Аналітичний погляд на ярмарок біля запорізького цирку
Центральний матеріал свіжого випуску видання “Запорозька Січ” присвячено детальному розбору ситуації навколо незаконного ярмарку, який розгортається щовихідних біля цирку. Далі – позиція стихійників, покупців, влади та правоохоронців.
Дикий бізнес
Чим зустрів журналістів «Запорозької Січі» ярмарок на площі біля цирку минулої суботи? По-перше, згадкою про 90-ті. У його найгіршому вигляді: «дикий» бізнес. У повному хаосі серед броунівського руху знаходяться десятки (якщо не сотні) торгових точок. Ні про які товарні групи мова не йде. Поруч із салом навалена спідня білизна, біля цукерок та тортів – мішки із картоплею. А рибу та раків ретельно обнюхують чотирьохлапі контролери. Всього не описати. Та й нема кому. Жодних контролюючих органів тут ми не побачили.
Григорій, продає індики: «Які там перевірки, які підписи?! Хочете, я свій поставлю? Тут торгують усі мої сусіди. А птиця – добра, можете повірити».
Іра, яка продає свинину, здебільшого сало, приїжджає сюди з Покровського району Дніпропетровської області, що за 90 км: «Торгівля йде добре. З 5-ї ранку покупці приходять. Місцеве тут коштує 50 грн на день. Лабораторії тут немає, тому м’ясо не перевіряють. Ми за собою прибираємо, але багато хто залишає сміття. Головне, що нам тут потрібне – це туалети. 3 року тому були біо. Зараз ходимо до їдальні – по 3 грн». Зрозуміло, що за відсутності вбиральні, про такі речі, як чисті руки продавця – мова не йдеться.
Олег, що продає рибу, розповів, що на рибних машинах товстолобом торгують по 37 грн: «У нас – дешевше. Так, він вже неживий. Наша риба з Каховського водосховища. Раків зараз не возимо – заборонено. Лабораторія в нас є, але на ринок її не беремо. Працювати тут нам дозволяє Олександр Кобзарюк – депутат міської ради. Рада і організувала цей ярмарок». Його торгове місце – просто на землі. Там і чистять, там і скидають.
Зіпсовані пліснявою, майже гнилі гранати продає по 20 грн за кг торговка Оксана: «Пенсіонери гарно беруть такі гранати на сік. Це все одно вигідніше, ніж купувати в АТБ за 60 грн/кг. Цей ринок – найдешевший в місті, таких низьких цін просто немає ніде».
Олександр Кобзарюк у свою чергу стверджує, що однозначно бажає, аби ярмарок залишився, та обіцяє за це боротися.
– Ярмарок реально потрібен людям в тому самому місці – про це кажуть багато жителів мого округа. Просто його потрібно “причесати”. Я був ініціатором цього ярмарку в 2008-му році. Ходив тоді з цією ідеєю до заступника губернатора Олександра Сіна. Почали підключати підприємців-виробників продукції – їх там всього 28. Саме вони і збивають ціну по місту на 15-20% – це важливо для людей. І мова не йшла про стихійників: вони для мене не важливі. Але вони будуть чіплятися за будь-яку нитку – а я для них саме така.
Нажива на бідності
Самі покупці кажуть, що «доступні» ціни – через постійні недоваження та реалізацію товарів із вичерпаним строком зберігання, придбаних десь за копійки. Покупець, яка представилася Галиною, стала застерігати нас купувати екзотичні фрукти – хурму, гранати, апельсини – на цьому ринку: «Тут багато продавчинь з Критого ринку – я їх всіх у лице знаю. Не беріть у них нічого! На кілограмі 100-200 гр обвішують. Особисто я нічого на цьому стихійному ринку не купую тому, що тут немає контрольних вагів, і ніяк не перевіриш. Треба себе трішки поважати і купувати продукти в цивілізованих місцях – у магазинах, супермаркетах, на обладнаних ринках. А не у тих, хто наживається на бідності пенсіонерів».
Придбання продуктів тут – лотерея. Якщо не пощастить із якістю – скаржитися нема кому. Працівник «ЕЛУАШ» Наталія розповіла, як у грудні купила тут лоток яєць на Новий рік: «Погналася за дешевизною. Усі виявилися тухлими. У магазині просто показала б чек та й повернула свої гроші. А тут – куди звертатися? І так кожний».
