Ми змогли потрапити «за лаштунки» запорізької Патрульної поліції, щоб розповісти вам про їхнє справжнє життя
Поліція – одне слово, а скільки асоціацій. Хтось вважає їх героями, які дбають про спокійне життя містян, а є і такі люди, яким представники цієї професії, м’яко кажучи, не імпонують. Така розбіжність і підштовхнула газету «ЗС» на більш детальне вивчення діяльності правоохоронців.
Перед чергуванням – «іспити»
Зазвичай про роботу поліції ми дізнаємося з новин, коли дивимось або читаємо, як правоохоронці знов затримали якусь дуже недобросовісну людину. Проте навіть не замислюємося, що це тільки вершина айсбергу. Нещодавно нам випала можливість на короткий проміжок часу зануритися у цю професію, адже один з екіпажів патрульної поліції Запорізької області дозволив долучитися до їхнього чергування.
Ввечері нас зустріли командир батальйону №1 Олександр Трипольський та інспектор патрульної поліції Сергій Свічкаренко, з якими ми і вступили на нічне патрулювання вулиць міста.
– Перед вступом на зміну з кожним поводиться інструктаж, оглядається амуніція особового складу: жетон, службове посвідчення, наявність ліхтарика, наручних браслетів, спецзасобів і зовнішній вигляд в цілому. Після чого можуть запитати нормативні акти, якими регламентується наша служба, наприклад, законні підстави для застосування зброї або спецзасобів. Так само нарядам вказується, на які точки слід звернути увагу, вони вираховуються шляхом аналізу злочинної діяльності, – розповіли поліцейські.
Не минуло й 15 хвилин патрулювання, як машина правоохоронців зупинилася, тому що їхню увагу привернув чоловік, який перебував у сильному алкогольному сп’янінні. Після декількох стандартних запитань і проведеної розмови чоловіка відпустили, і ми повернулися до курсу. Як з’ясувалося, під час патрулювання часто зустрічаються особи, які ведуть антигромадський спосіб життя. Таких перевіряють по базах даних, чи не знаходиться ця людина під наглядом, і чи дозволено їй перебувати у цей час на вулиці. Якщо вони порушують, то збираються матеріали, і цю людину доставляють у відділ. Можуть зустрічатися і ті, хто знаходяться в розшуку, причому як зі статусом «безвісно зниклих», так і за вчинення злочину. За словами патрульних, більшість таких «проблемних» людей зловживають алкоголем або наркотичними речовинами, і їх майже всі вже знають в обличчя, оскільки мешканці часто викликають поліцію, щоб заспокоїти «гучних» сусідів.
– За зміну буває близько 10-12 викликів на кожен екіпаж, але це не просто приїхав-поїхав, а зі складанням матеріалів, відвезенням людей до відділку і так далі. Щоденно працює 28 нарядів плюс тактико-оперативна рота, яка страхує у «злачних місцях», де найчастіше гуляють люди – це центр міста і Набережна, – зазначили правоохоронці.
В середньому за ніч буває близько 160-200 викликів по лінії 102 «Наша служба небезпечна і складна».
Ми продовжили патрулювання центральними вулицями міста, в районі ТЦ «Україна», періодично зупиняючись і переходячи на піший формат. Під час цього супроводжуючі охоче ділилися історіями з роботи, складнощами, з якими вони стикаються, і, звичайно ж, небезпеками. Іноді здавалося, що всі сюжети для серіалів і фільмів про поліцію беруть саме з життєвих історій реальних співробітників, адже навіть просто не віриться, що їм доводиться переживати.
– Якось наші хлопці знайшли наркотики в машині у чоловіка. Ми заблокували йому виїзд, але водій вирішив втекти і розсунув своєю машиною наші, створюючи ДТП. Під час цього моєму напарнику він переїхав ногу, і мені довелося застосувати зброю. Пізніше горе-втікачу довелося постати перед законом, – розповів Олександр Трипольський.
Звичайно, ми не могли залишити поза увагою питання про особливості роботи співробітників поліції, і як сім’ї сприймають їхню роботу. Чоловіки розповіли, що спочатку рідні дуже переживали, оскільки робота дійсно небезпечна, але через деякий час звикають. До того ж графік роботи є комфортним – 2 дні вдень, 2 вдома і 2 в ніч, 2 дні вдома. Ще й робота така, що нудьгувати не доводиться.
– Я командир підрозділу, який заступає на все місто. Тому я можу опинитися в будь-якій точці для надання допомоги, якщо трапляється якась неординарна ситуація. А так, в міру надходження завдань, наприклад, потрібне регулювання, а нарядів немає, і треба їхати. На трасі М-18 особливо, там йдуть ремонтні роботи, а люди їдуть на море або з нього. Ми і допомагаємо розвантажувати дорогу, – поділився Олександр Трипольський.
Навіть встигаючи все розповідати, правоохоронці не забували про свою основну роботу. Так час від часу вони зупинялися на різних точках та перевіряли осіб, які викликали підозру. На диво, усі досить спокійно реагували на людей у формі та охоче йшли на контакт. Самі поліцейські кажуть, що запоріжці є дуже вихованими, так, іноді молодь може поводитися трохи зухвало, проте загалом ніяких претензій немає. На жаль чи на щастя, під час сумісного чергування по місту нам не довелося побувати на виклику, проте відкритість та готовність працювати на благо міста просто вражає. Можна впевнено казати, що це справжні герої, які замість плащів носять поліцейську форму.
