Аферисти можуть взяти кредит на будь-яке ім’я та прізвище
Свята минули, до зарплати ще декілька тижнів, а ви вже думаєте, де знайти гроші. Аж ось тут – на кожному кроці банери з рекламою мікрокредитів. Спокуса «позичити» гроші у фінансовій установі зростає, бо це ж так просто – отримати гроші на карту онлайн тільки за допомогою паспорту та коду. Але є одне «але». Якщо ви все ж таки не втрималися і взяли кредит, наприклад, 5 тис. грн, то будьте готові віддати назад вдвічі більше. А не повернете – познайомитеся з колекторами. До речі, стати «боржником» ви можете навіть не беручи кредиту чи позики. Як шахраям вдається зробити з людини, яка нікому нічого не винна, боржника – у матеріалі «на злобу дня».
«Безіменні» картки – наживка для аферистів
Для того, щоб стати боржником якоїсь установи, достатньо хоча б раз десь «засвітити» свої документи. Точніше, їхню електронну копію. Різноманітні «гроші онлайн» можуть надати кредит на карту умовного Петра Петровича навіть якщо він надішле їм електрону копію документів якогось Сашка. Ось так Сашко стане боржником, а Петро Петрович отримає гроші, які йому не треба повертати. Бо боржник же ж Сашко! Та через певний відрізок часу саме до Сашка почнуть дзвонити спочатку «банкіри», а потім колектори, вимагаючи гроші. І довести, що він нічого не позичав, буде вкрай тяжко.
Гадаєте, таке неможливо? Ще й як можливо! Купити копії документів Сашка чи якоїсь Марії неважко – шахраїв це не зупинить. До того ж різницю між даними у документах та банківській карті теж можна обійти. Адже раніше українські банки випускали «безіменні» картки, тож якщо подавати заявку на кредит-онлайн, справжнє ім’я позичальника ніхто не знатиме.
Ось кредит приватного підприємця, співзасновника Drone.ua Валерія Яковенка взяли саме на таку картку. Він абсолютно випадково дізнався, що на нього взяли мікрокредит: просто переглядав листи на своїй електронній пошті та побачив повідомлення від фінансової компанії про заборгованість.
– Була використана вразливість одного українського банку, який, за словами фінансової компанії, некоректно випустив величезну серію «безіменних» карток, де ви могли її купити, а по факту вона ні до кого персонально не прив’язана. На неї можна просто перерахувати кошти та зняти їх в банкоматі. Немає у неї власника. У певний час такі кредитки масово видавали клієнтам. По-хорошому їх мали одразу блокувати через особливість банківської структури, яка це зробила, – пояснює чоловік, який став жертвою кредитних аферистів.
До речі, при оформленні позики на невідомого з Валерієм не зв’язувався жоден представник фінансової організації. Адже найчастіше буває так, що людина дізнається про існування самої заборгованості та кредиту в цілому тільки після прострочення платежів.
Ідентифікацію можна обдурити
За допомогою фотошопу шахраї можуть навіть зробити «фото з паспортом», з вашим паспортом, звичайно, аби отримати «одобрямс» на кредит від компанії. Робиться фотографія афериста з його власним паспортом, а потім «підмальовуються» дані людини, на яку хочуть оформити кредит.
Не забудьте про SIM-ку
Ваш номер телефону – це теж частина ідентифікації. І мікрокредитні фірми працюють зі спеціальними базами кредитних бюро. Тому якісь наші з вами номери в них є. Однак насправді перевіряють номери геть не всі компанії. Наприклад, журналіста «BIHUS info» за 2 дні експериментів з оформленням кредитів оператор зв’язку попередив лише раз. Йому зателефонували й розповіли, що на нього хтось хоче взяти підставний кредит. Але попередили лише один раз (!) із десятка спроб подати заявку на позику!
Чому фінансова компанія не зв’язується із тим, на кого оформлюють кредит? По-перше, це не входить до її обов’язків, а по-друге, у базах може не опинитися вашого номеру, тож і кредитори до вас не додзвоняться. А тим часом шахраї залишають номер телефону свіжопридбаної SIM-карти і приймають дзвінок собі. А є ще один рівень шахрайства – коли у них є копія вашої SIM-картки.
