21 березня на планеті святкується Міжнародний день Землі, покликаний об’єднати людей планети в справі захисту навколишнього середовища, нагадати про те, що планета, яка дарувала нам життя, унікальна й має потребу в турботі й захисті. Ця дата була обрана з тієї причини, що на цей час випадає день весняного рівнодення. Вважається, що щорічно в день весняного рівнодення відбувається зміна біологічного ритму планети і оновлення природи. Це свято почали відзначати жителі багатьох країн світу для того, щоб якось виділити той момент, коли в Північній півкулі починається весна, а в Південній – осінь. Щороку на честь цього свята в штаб-квартирі ООН, яка розташована в Нью-Йорку, дзвонять у Дзвін світу. Сьогодні у світі існують два Дні Землі, подібних між собою. Інше свято відбувається  22 квітня на честь проголошеної резолюції ООН.

Міжнародний день Землі – свято чистої Води, Землі і Повітря. День нагадування про страшні екологічні катастрофи, день, коли кожна людина може задуматися над тим, що  може зробити у вирішенні екологічних проблем, поборовши в собі байдужість.
Метою проведення Дня Землі є: перетворення екологічної проблематики на невід’ємний елемент загальної освіти та культури, спрямований на формування у молоді причетності до всього, що відбувається навколо. Формування поглядів і переконань, що забезпечують становлення відповідального і діяльного ставлення до навколишньої природи.
Міжнародний день Землі відзначається в усьому світі з метою мобілізації громадського впливу для ефективної екологічної політики. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля. Також у цей день прийнято проводити просвітницькі, пропагандистські заходи: семінари, фестивалі, мітинги, присвячені охороні навколишнього середовища.
Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, що запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. Пропозиція була схвалена й одержала широку підтримку жителів штату. У 1882 році День Дерева був оголошений урядом Небраска офіційним святом штату.
Перша “одноразова” акція цього дня пройшла 1970 року в США. Її успіх окрилив організаторів, і з того часу святкування стало регулярним. Відомий американський політик і активіст,  сенатор Гайлорд Нельсон створив групу зі студентів під керівництвом Денніса Хайеса (студента Гарварду). Оскільки це був час активних студентських рухів, ініціатива привернула до себе багато уваги.
Попри те, що сенатор і його “штаб” не мали ні часу, ні ресурсів для організації справді масових заходів, вони відбувалися (як, наприклад, 20-мільйонна демонстрація і приєднання до проекту сотень шкіл). Як казав Г.Нельсон, “День Землі організовував себе сам”
1971 року завдяки успіху першого Дня сенатор Нельсон проголосив “Тиждень Землі” (3-й тиждень квітня) як щорічну подію, яка стала дуже популярною серед населення США. На хвилі громадської та політичної активності, пробудженої Днем Землі, у США було прийнято багато законів і актів, що стосуються охорони довкілля (наприклад, Акт про чисте повітря).
У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру – символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів. І водночас – це заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження Людини і Культури.
Перший Дзвін Миру було встановлено у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку 1954 року. Він відлитий з монет – дитячих пожертв з усіх континентів – і є символом глобальної солідарності людей Землі. У нього також вплавлені ордени та медалі, інші почесні знаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні промовляє: “Хай живе загальний мир у всьому світі”.
Українська земля потребує догляду
та турботи
Україна належить до держав з дуже високим рівнем антропогенних та техногенних навантажень на земельні ресурси. Нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме наявності таких проявів деградації земель, як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів.
Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості ґрунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі ґрунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт з вилучення з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження грунтозахисно-меліоративної та агроландшафтної організації території.
Незважаючи на те, що останнім часом внесення мінеральних добрив значно скоротилося, сільськогосподарські угіддя перенасичені пестицидами та отрутохімікатами, тобто надмірна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва супроводжується максимально можливим освоєнням земельного фонду. Не достатньо врегульований законом продаж мінеральних добрив та агрохімікатів спричинив ввезення в країну отрутохімікатів іноземного виробництва, що може призвести до закупівлі їх у тих виробників, продукція яких заборонена для використання з екологічних причин. Значні площі сільськогосподарських угідь розміщені вздовж шляхів з інтенсивним рухом машин і забруднюються важкими металами. Отже, вирішення проблем охорони землі в сучасних умовах є дуже нагальним.