослав Шевченко, спеціаліст зі зв’язків з громадськістю концерну «Міські теплові мережі».
З ним згодні представники інших підприємств, які надають ті чи інші послуги у сфері ЖКГ. «Обов’язково повинен бути прописаний механізм компенсації цих заборгованостей постачальнику послуг, інакше це може привести до великих фінансових складнощів на підприємствах. Адже заборгованість не завжди залежить від фінансових складнощів, наприклад, більшість літніх людей вчасно завжди все оплачує», – вважає Андрій Леонтьєв, генеральний директор КП «Наше місто».
Профільний бюджетний комітет дав свій висновок щодо законопроєкту. Зокрема, відзначено, що «не визначені джерела відшкодування фінансових втрат суб’єктів господарювання, в тому числі державного сектору економіки, внаслідок зазначеного списання, що призведе до звернень та судових позовів щодо відповідних компенсацій з державного бюджету». Але ухвалив рішення з таким формулюванням: «проєкт Закону «Про списання заборгованості…» має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має набувати чинності не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
І найближчим часом ми побачимо: в Уряді і Раді працюють популісти або люди, що думають. Якщо механізм компенсації втрат підприємствам не буде прописаний, то стане остаточно зрозуміло, що цей законопроєкт – не більше, ніж загравання з електоратом напередодні виборів.
Читайте також: Скільки запоріжців залишилися без роботи
