Святкування Нового року за старим стилем не є офіційним, проте цієї традиції дотримуються у багатьох країнах

Свято виникло у зв’язку зі зміною літочислення з юліанського на григоріанський календар. В Україні вечерю з 13 на 14 січня святкують як Щедрий вечір.

Історичне підґрунтя

У 1918 році Царська Росія жила за юліанським календарем, а Європа – за григоріанським. Різниця між двома системами обчислення створювала незручності для ведення міжнародних політичних і економічних справ.

Офіційна дата переходу на новий стиль – 14 лютого 1918 року. Тоді ж почали святкувати нове, на той момент незвичне свято – Новий Рік за старим стилем. Святкування не відзначалися масштабністю, але все ж день перестав бути «рядовим». Люди в цей день накривали багаті столи, проводили час у сімейному колі. До речі, традиція відзначати Старий Новий рік існує не тільки в країнах колишнього СРСР. Святкують в Греції, Сербії, Чорногорії, Алжирі, Тунісі і багатьох інших країнах. У німецькомовних регіонах Швейцарії, наприклад, 13 січня відзначають День святого Сильвестра, вбираються в маскарадні костюми і вітають одне одного з Новим роком. У Македонії – карнавали. Аналог нашого свята є в Уельсі – фестиваль Хен Галан.

Вважається, що першим гостем в будинку після новорічної ночі з 13 на 14 січня має бути чоловік. А основними заборонами в ці дні є давання грошей у борг, а також прибирання в будинку.

Народні традиції

Господині готували другу обрядову кутю – щедру. На відміну від багатої, її можна було заправляти скороминою.

Вважається, що чим більше розмаїття на столі в цей день, тим щедрішим буде наступний рік. Проте, наприклад, готувати рибу – погана прикмета, адже з дому може «уплисти» щастя. А от страви зі свинини готуються обов’язково, оскільки саме ця тварина символізує достаток в домі.

Звечора і до півночі щедрувальники обходили оселі. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігали сусідів, щоб защедрувати.

Парубоцькі гурти «водять Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. За давнім звичаєм вранці ці хлопці йшли на роздоріжжя палити «Діда», або «Дідуха», – снопи, соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Старого Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.

А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів. Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять.

Читайте також: 8 цікавих святочних ворожінь