У міськвиконкомі відбулася зустріч міського голови Володимира Буряка з учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Володимир Буряк сказав:
– Можна багато говорити слова подяки за те, що ви зробили. Ви брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не за наказом, а за покликом серця. Я щиро радий, що у нас є можливість ще раз віддати данину поваги і пам’яті подвигу, який здійснили для країни ліквідатори Чорнобильської аварії в 1986 році. Цей рік – особливий для країни, для кожного з нас. Тридцять років тому сталася подія, яка розділила історію України, долю кожного на життя до Чорнобиля і після.
І ми не будемо втомлюватися повторювати слова подяки справжнім героям, які в 1986 році буквально голими руками, ціною свого здоров’я, а деякі і ціною власного життя ліквідували наслідки найстрашнішої техногенної аварії світового масштабу.
Сказати спасибі та низько вклонитися за цей подвиг, здійснений 30 років тому, – найменше, що ми можемо зробити сьогодні для ліквідаторів-чорнобильців.
Ми розуміємо, що багато хто з вас сьогодні потребує не тільки слів поваги і підтримки, але і конкретної допомоги.
Системна робота в цьому напрямку ведеться в рамках міської програми соціального захисту населення. На жаль, економічний стан країни та міського бюджету не дозволяє нам реалізовувати масштабніші проекти. Однак, я впевнений, ми будемо робити все можливе, щоб захистити вас і ваші родини, забезпечити гідні умови життя чорнобильцям.
Міський голова ознайомив представників організацій чорнобильців із проектом майбутнього пам’ятника, який планується розмістити на Олександрівському узвозі (дамбі) та продовжив:
– Пам’ятник Героям Чорнобиля в Запоріжжі буде. Ми виконаємо обіцянку, яку раніше давала міська влада. Це – проект пам’ятника, який ви всі схвалили. Впевнений, що пам’ятник на честь героїв-ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній станції в центрі міста, біля площі ім. Пушкіна, стане гідним внеском запоріжців у збереження пам’яті про подвиг тисяч українців, про подвиг, який довелося зробити кожному з вас. Бажаю вам міцного здоров’я, благополуччя і життєвої енергії. Миру і добра вам і вашим близьким!
Міський голова Володимир Буряк повідомив, що вже поставлено завдання з проектування установки пам’ятника. Чорнобильці висловили надію, що до 14 грудня, до Дня вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, новий пам’ятник буде встановлено.
Активістів громадських об’єднань чорнобильців нагородили медалями та грамотами.
Також міський голова повідомив, що на останній сесії з міського бюджету виділено кошти на створення Міського реабілітаційного центру на базі фізіотерапевтичного відділення міської лікарні №3. У ньому зможуть проходити реабілітацію учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Заступник директора департаменту з питань охорони здоров’я міської ради Вікторія Ушакова розповіла, що в центрі будуть працювати кваліфіковані фахівці, його забезпечать усім необхідним медичним обладнанням. Лікування тут можна буде проходити амбулаторно, розбити його на кілька курсів. Учасників зустрічі проінформували про ситуацію з соціальним захистом, медичним обслуговуванням чорнобильців.
Голова міського громадського об’єднання «Чорнобильці Запоріжжя» Павло Бєлан подякував Володимиру Буряку за увагу до проблем чорнобильців, підтримку чорнобильських громадських організацій.
Присутні чорнобильці розповіли про свої проблеми – головним чином, про високі ціни на медичне обслуговування, які вони мають отримувати безкоштовно, неможливість отримати квартири, відмови «маршрутників» перевозити чорнобильців безкоштовно.
Прип’ять вразила високою травою
Учасник зустрічі у міськвиконкомі Сергій Перов, якому було вручено медаль «За розвиток Запоріжжя», розповів нашому кореспондентові про участь у ліквідації аварії:
До зони ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи я потрапив у 1887 році як військовослужбовець – у нас були такі «збори». Мені тоді було 37 років. Найбільше вразило саме місто Прип’ять – прекрасне, сучасне на той час місто, високі красиві будинки, дитячі майданчики, багато дитячих садків… І все поросло височенною, чи не в зріст людини, травою. Всі шибки в будинках побиті, жодного цілого скла.
Ми «чистили» будинки, міліціонер відмикав під’їзд, під вікна ставили кілька «КамАЗів», а ми, починаючи з дев’ятого поверху, викидали через вікна до них усе, що було в квартирах. Летіли матраци, дитячі візочки, різні речі побуту… Зараз згадую цю картину – моторошно стає, тоді були молодшими, якось все це пережили. Хоча радіоактивного пилу «наковталися», здоров’я підірвано. Спочатку нам виплачували пристойні «чорнобильські гроші», а потім уряд за урядом все більше скасовували їхній розмір. Сьогодні я отримую пенсію 2600 грн. (це пристойна цифра, є й такі, що мають трохи більше тисячі) та 400 грн. доплати. Як тут можна поправити здоров’я? Нещодавно довелося робити нескладну операцію, це коштувало 8000 грн.
З приводу недовиплат «чорнобильських грошей» у мене – чотири виграних суди, але гроші не повертають. На протести та гучні акції у нас немає здоров’я та сил. Тому тільки спокоєм ми здоров’я й бережемо.
Олена ЧУМАК, фото Володимира ШЕРЕМЕТА
