У той же час не було чим платити зарплати врачам і вчителям, почалися перебої з харчуванням у дитячих дошкільних установах.
Дослідники пишуть, що за так званим «індексом щастя» Україна знаходиться десь на останніх щаблях у світовому рейтингу. Звичайно, такі рейтинги – дуже суб’єктивні, але вони все ж таки відображають наше світосприйняття. Так, у країні йде війна, триває економічний спад, через нестабільність національної валюти й інші чинники зменшилася купівельна спроможність українців. Але чи настільки все погано, щоб впадати у розпач?
Український народ багато чого пережив, але не будемо занурюватися в далеку історію. Згадаємо зовсім недалеку. Чим жило наше місто рівно двадцять років тому, коли ми, нині 40-50-річні, були молоді, коли наші діти були ще зовсім малі?
Двадцять років тому, 16 квітня 1996 року, відбулася дев’ята сесія Запорізької міської ради другого скликання, якій передували збори депутатів міської ради, де було прийнято звернення до голови Запорізької обласної ради В’ячеслава Похвальського. Процитуємо цей документ:
«У житті міста Запоріжжя настав критичний момент. Питання полягає в тому, чи будуть працювати лікарні та школи, дитячі дошкільні установи.
Чи буде працювати громадський транспорт?
Чи будуть освітлені та впорядковані вулиці міста?
Чи буде тепло та вода в наших домівках?
Ми зараз кажемо не про політику, а про виживання міста в найскладніших економічних умовах. Сьогодні важко всім і ми це добре усвідомлюємо.
Запорізька міська рада народних депутатів, її виконавчий комітет роблять все можливе для життєзабезпечення міста, але всьому є край. Вже на сьогоднішній день місто не в змозі своєчасно оплачували працю вчителів та лікарів, не вистачає ліків першої необхідності, почалися перебої з харчуванням в дитячих дошкільних установах. (Виділення автора). Минулий 1995 рік був для нашого міста дуже складним, але ми зуміли втримати ситуацію в основних галузях: освіта, охорона здоров’я, комунальне та житлове господарство.
Разом з тим, контрольні цифри по бюджету міста на 1996 рік дозволяють нам зробити єдиний висновок – місто стає банкротом. На одну третину скорочуються кошти, які виділені на заробітну платню вчителям та лікарям, а це значить, що можна вже закривати школи та лікарні. Майже на одну четверту частину скорочуються витрати на харчування та ліки, а потреби комунального господарства міста забезпечуються тільки на 7,3 відсотка.
Шановні депутати обласної ради!
Ми, депутати міськради, просимо Вас на хвилину уявити собі – чи зможе майже міліонне місто вижити в поточному році з таким бюджетам, який Ви будете затверджувати?
Ми не вимагаємо нічого зайвого! Ми просимо зберегти пропорції розподілу бюджетних коштів 1995 року, замість 35 відсотків, які пропонують у 1996 році. Це ті мінімальні потреби, які допоможуть місту боротися за виживання та вирішувати першочергові, невідкладні проблеми міста та його жителів».
Звернення прийнято на зборах депутатів Запорізької міськради 10 квітня 1996 року. Але повернемося на сесію. Вона ухвалила рішення «Про порядок формування доходів та видатків бюджету міста Запоріжжя на 1996 рік»:
«Касові видатки міста Запоріжжя за 1995 рік склали 16243 млрд крб., при цьому заборгованість бюджетних установ міста станом на 01.01.96 року склала 4192 млрд крб.
За І квартал 1996 року в умовах надходження коштів до бюджету міста згідно нормативів 1995 року заборгованість бюджетних установ зросла і станом на 01.04.96 року склала 9084 млрд крб., в тому числі по заробітній платі 686 млрд крб., за харчування 120 млрд крб., за медикаменти 113 млрд крб.
Таке становище склалося незважаючи на те, що протягом минулого року виконавчим комітетом Запорізької міської Ради народних депутатів проводилась робота по скороченню видатків місцевих бюджетів. Так, були затверджені граничні суми першочергових видатків установ соціальної сфери, впорядкована система харчування учнів, яка дозволила скоротити видатки на харчування, встановлені більш економічні точки освітлення на вулицях міста. Проведені заходи по збільшенню доходів підприємств авто- та електротранспорту (співвідношення власних доходів до витрат збільшилось протягом року по підприємствах автотранспорту з 20 до 60 відсотків, підприємств електротранспорту з 2 до 20 відсотків). До місцевих бюджетів міста надійшло місцевих податків та зборів 427 млрд крб., при цьому їх питома вага у доходах збільшилась з 0,3 відсотка у 1994 році до 2.3 відсотків у 1995 році. З метою залучення додаткових коштів до бюджету міста розроблена система проведення земельних аукціонів (в 1995 році було проведено 2 аукціони і залучено 4 млрд крб.), завершена підготовча робота, з впровадження механізму по випуску муніципальної позики.
