Сучасні художники не обмежуються типовими матеріалами для творчості
Майже весь час свого існування людство створює витвори мистецтва. Але стародавні художники, що створювали наскельний живопис, навряд чи могли собі уявити, яких дивних форм може набувати мистецтво ХХІ століття.
Хто на що гаразд
Це може здатися дивним, але існує багато художників, які використовують у своїх роботах рідини організму. Наприклад, художник з Австрії Херманн Нич використовує у своїй роботі кров тварин. Подібні пристрасті виникли у нього ще в дитинстві, яке припало на Другу світову війну. Інший художник з Бразилії на ім’я Вініциус Кесада працює з власною кров’ю. Його картини, з хворобливими відтінками червоного, жовтого і зеленого, передають дуже похмуру, сюрреалістичну атмосферу.
Є й такі художники, які створюють різні зображення частинами власного тіла. Наприклад, Кіра Айн Варседжі, яка використовує власні груди для того, щоб малювати ними абстрактні портрети. Інколи Кіра малює класичним методом – пензлями, але, чомусь, більше в неї купляють саме «грудасті» картини. А Тім Патч відомий тим, що використовує власні статеві органи і сідниці. Цим незвичайним методом Патч займається вже понад 10 років. І його популярність зростає рік від року.
Аргентинський художник Леонардо Гранато створює картини бризками фарби із очей. Чоловік втягує акварель через ніс і завдяки своїй незвичайній фізіології випліскує її очима на папір. Свій метод він називає «око-малюванням» і наразі є єдиною людиною в світі, здатною на таке. Коли художник захопився цим особливим мистецтвом, його родичі вирішили, що він несповна розуму. Але тепер, коли вартість його картин сягнула 2,5 тис. доларів, всіляко його підтримують.
Американський художник Сай Твомблі не використовує незвичні матеріали, але все ж таки створює незвичні картини, які нагадують чернетку школяра. Пам’ятаєте, як в дитинстві, коли ви хотіли знищити писемність, то ручкою кружляли поверх слів? Саме такі спіралі нагадують картини Твомблі. Деякі бачать в них тільки обман, інші помічають якісь відсилання до стародавніх манускриптів. Однак, незважаючи на запеклі суперечки і неприйняття «каракуль» американського художника, остання робота Твомблі була виставлена на аукціон і продана за 70 млн доларів.
Ці приклади не є найжахливішими та вражаючими. Якщо замислитись, виходить, що сучасне мистецтво схоже на змагання в тому, хто більш дивакуватий. Зараз навіть звичайна пляма на полотні може вважатись витвором мистецтва та коштувати мільйони доларів. Чому цінується те, що по суті може зробити будь-хто? Колись художники вважалися елітою, адже не всі наважувалися стати на цей складний шлях, який міг привести до злиднів.
Наприклад, яким було життя Ван Гога? Скільки картин він продав? Одну? Їх не приймали навіть в якості подарунка або плати за житло. Один із кращих художників того часу був незрозумілим і, як наслідок, невизнаним. Людству, певно, стало так соромно, що подальша історія живопису – це розплата за невизнання таких геніїв, як Ван Гог. Сучасні мистецтвознавці не хочуть бути частиною покоління, яке не зрозуміло наступного «Ван Гога».
Ще є надія
Однак не все так сумно. Серед незвичного сучасного мистецтва є багато цікавих експонатів та нових жанрів. Малювання на бруді, що накопичився на давно немитій машині, теж вважається мистецтвом, кращі представники якого прагнуть зобразити дещо більше банальних написів виду «помий мене». 52-річний графічний дизайнер на ім’я Скотт Уейд став дуже відомий через свої дивовижні малюнки, які він створював, використовуючи бруд на склі машин. А почав художник з того, що використовував як полотно товстий шар пилу на дорогах Техасу, на дорогах він малював різні карикатури, а створював він їх за допомогою власних пальців, нігтів і невеликих сучків. Зараз для малювання він використовує спеціальні щітки, за допомогою яких створює дивно видовищні та складні картини. Поступово Уейда стали показувати на різних художніх виставках, також його стали наймати рекламодавці для того, щоб він продемонстрував свою майстерність на їхніх заходах.
Деякі художники надають перевагу тому, щоб тривимірний об’єкт зробити схожим на двовимірний малюнок. Найбільш помітним митцем в цій області є Алекса Мід з Лос-Анджелесу. У своїй роботі Мід вживає нетоксичну акрилову фарбу, за допомогою якої вона змушує своїх асистентів стати схожими на неживі двовимірні картини. Цю техніку Мід почала розробляти ще в 2008-му році, а публіці вона була представлена в 2009 році. Роботи Мід, це, як правило, людина, що сидить біля стіни, і пофарбована таким чином, щоб в глядача виникла ілюзія того, що перед ним – звичайне полотно зі звичайним портретом. Для створення такого витвору може знадобитися кілька годин.
Малюванням на тілі протягом багатьох століть займалися буквально всі. Навіть давні єгиптяни та майя пробували в цьому свої сили. Однак «бодіарт-ілюзії» підіймають цю давню практику на абсолютно новий рівень. Як випливає з назви, бодіарт-ілюзія має на увазі використання людського тіла як полотна, але на полотні цьому створюється щось, здатне обдурити спостерігача. Ілюзії на тілі можуть варіюватися від людей, розфарбованих, як тварини або машини, до образів дірок або ран, зяючих в тілі. Найбільш яскравим представником цього виду мистецтва вважається художник з Японії Хікару Чо, яка відома своїми незвичайними, «мультяшними» ілюзіями. Її майстерність зображення на тілі вражає реалістичністю, можна й справді повірити в те, що намальоване – є реальність.
Дорогі банани
На художньому ярмарку Art Basel Miami у грудні 2019 року був представлений концепт-арт під назвою Comedian. Його автором став Мауріціо Каттелана, який не роз’яснив значення свого твору.
Господар галереї, що продала концепт Емманюеля Перротена, розповіла, що банан є «символом світової торгівлі, подвійного сенсу, а також класичного гумору».
Всього було продано 2 концепти Comedian – обидва за $120 000.
Читайте також: Що ховається в підвалі запорізької бібліотеки
