Валерій Еделєв: “Переконаний – завдань, яких не можна вирішити, не буває”

На запитання “Запорозької Січі” відповідає заступник запорізького міського голови, депутат міськради Валерій Еделєв

– Валерію Гавриловичу, на посаді заступника міського голови ви вже більше трьох місяців. Як вам працюється, що передовсім хочеться вирішити? На кого спираєтеся у непростій роботі?
– Працюю на новій посаді з другого серпня поточного року. Можна вважати, що це мої сто днів. Хоча свого часу я вже був на подібному поприщі. Трудився в команді міського голови Олександра Поляка десятиріччя тому. Що хочеться підкреслити? І Олександр Поляк, і Олександр Сін – справжні професіонали, як зараз модно висловлюватися – ефективні менеджери. І десятиріччя тому, і нині мені прагнеться працювати продуктивно, на повну силу. Люблю повторювати, що завдань, яких не можна вирішити, не буває. Потрібно лише чітко ставити завдання, визначати цілі. І результат не забариться.
Нині ми займаємося підготовкою великої кількості регуляторних актів. Саме вони мають суттєво систематизувати ланцюжок “влада – підприємець”. У Запоріжжі створено бізнес-майданчик для підприємців, що працюють у напрямку реформи житлово-комунального господарства.
– Валерію Гавриловичу, до речі, ви – куратор підприємницької діяльності у місті?
– Саме так. І всіляко прагну, щоб разом з командою однодумців створювати комфортне інвестиційне середовище для підприємців у нашому Запоріжжі. Часто кажу колегам, що не треба особливо допомагати підприємцям. Їм треба не заважати. Створювати умови для ефективної діяльності. Важливо, щоб від підприємців – і великого бізнесу, і середнього, і малого йшли ідеї, ініціатива. Ми залучаємо до роботи таких людей, які готові пропонувати нові проекти, зацікавлюючи профільних начальників управлінь, керівників ОСББ. Реформа ЖКГ теперішнього часу – основна наша робота, і саме бізнес має переконувати керівництво житлово-комунального господарства в здатності істотно поліпшити ефективність цього господарства. Бізнес має сприяти у вирішенні непростих завдань. Відрадно, що вже є непогані набутки. Приміром, у рамках діючої програми “Теплий будинок”. А ще у нас презентована програма використання сонячних батарей. Позитивні також багатопрофільні програми для життєзабезпечення міста. Діє й важлива програма з утеплення п’ятиповерхівок–”хрущівок”.
– Гаразд, Валерію Гавриловичу, набутки є, звичайно. А що заважає?
– Таких факторів, на жаль, ще вдосталь. Обмеженість матеріально-фінансових ресурсів. Недосконалість правового регулювання підприємницької діяльності. Відсутність ефективного механізму реалізації державної політики стосовно підтримки суб’єктів підприємництва. Складний механізм здійснення підприємницької діяльності, відсутність цілеспрямованої держпідтримки місцевих товаровиробників, що спричиняє підвищення собівартості продукції, а отже, знижує її ринкову конкурентоспроможність. Відсутність нормативно-правового забезпечення створення і розвитку кластерних об’єднань. Нестабільність системи оподаткування та надмірний податковий тиск на суб’єктів податкової діяльності. Зрештою, цей ряд можна продовжувати й продовжувати…
– Валерію Гавриловичу, як відомо, у міськвиконкомі під вашою опікою діє координаційна рада з підприємництва. На кількох останніх засіданнях цієї ради йшлося про те, що в Запоріжжі ще чимало стихійної торгівлі. Є вже якісь позитивні зрушення на цій ниві?
– Цю координаційну раду очолює міський голова Олександр Сін. Я – його заступник. Створена мобільна група з боротьби зі стихійною торгівлею. Що ми збагнули? Нині стихійна торгівля – це справжній системний бізнес тих підприємств і підприємців, які не хочуть працювати в рамках чинного законодавства. Стихійна торгівля – це не бабусі, що вирощують на городах овочі і продають їх на вулиці… Стихійники – приватні підприємці, які закуповують свій товар у оптовиків, а продають у роздріб з допомогою реалізаторів, тих же бабусь на вулиці. У нерівноправні умови поставлені ті бізнесмени, які нині придбали приміщення і працюють у магазинах. Приблизний