Таких фірм, що видають «швидко гроші», – десятки. Вони позичають великі суми без застави, миттєво, але під великі відсотки. Кредитні ставки інколи сягають і тисячі річних! По-простому, то це, для прикладу, людина взяла 1 тис. грн в кредит, а повернути вже має 11 тис. Найчастіше цей річний процент захований під щоденний – більш приємний на слух – 3% в день. Але якщо помножити ці відсотки на 360 днів у році, то вийде чимала сума…
Що робити, якщо з вас «вибивають» кредит, який ви не брали?
Тримайте інструкцію від юриста Євгена Воробйова:
- Перевірте, чи дійсно на вас оформили кредит – через сайт Українського бюро кредитних історій: https://www.ubki.ua/
- Йдіть до поліції та пишіть заяву. Не залишайте поліцію без витяга з ЄРДР (що підтверджує відкриття справи). Якщо поліція не зареєструвала справу упродовж 24 годин – разом з адвокатом зверніться до суду.
- Зверніться до кредитора, колектора або банку та отримайте завірені копії договорів про кредитування (якщо можете підтвердити, що їх укладали не ви, наприклад були за кордоном – надайте такі докази).
- Повідомте про ситуацію Національний банк України. Електронною поштою: nbu@bank.gov.ua або за телефоном: 0800505240
- Зверніться до адвоката і подайте до суду – щоб визнати договір позики недійсним.
Як не стати жертвою?
- Не лишайте копії документів в інтернеті. Якщо знайшли чиїсь загублені й через соцмережі шукаєте власника, то обов’язково замальовуйте персональні дані. Бо в соціальних мережах є цілі групи, де люди допомагають іншим знайти їхні загублені документи, чим і можуть скористуватися шахраї.
- Якщо самі загубили паспорт – одразу напишіть заяву до поліції. Це буде додатковим доказом, якщо станеться афера з кредитом.
- Ще можна прив’язати свій мобільний номер телефону до паспорта, щоб копію сім-ки можна було б зробити тільки з ним.
- Періодично перевіряйте себе на сайті «Українське бюро кредитних історій». Це саме по собі не врятує від аферистів, але краще дізнатися про них раніше, ніж набіжить купа кредитних відсотків, а борг передадуть колекторам.
За матеріалами «BIHUS info» Колектори під прицілом
Наприкінці січня у Верховній Раді підтримали проєкт закону про обмеження діяльності колекторів. Як це торкнеться людей, які заборгували банку грошей, пояснюємо в матеріалі
У законі зауважують, що колекторська діяльність нерідко межує із порушеннями законодавства, включаючи й кримінальні діяння. Для спонукання боржників, що прострочили повернення боргу, до виконання обов’язку перед кредиторами колектори доволі часто вдаються до психологічного тиску на них та членів їхніх родин, застосовуючи при цьому жорсткі, а інколи й протиправні методи.
«Це є нехтуванням людською гідністю, вторгненням в приватне життя особи та порушенням прав і свобод людини, які захищаються Конституцією та законами України», – пишуть у пояснювальній записці автори законопроєкту.
Тож від моменту прийняття цього закону колекторською діяльністю може займатися лише та компанія, яка внесена до відповідного Реєстру Нацбанку. Регулятор перевірятиме компанії та їхніх власників.
Також буде внесено заборону погрожувати та шантажувати боржників. Забороняється вводити в оману про розмір боргу, наслідки невиконання договору, дзвонити вночі та приховувати свій номер телефону. Бо тепер усі дані про колекторську компанію та її представника мають бути прозорими.
Про залучення колекторської компанії банки будуть зобов’язані повідомляти позичальників, а вся інформація про «третіх сторін» має бути на сайті та в місцях надання послуг.
Про порушення можна повідомити до фінустанови та Нацбанку. 2 порушення до вимог етичної поведінки призводять до дострокового розриву договору.
Хто такі колектори?
Колекторська компанія – це фірма, яка на прохання банку чи іншого кредитора приступає до стягнення боргів.
Підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій може бути договір, укладений з кредитором (договір доручення, комісії, факторингу).
Які права колекторів?
Примусове стягнення заборгованості в межах закону може бути здійснене лише за рішенням суду. Колектори самостійно цього робити в жодному разі не можуть. Але вони мають право звернутися до суду з метою стягнення боргу й у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби чи приватних виконавців з метою стягнення заборгованості. Отже, фактично єдина законна функція колекторів – це письмово нагадувати боржникам про залишок боргу (а в разі несплати, передавати справи до суду, щоб отримати борги державними чи приватними судовими виконавцями).
Читайте також: Житель Запоріжжя облаштував у своїй квартирі наркопритон
