Фахово обговорювати мовну тему можуть, звичайно ж, науковці та викладачі вишів
З нагоди Дня української писемності і мови «Запорозька Січ» запросила до аналізу стану справ завідувачку кафедри українознавства ЗНУ, кандидатку філологічних наук, голову Запорізької обласної організації НСПУ Ольгу Стадніченко.
День української писемності і мови – це не свято одного дня, це щоденна, важка кропітка робота, щоб українська мова набула в Україні статусу визначеного їй Конституцією… Аналіз мовного питання в Запорізькій області дозволяє ввести мовно-культурну ситуацію Запоріжжя в контекст загальноукраїнської соціолінгвістичної картини. Мовне питання для Запоріжжя й області є традиційно болючим. Бо ще з радянських часів воно з питання культурологічного перейшло в площину політичного. І незважаючи ні на що, здається, що зрушити його з місця практично неможливо.
Стан справ
У преамбулі до Програми розвитку і функціонування української мови в Запорізькій області на 2015-2020 рр. читаємо, зокрема, таке: «Мовна ситуація в Запоріжжі достатньо нерівноважна і багатопроблемна. За 24 роки (тепер за 30 років, – прим. авт.) української незалежності українська мова так і не посіла того місця, яке їй визначено Конституцією України. За цей час приймалося чимало державних програм розвитку української мови з освітянським спрямуванням, але формальне їхнє виконання стало причиною того, що мовна ситуація в нашому регіоні за змістом і формою не стала справді українською.
Згідно з результатами перепису населення в Запорізькій області у 2001 році українці складали – 70,8%, росіяни – 24,7%, болгари – 1,4%, білоруси – 0,7%. У всіх районах і містах області українці мають переконливу більшість, яка в окремих регіонах досягає 90-92,5%. У місті Запоріжжі проживало у 2001 році 70,8% українців, м. Бердянську – 57,3%, м. Мелітополі – 55%, м. Енергодарі – 56%, м. Токмаку – 81%, Оріхівському районі – 90,4%, Гуляйпільському – 93,1%, Новомиколаївському – 92,8%, Пологівському – 92,8%».
Відповідно до цього, здавалося б, на функціонування української мови в Запорізькому краї мала б впливати переважна кількість українців, які є носіями рідної мови. Але треба розуміти, що насправді національна приналежність не означає, що всі українці в Запоріжжі в публічному мовленні (хоча б) користуються рідною – державною мовою, оскільки на них досі діють усталені радянські стереотипи про обов’язкову російськомовність, наприклад, на держслужбі або в будь-якій публічній сфері спілкування, впливає малоросійська меншовартісність, також сформована в радянські часи під впливом ідеологічних чинників, слабо загартована мовна стійкість українців навіть уже за 30 років незалежної України. Важливим також є геополітичне положення Запоріжжя як колишньої окраїни Малоросії, особливо зараз, коли ми перебуваємо за 200 км від фронту, де триває війна за територіальну цілісність України, й ворожі пропагандисти час від часу тут здіймають голови.
Міфи про мову
Водночас хотілося б певною мірою розвіяти усталений міф про те, що Запоріжжя – це російськомовне місто. Хочу розчарувати тих, хто так думає. Наші фахові соціолінгвістичні дослідження показали, що справді чистої російської мови в нашому місті не дуже багато, набагато більше російськомовного і українськомовного суржиків, чи то якогось місцевого варіанта російської, дуже далекого від літературної. А ще багато людей спілкуються українською як рідною залежно від мовного середовища, в яке потрапляють. Наприклад, як радистка Кет з відомого серіалу «Сімнадцять миттєвостей весни», яка розсекретила себе тим, що підсвідомо заговорила рідною мовою під час пологів, при цьому бездоганно володіючи німецькою. Так і в нас багато людей почуваються як розвідники у ворожому стані і ретельно приховують свою рідну мову, хоча вона в них проривається в інтимній обстановці. Колись, сподіваюсь, вони таки теж розсекретяться і перейдуть на рідну мову без жодних пересторог.
Нині набув чинності «Закон про функціонування української мови як державної», за яким за останні 2 роки зроблено чимало в плані реалізації його основних положень. Особливо в галузі освіти і культури.
Що в навчальних закладах
За статистикою, в Запоріжжі постійно збільшується кількість україномовних навчальних закладів, зокрема з 2020 року всі школи мали стати з українською мовою навчання. Мережа дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів повністю узгоджена, та забезпечено наступність щодо мови навчання. Навчальний процес у 21 ПТНЗ (50%) ведеться державною мовою, а в інших 21 – частково українською мовою. Поступово збільшується кількість учнів ПТНЗ, які навчаються державною мовою.