Проект бюджету міста на 1996 рік, доведений обласним фінансовий управлінням, ще більш погіршує фінансовий стан міста і ставить під загрозу існування найважливіші його галузі (освіта, охорона здоров’я, комунальне господарство).
Так, виходячи із доведених нормативів із бюджету міста за перший квартал поточного року необхідно буде передати кошти до обласного бюджету в сумі 617 млрд крб.
Згідно з контрольними цифрами, доведеними обласним фінансовим управлінням, видатки 1996 року зростають на 13,5% в той час, як рівень інфляції планується більш як 70%. Таким чином у 1996 році місто отримує коштів у порівняних цінах в 1,5 разу, менше, ніж у 1995 році.
Виходячи із доведених обласним фінансовим управлінням контрольних цифр та нормативів відрахувань від загальнодержавних подат,ків та зборів фінансові органи міста не в змозі проводити фінансування видатків, навіть на першочергові заходи. Так, виділена на освіту сума 4229 млрд крб. забезпечує виплату заробітної плати в сумі 3585 млрд крб., або на 60% та видатки на харчування 645 млрд крб., або на 29,5%, з охорони здоров’я виділена сума 4925 млрд карб. забезпечує виплату заробітної плати на 60%, або 3460 млрд крб. та видатки на харчування та медикаменти в сумі 1465 млрд крб., або на 21,3%, видатки на комунальне господарство міста забезпечені на 7,3%.
Нестача коштів на першочергові заходи (без урахування видатків на оплату енергоносіїв) тільки по цих галузях складає 16368 млрд крб.
Виходячи з ситуації, що склалася, Запорізька міська Рада народних депутатів вирішила:
- Доручити виконкому Запорізької міської Ради народних депутатів протягом місяця підготувати проект міського бюджету і винести його на розгляд сесії Запорізької міської Ради народних депутатів.
- Доручити виконкому Запорізької міської Ради народних депутатів до затвердження міського бюджету на сесії Запорізької міської Ради народних депутатів затвердити нормативи відрахувань від загальнодержавних податків та зборів до бюджетів районів.
Голова Запорізької міської Ради народних депутатів О.С.Головко»
Отже, звертаємо вашу увагу, в квітні (!) 1996 року бюджет міста ще не було прийнято. Його тільки доручено підготувати. Він дуже залежний від рішень вищих органів влади і не покриває витрат навіть за тими статтями, які зараз називають «захищеними». Йдеться про святе – зарплати вчителів і лікарів, енергоносії. Дуже великі проблеми були з харчуванням дітей.
А тепер порівняйте. Бюджет на 2016 рік прийнято, як і годиться, в грудні минулого року, навіть раніше за бюджети вищого рівня. Він покриває всі першочергові витрати і навіть передбачає деякий розвиток, наприклад у медичній галузі, на яку планується витратити 106 мільйонів. Лікарі крім зарплати отримуватимуть ще й доплати від міста. Звичайно, хотілося б більшого, але факт є факт…
І ще одне рішення тієї ж дев’ятої сесії Запорізької міської ради другого скликання, яке називалося «Про внесення змін до рішення восьмої позачергової сесії міської ради від 16.02.96 №5 «Про проведення Першої Запорізької міської облігаційної позики». Цим рішенням було внесено зміни в Умови випуску та порядок розміщення облігацій Першої Запорізької міської облігаційної позики 1996-1997 р.р. Зокрема, облігації випускалися строком на один рік загальним розміром емісії 1 000 000 000 000 (один трильйон) карбованців. Власниками облігацій могли бути юридичні та фізичні особи. Дата закінчення підписки на облігації – 22 червня 1996 р. Строк їхнього обігу – один рік з моменту підписки. Розмір виплати відсотків – сімдесят відсотків від середньозваженої ставки рефінансування Національного Банку України. Це не так і багато, зважаючи на те, що, нагадуємо, рівень інфляції планувався більш як 70%. Суттєво й те, що за умов важкої скрути доходи, отримані від проведення позики, було спрямовано не на «проїдання», а на «газифікацію, розвиток мереж енерго-, водопостачання та трамвайних колій міста».
Зараз, рівно через 20 років, я як депутат Запорізької міськради 2 скликання не впевнений, що тоді було ухвалено найкраще рішення. Адже від газу зараз ми намагаємося де тільки можливо відмовитися, а трамвайні колії уже через кілька років, за іншого мера, було вирішено не розвивати, а подекуди навіть розбирати. Але тоді були інші реалії і розвиток вбачали саме в цих напрямках.
Наше суспільство рухалося до дуже великих змін. На тій же сесії обговорювався проект Конституції України, який буде прийнято Верховною Радою вже через два місяці. А у вересні того ж 1996 року ми отримали національну валюту гривню, кожний український мільйонер (а ми всі були такими) обміняв банкноти у співвідношенні мільйон крб. на 10 грн., і міський бюджет позбавився своїх трильйонів.
Автор: Олександр Верьовкін
