Снігопади та морози, браконьєрські капкани, облави здичавілих собак, підозра на африканську чуму у дикого кабана. Ця зима завдала чимало лиха тваринам на Хортиці. Проте вони вистояли та перенесли її нормально. За висновками співробітників заповідника, епідемія оминула острів, а у холоди працівники підтримували тварин, влаштувавши годівниці.
– Найбільше підкормки потребують олені та косулі, – розповідає Сергій Козодавов, науковий співробітник сектору охорони природи Національного заповідника «Хортиця» – коли на снігу утворюється корок з льоду, їм доводиться харчуватися маленькими гілочками та корою. Тож ми облаштували годівниці у найбільш віддалених місцях від місць масового відпочинку, але поблизу постів охорони. Цієї зими ми згодували тваринам близько тони зерна та багато сіна. Інколи давали овочі та фрукти, що нам передавали магазини. Підгодівля тривала до сходу снігу.
Люди на охоронних постах розповідають, що олені та козулі звикають до людей, які їх підгодовують, тому можуть близько підпустити до себе. Завдяки цьому у працівників заповідника є можливість створювати унікальні фотознімки, а також слідкувати з поведінкою тварин. Синички навіть прилітають поласувати насінням прямо з рук.
Щасливі відкриття
Ця зима подарувала відкриття для запорізьких бьордерів та наукових співробітників заповідника, адже на початку січня вони вперше зареєстрували на Хортиці одну з найкрасивіших качок Північної Європи – морянку – яка трималася у нас на початку січня біля греблі Дніпрогесу, поки Дніпро не замерз, – поділився радісною новиною Сергій Козодавов.
Морянка – це одна з найкрасивіших качок, що зустрічаються в Північній Європі. Під час ловлі риби, молюсків та іншої здобичі вона може до 60 секунд залишатися під водою і занурюватися на глибину до 10 метрів. Морянки мігрують невеликими зграями, летять в перемішку з іншими птахами, тож їх дуже важко помітити. Запоріжцям посміхнулася велика вдача!
Також виявилося, що запоріжці з’їли ще не всіх снігурів (жартую!), адже на Хортиці цього року у нас зимували декілька зграйок по 5-10 птахів.
Браконьєр лютує
На жаль, не усі запоріжці навідуються до заповідника з добрим намірами. Узимку працівники Хортиці виявили більше десяти фактів браконьєрської діяльності. Наймасштабніший випадок був зафіксований, коли відпочиваючі виявили у лісі близько 20 капканів-петель. Відзначимо, що ця саморобна пастка – одна з найбільш жорстоких. Потрапивши в неї, тварина приречене на повільну та болісну смерть.
На жаль, це найбільш популярний спосіб браконьєрства на Хортиці.
Такі петлі розставляють на фазанів, зайців, козуль, кабанів. Небезпека цього методу браконьєрства полягає в тому, що він непомітний. А якщо людина досвідчена, вона може розставляти такі петлі навіть уночі. Або рано вранці, коли на території менше охорони. Враховуючи те, що площа заповідника дві тисячі гектарів, охопити її важко, до того ж вони ставляться у досить важкодоступних для людини місцях, адже саме такі тропи обирають тварини. Важко сказати, скільки людей займаються таким мисливством, але на щастя їх небагато. Дуже важко піймати браконьєрів, як правило, ми боремося вже з наслідками їх діяльності, – розповідає науковий співробітник сектору охорони природи Національного заповідника «Хортиця».
Але не браконьєри найбільше завдають шкоду тваринному світу. Мешканці Хортиці мають набагато страшнішого ворога, який неодноразово проявив себе і цієї зими.
Хотіли як краще, зробили гірше
– Щозими ми знаходимо трупи тварин, яких загризли собаки. Реєструється багато випадків, коли наші співробітники стають свідками саме організованого полювання зграї по десять-п’ятнадцять собак. Вони не просто нападають на тварин. У них дуже серйозна організація полювання. Вони спеціально вишукують тварин і довгий час переслідують їх аби знесилити та вполювати.
За останній часи вони значно зменшили популяцію птахів, що гніздуються на землі: перепілка, куріпка, фазан. Крім того, вони тероризують козуль та оленів. Ті годинами стоять у крижаній воді, або перепливають на інші острови за порятунком.