Профільна дисципліна «Українська мова (за професійним спрямуванням)», яка донедавна викладалася упродовж 3 семестрів (108 годин) для студентів усіх спеціальностей, з 2015-2016 навчального року була скорочена до 30 або 24 годин і вивчається упродовж одного семестру. Спостерігається помітне погіршення стану вивчення української мови у вищій школі, незважаючи на те, що є необхідність підсилення мовної фахової підготовки майбутніх спеціалістів різних напрямів діяльності, особливо опанування культурою усного українського ділового мовлення.
Незважаючи на певні здобутки у розвитку і функціонуванні української мови в різних сферах, сучасна молодь, навіть володіючи українською мовою, сприймає її формально, як іноземну: її вивчають, уміють розмовляти, але без неї можуть обходитися в повсякденному житті.
Мова в культурному житті
У репертуарі театрів, закладів культури та інших культурно-просвітницьких майданчиків до сьогодні наявні російськомовні вистави, виступи російськомовних артистів естради, неукраїнських майстрів мистецтва.
Департамент культури та інформаційної діяльності облдержадміністрації проводить активну роботу щодо зменшення їхньої кількості: рекомендовано запорізьким театрам, у тому числі муніципальним та приватним, здійснювати постановки українськомовних вистав за творами українських авторів або зарубіжних у перекладі українською мовою.
У Запорізькій області книготоргівля задовольняє інтереси більшою мірою російськомовного читача. Навіть у книжкових магазинах, яких дуже мало в Запоріжжі, українська книга представлена в дуже малій кількості, зате аж занадто російськомовних творів масової літератури, книг російських авторів.
Мова у мас-медіа
У більшості телерадіокомпаній Запорізької області ліцензією передбачено 100% ведення передач українською мовою. Але, на превеликий жаль, не всі райони мають доступ до трансляції теле- та радіопередач місцевого чи українського мовника. У прикордонних районах за старим адміністративним поділом – Бердянському, Розівському, Більмацькому, Гуляйпільському, Новомиколаївському погано працюють антени-ретранслятори наших каналів, і тому мешканці користуються супутниковими антенами для телезв’язку і споживають новини РФ та ОРДЛО в умовах гібридної війни. Можна тільки здогадуватися, які це має наслідки для формування патріотично свідомих громадян.
Усі жителі області, хто має доступ до місцевих радіоканалів, серед яких чимало водіїв маршруток, автобусів, власних авто та їхні пасажири впродовж поїздок, що тривають частіше всього довго, часто упродовж багатьох годин слухають переважно російськомовні передачі.
Мова реклами
Загальновідомо, який інформаційний вплив на громадян всіх вікових категорій, у тому числі і дітей, має зовнішня реклама, яка сьогодні на кожному кроці зустрічає і супроводжує людину, де б вона не була і з якою метою вона не перебувала б – чи то дорогою на роботу, до школи, на відпочинок чи в торговельний центр. Звичайно, використання реклами законодавчо регламентується, проте потребує подальшого контролю за виконанням актів у цій сфері. За результатами досліджень виявилося, що українська мова в рекламі використана в 40% випадків, у 35% – російська і 25% – оформлена латиною.
Сфера послуг
З 16 липня 2021 року стала чинною норма Закону про обов’язковість використання державної мови у сфері послуг, причому не тільки в закладах державної чи комунальної власності, але й приватних чи комерційних. Спостерігаємо, що виконується ця вимога в багатьох супермаркетах Запоріжжя, щоправда, хоча б формально, коли спілкування продавця з покупцем обмежується кількома завченими фразами, але сподіваємося, що це тільки перші кроки.
У Запорізькій області існує потреба в подальшій активізації цілеспрямованої роботи щодо забезпечення належного використання державної мови в різних сферах життя: освіті, культурі, спорті та туризмі, рекламі, засобах масової інформації тощо.
Що далі
Тому зараз триває робота з підготовки обласної Програми розвитку і функціонування української мови української мови в усіх сферах суспільного життя Запорізької області на 2022-2026 рр., яка, сподіваємося, буде схвалена Запорізькою обласною радою в грудні 2021 року.
Реалізація заходів Програми, які передбачають популяризацію української мови, культури та історичної свідомості української нації через найширший спектр культурних, наукових, науково-практичних та інформаційних заходів, сприятиме зміцненню україномовних і патріотичних середовищ на рівні кожного села, селища, міста.
А в День української писемності і мови вітаю всіх наших громадян із цим святом і хочу, щоб свято нашої мови тривало щодня, цілий рік, у всіх державних установах, закладах культури чи освіти, українських домівках, й українська мова була в нас не в гостях на своє свято, а повноправною господаркою у своєму власному домі серед своїх щирих шанувальників.
Читайте також: У Запоріжжі триває реформа бібліотек