То тут, то там торгують алкоголем власного виробництва, усім бажаючим наливають одразу біля столу, дають закусити.
Рулетка зі здоров’ям
Завідувач відділенням організації санітарно-гігієнічних досліджень Запорізького обласного лабораторного центру Дмитро Макаров зазначає, що продукцію з рук купувати не варто:
– Це небезпечна гра. Адже купуючи з рук, ви не розумієте, звідки ці продукти, як були транспортовані, та хто їх реалізує: може, це хвора людина – адже немає даних про медичний огляд. Тому я віддаю перевагу місцям організованої торгівлі. Це магазини, супермаркети, ринки, де продукти перевіряються, та постачальник надає супровідну документацію.
За даними обласного лабораторного центру МОЗ, за період з 2 по 8 листопада, в області зареєстровано 117 випадків захворюваності на гострі кишкові інфекції. Рівень захворюваності склав 6,8, що на 41,9 % нижче за максимальний рівень (максимальний рівень – 11,7). Захворюваність серед організованих дітей склала 14 випадків. Лабораторно підтверджено 33,3% випадків ГКІ, із них в 28,2% – ротавірусна інфекція. Серед факторів передачі на ГКІ найбільша питома вага приходиться на м’ясну продукцію – 25,5%, молочну продукцію – 24,5%, рибну продукцію – 8,2%. Питома вага харчових продуктів, придбаних на стихійних ринках – 8,2%.
– По-перше, немає ніяких дозвільних документів на продукти харчування. Можливо, цей продукт не відповідає вимогам щодо безпечності. Ми не знаємо, хто його виготовив (адже не завжди той, хто продає, його виготовляє), ми не знаємо, в яких умовах він до нас доїхав, що було з землею, на якій виріс овоч, що з цією коровою, від якої ми беремо молоко. Ця необізнаність може обернутися тимчасовою втратою здоров’я, – розповів начальник Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини головного управління «Держпродспоживслужби» в області Віталій Д’яков. – На таких ринках майже ніхто не дотримується санітарних норм. Зазвичай товари продаються «з землі». Немає гарантії, що продукти безпечні для вживання. Можна отримати кишкову паличку, сальмонелу, дизентерію та інші хвороби. Зі стихійними ринками можуть боротися представники Національної поліції або місцевого самоврядування. Продукти краще купувати у магазинах. Плюс споживач має право попросити відповідні документи, які вказують на якість товару. Важливий санітарний стан, товарне сусідство. Продукти харчування не повинні продаватися поряд з побутовими товарами. Для деяких продуктів харчування необхідне дотримання температурного режиму. Важливий і зовнішній вигляд продуктів. Якщо товар пошкоджено, тоді слід подумати, чи варто його купувати.
Завідуюча державної лабораторії ветеринарної медицини №2 «Критого ринку» розповіла про правила торгівлі на ринку. Так, вся продукція повинна пройти контроль в лабораторії. Є тарифи затверджені, які діють на всій території України. Наприклад, м’ясо. Воно повинно зайти на ринок за ветеринарним свідоцтвом, або за декларацією, якщо воно із бойні.
– Перед тим, як потрапити до нас, воно повинно пройти контроль у ветеринарних лікарів за місцем знаходження. Тобто районний лікар повинен зробити передзабійний клінічний огляд тварини. Після цього на ринку в лабораторії м’ясо обстежується ще раз. Перевіряється згідно з ветеринарним свідоцтвом форми №2 – якщо з бойні, або форми №1 – якщо подвірний забій. Після цього на м’ясі ставиться печатка – позначка придатності. Тільки тоді відправляємо його до зали для реалізації, – підкреслює експерт.
У продавця повинна обов’язково бути санітарна книжка. А на м’ясо повинно бути ветеринарне свідоцтво, або декларація з бійні. Покупець має право вимагати ці документи у продавця на ринку.