Так, 12 березня зграя собак загнала маленьку козулю аж до Набережної. Патрульні поліцейські відбили тваринку у собак, але через кілька днів козуля згинула від отриманих травм.
– Звідки вони беруться? У нас на острові є кілька баз відпочинку, де працюють їдальні. Влітку біля таких баз люди підгодовують собак, яким їх шкода. Є приватний сектор, є декілька селищ, де собаки безперервно розмножуються, вільно пересуваються. Багато людей викидають на Хортиці набридлих улюбленців. Ми неодноразово знаходили прив’язаних до дерев собак. Так, зграї формуються, а от вже взимку, коли харчів стає менше починається велике полювання, – розповідає Сергій Козодавов.
Найстрашніше те, що ці хижаки знаходяться під охороною держави. Цього досягли українські зоозахисники. Через прийняття недосконалих законів був знищений механізм регуляції чисельності собак, який працював за радянських часів, а нового механізму не було запропоновано. Зараз на території міста проживають десятки тисяч диких собак, ніяких коштів та волонтерів не вистачить на те, щоб їх одразу всіх спіймати та стерилізувати. Тож поки це роблять частково, у нестерилізованих собак вмикається певний механізм, щоб давати більше потомство, аби компенсувати нестачу. Взагалі доки у місті існуватиме доступна кормова база біля контейнерів та на звалищі відходів – проблему собак вирішити буде вкрай важко.
Здавалося б, екологічний транспорт…
Вже весна, а отже наближається нова загроза для мешканців Хортиці – відкривається сезон каякінгу.
– Якщо ви подивитесь, де знаходяться пункти прокату байдарок та каяків, то зрозумієте, що вони розташовані по периметру Хортиці. Враховуючи те, що плисти на каяку до Кушугумських плавнів довго, для більшості людей Хортиця стає місцем, куди вони направляються милуватися природою. Плавні заповідника стають зоною напливу людей навесні. Це незаконно, тому що режимом заповідника заборонено наближатися плавзасобами ближче 50 метрів до островів.
Весняний пік каякінгу якраз припадає на період гніздування птахів та розмноження тварин. Плавні – це найбільш заповідна зона, зона найбільшого видового різноманіття. Загалом тут проживає 77 видів тварин, знесених до Червоної книги.
Байдарки та каяки за рахунок їхньої високої прохідної здатності намагаються проникнути у найбільш дикі, заглиблені ділянки. Люди запливають у протоки, змагаючись, хто пропливе далі і якраз запливають у ті затишні місця, які є останнім притулком для диких тварин, де б вони могли ростити потомство.
У вихідні дні ми реєстрували захід до плавнів кожні 15-20 хвилин груп по 5-7 каяків. Це полохає птахів, вони не можуть спокійно годуватися та годувати пташенят, тож врешті решт покидають Хортицю. У нас вже перестали гніздитися декілька видів куликів, занесених до Червоної книги. Якщо відвідування Хортицьких плавней та островів біля Дніпровської ГЕС продовжиться – Хортиця буде втрачати свою природну цінність і біологічне різноманіття.
Як не дивно, з моточовнами проблем менше, адже вони всі проходять реєстрацію, мають бортові номери, власники човнів проходять навчання та зобов’язаний мати при собі судновий білет. Тому власника моторизованого човна легше притягнути до відповідальності за порушення. У той час як через необдумані дії наших законодавців каяки та байдарки були виключені з переліку плавзасобів, що підлягають державній реєстрації. Це призвело до бурхливого та фактично безконтрольного розвитку ринку прокату каяків. З кожним сезоном відкриваються все нові пункти прокату, в соцмережах поширюється реклама подорожей у плавні заповідника, людей, які беруть каяки в прокат дуже часто навіть не попереджають про заборонені для плавання місця (зі слів порушників що опитуються). На мою думку фактично в Запоріжжі цей бізнес бурхливо розвивається за рахунок використання природи заповідника і цю ситуацію потрібно терміново і докорінно змінювати.
Каякінг міг би дійсно бути екологічним видом туризму, але в чітко визначених місцях поза межами Національного заповідника «Хортиця», та в регульованій кількості. Він не може бути безконтрольним.
Марина БОТНАРЕВА, фото Сергій КОЗОДАВОВ