обсяг продажу стихійної торгівлі сьогодні перевищує 10–15 мільйонів гривень на місяць. Це ті 15 мільйонів, які недоотримують бізнесмени, що працюють у нормальних умовах і створюють робочі місця. Виходить, стихійники забирають кошти у чесних підприємців. І, ясна річ, у міського бюджету. А ще велике лукавство в тому, що стихійники жаліються: торгують на вулиці тому, бо немає місць на ринках. Ми ж дослідили – сьогоднішня наповнюваність лише комунальних ринків міста становить не більше 80 %. Влада готова всім бажаючим надати місця на цих ринках. Будь ласка, приходьте і працюйте тут. Головне нині – систематизувати стихійну торгівлю. І ми цією проблемою займаємося. От і недавно сесія міськради ухвалила важливе рішення “Про усунення наслідків порушення Правил благоустрою території міста Запоріжжя шляхом звільнення території міста від безхазяйного майна; самовільно розміщених об’єктів, транспортних засобів, механізмів, тимчасових споруд, малих архітектурних форм, кіосків, павільйонів, лотків, палаток, конструкцій іншого типу і виду, іншого майна торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності; покинутих будівельних матеріалів і конструкцій (у тому числі рекламних), транспортних засобів, механізмів тощо”. (Див. стор. 5-6 цього номеру, – ред.).
Значної шкоди завдають так звані “купави” – пересувні кіоски. Власники цих яток не витрачають жодної копійки на проектування, не створюють робочих місць, не сплачують податків. Ці “купави” часто-густо перебувають на одному й тому ж місці, і, приміром, не відомо, чи сплачують вони за електроенергію, чи сплачують податок на землю. І не відомо, чи мають вони дозвіл на торгівлю від органів місцевої влади.
– Валерію Гавриловичу, у Запоріжжі, ніде правди діти, ще мало овочевих магазинів… Та й із ринками не все гаразд…
– Ми цю проблему тримаємо в полі зору. У Запоріжжі розроблено програму реконструкції ринків, що розрахована на 5-річчя. Усі 7 комунальних ринків міста будуть реконструйовані, і почнемо цю вкрай важливу роботу із ринку соцмістечка. Це буде сучасний, зручний для всіх ринок. Зараз там, як відомо, неохайно, незатишно. А зміниться ринок суттєво. Це щось буде схоже на супермаркет. З’являться сучасні облавки, просторі складські приміщення, покупець зможе заходити на ринок із продуктовим візком. Діятимуть кафе. Буде чимало холодильників. Пропонуватиметься зручна система логістики. Реконструкцію всіх комунальних ринків Запоріжжя плануємо завершити 2017 року.
– Ви, Валерію Гавриловичу, працюєте в постійній депутатській комісії міськради з питань соціального та економічного розвитку, бюджету і фінансів. Відповідальна солідна комісія. Трохи про цю вашу діяльність.
– Безсумнівно, турбот у нашої депутатської комісії вистачає. Та робимо все від нас залежне, щоб питання вирішувались оперативно, предметно. На користь усієї громади нашого великого міста. Тут зібрались відповідальні люди: голова комісії Віктор Великий, діяльні депутати Олена Бондаренко, Юрій Каптюх, Павло Михайлик. Теперішніх днів у нас гаряча пора: триває бюджетний процес 2013 року. Підготовлено розпорядні документи з формування головного бюджетного документу на прийдешній рік. Аналізуються цифри, готуються зауваження. Бачимо, що змінились формули і підходи до формування бюджету-2013. І Кабмін, і відтак ми доопрацьовуємо важливий фінансовий документ. Поки що офіційних матеріалів немає. Процес триває. Гадаємо, що до кінця листопада ситуація проясниться.
– Валерію Гавриловичу, наостанку нашої розмови що хотілось би побажати запорізьким підприємцям?
– Передовсім – активнішої діяльності. І в особливості йдеться про великий бізнес. Наші великі бізнесмени, їхні солідні підприємства поки що не проявляють належної жвавості у річищі розвитку підприємництва в Запоріжжі. До того ж, запрошую представників великого бізнесу до участі в роботі нашої координаційної ради з підприємництва. Від цього виграють і вони, і ми, хто прагне сьогодні на краще змінити ситуацію з підприємництвом у Запоріжжі.

Інтерв’ював Анатолій БАБІЙ, фото Володимира ШЕРЕМЕТА