Чим покупець ризикує, коли купує м’ясо на стихійному ринку? У лабораторії зазначають, що по-перше, він може натикнутися на «доріз». Це коли тварина захворіла і знаходиться в агонії, а недопропорядні господарі її зарізають, щоб продати м’ясо. По-друге, можуть намагатися реалізувати кастровану тварину – хряка. Небезпеки там немає, але якість м’яса страждає сильно. Згідно правил, хряк повинен півроку знаходитися на відкормі, забивати його та реалізовувати м’ясо – не можна.
У лабораторії по внутрішніх органах тварини, по лімфовузлах, визначають, чи не хвора тварина на туберкульоз, інші інфекційні хвороби, чи немає паразитарних захворювань, яких дуже багато. У курей може бути сальмонельоз. Рибу перевіряють на глистяні інвазії. Молочну продукцію перевіряють на бактеріальне забруднення та фальсифікацію. Наприклад, до сметани можуть додавати крохмаль та соду, щоб вона була густішою.
– На стихійних ринках на продукцію, що вважається готовою до вживання, потрапляє пил, сміття. Наприклад, ковбасу ріжуть, і вона так і лежить на прилавку під відкритим небом. На домашню ковбасу повинна бути декларація. Її можна виробляти лише в умовах м’ясокомбінату, ту, що виготовлено в домашніх умовах, реалізовувати заборонено, – кажуть спеціалісти лабораторії.
Вони смітять – громада платить
Зазначимо, що жодної копійки «стихійники» до міського бюджету не сплачують. Але сміття після них прибирає щосуботи бригада КП «ЕЛУАШ». Фактично, за кошти громади.
Як розповіла бригадир підприємства Лариса Стаценко, щосуботи тут справжній «свинюшник»: «На прибирання нашій бригаді з 8 людей потрібно 1,5-2 години. Кожнен збирає по 8-10 пакетів сміття. Повну машину вивозимо. Переважно це картон, пакувальні матеріали, пластикові стаканчики, є і очистки від овочів, бувають і яйця биті, рештки від риби… Ми все це приберемо, але плями смердючі так і залишаються на асфальті. А це ж центр міста! Люди йдуть із дітьми до цирку саме в той час, коли ми прибираємо. Не повинно такого бути».
Мешканець сусіднього будинку вул. Незалежної України, 76 Ігор говорить: «Влітку смердить від того ринку, та сміття повсюди розноситься – оце головні незручності для мене». Його сусідка Ксенія скаржиться: «Коли із двору виїжджаєш, заважають численні машини припарковані».
Променад крізь бруд та мат
Взагалі, мешканці міста обурені тим, що стихійний ярмарок фактично перекрив доступ людям до цирку та театру. Що казати про проїзд машиною – тут і пішки важко пройти.
Заступник директора з організації глядачів Запорізького академічного обласного театру юного глядача Юлія Стоєва скаржиться на те, що ринок їм дуже заважає.
– По суботах та неділях у нас дитячі спектаклі з 10-ої години. Глядачам складно пройти до нас, а проїхати взагалі проблематично, нема де припаркуватися. Після ринку завжди брудно. Ми намагаємося зробити гарно навколо, зробили алею, присвячену славетним запоріжцям, зробили парковку, майданчик, щоб дітки гуляли, коли гарна погода, – розповіла вона. – Цілий рік ми билися, щоб до нас з ринку не ходили до туалету. 2 роки тому наш керівник разом із керівниками цирку, католицького храму та спортивного клубу «Будівельник» писали листа до обласної ради, щоб цей ринок заборонили. Але безрезультатно.
Завзятий театрал Владислава Логвинова сусідство з ринком для такого культурного осередку нашого міста вважає неприпустимим.
– Тут на вихідних люди йдуть за «духовною їжею» – до костелу на молитву, на виставу до театру, дітей ведуть до цирку. І всьому цьому заважає непривабливе торжище, скрізь яке вони змушені пробиратися, – каже жінка. – Є багато інших місць, щоб зробити соціальний ринок для пенсіонерів, але щоб це було не поряд з культурними об’єктами міста. Виглядає все це огидно: дітей ведуть до театру, а на асфальті продають живу рибу чи постільну білизну. Останні роки наше місто стало виглядати більш по-європейськи, приводять до ладу парки, сквери, алеї, треба владі звернути увагу і на це місце.
Як вважає президент обласної «Асоціації водних видів спорту», багатократний чемпіон світу, майстер спорту міжнародного класу, доктор філософських наук Вадим Зубов, фактично до театру або цирку потрапити майже неможливо. До театру діти їдуть по рибі, поміж наливайок, скрізь мати. Іноді люди на копоти падають. Настільки тут неврегульована система.
– Звісно, ця площа багатофункціональна і повинна правильно використовуватися – тут можуть відбуватися міські заходи. І з боку міської влади повинні бути якісь дії, аби запобігти цьому колапсу. Потрібні адекватні дії з боку поліції. Достатньо поставити машини з «мигалками», розмістити попереджувальні знаки. Але поліція не втручається – немає команди, це їм просто не потрібно. Все системно замовчується, ніби і немає проблеми, – підкреслив він. І додав з приводу власника земельної ділянки: «Я знаю, ким був, і ким зараз став Володимир Кальцев. У свій час вся ця ділянка землі була передана в оренду фірмі «Александр». Зрубали дерева, сказали, що буде Гіпер-Європа. І що тепер? Оце і є Європа? Існує конкретне цільове призначення відведеної ділянки, обмеження по строках проведення робіт. І це повинно витримуватись та контролюватися».
«Критий» – відкритий
Рішення проблеми досить очевидне – перенести торгівлю на ринки. Як запевнили у міськраді, для кожного торговця знайдеться місце у спеціально відведених місцях. А це означає контроль якості продукції з боку Держспоживслужби і зручності для покупців – отримувати товари не з землі, а цивілізовано.
– Сьогодні проблеми полягають у тому, що велика кількість населення звикла до цих місць. І для них важко себе переформатувати, перейти на інше місце торгівлі. Проблеми на ярмарку біля цирку – чисто психологічного характеру. Бо відстань до «Критого ринку» – не більше 400 м. І нема проблем для надання всім торгуючим робочих місць – про це є заява директора «Критого ринку», – зазначив радник міського голови Валерій Еделєв. – Ба більше: зараз керівництво галузі у місті відпрацьовує питання, щоб на суботу та неділю – коли будуть приїжджати торгуючі виробники сільгосппродукції з області – робити для них знижки на вартість ринкових зборів (містових). Таким чином, міська влада готова надавати всі умови для того, щоб виробники перейшли до цивілізованих місць.
До речі, наприкінці серпня виконком ухвалив рішення створити на площі біля цирку тимчасовий комунальний ринок, однак всі підприємці мають перейти на активні ринки.
Продавець м’яса з «Критого ринку» Ірина розповіла, що їх покупці ходили на ярмарок і кажуть, що там не дешевше: «Ціни такі ж самі, як у нас: яловичина 110-120. Ми і по 100 грн віддаємо наприкінці дня своїм постійним покупцям. До речі, за стільки років у нас свої покупці вже у кожного є, і вони цінують сервіс та знають, що ми продаємо якісний товар. М’ясо у нас на прилавок потрапляє лише після лабораторії. Тож стихійники біля цирку нам не конкуренти. Ображає лише те, що справедливості немає. Ми купу грошей за все сплачуємо, а вони торгують собі в кишеню».
А ось продавець м’яса Яна Васильєва, яка очолює громадський комітет «Критого ринку», обурена такою несправедливістю: «Чекаєш на ту суботу, щоб заробити щось, а той ярмарок нам все перебиває. Ми платимо податки, містове, перевіряємо м’ясо в лабораторії, а люди йдуть покупати на вулиці в антисанітарії м’ясо на 5 гривень дешевше. Хіба це нормально? І не бояться ж люди, що там влітку мухи, пил летить, м’ясо невідомо звідки. А в нас все цивілізовано, прилавки, продавці в фартухах, рукавицях. У нас є стоянка для автомобілів біля ринку, а там ставлять машини прямо на дорозі. І всім байдуже! Куди ми тільки не скаржилися, і навіть на гарячу лінію 15-45 до Києва дзвонили. Але нас не чують, тільки і обіцяють відреагувати, ціла купа листів з обіцянками вже є».
Відмітимо, більшість покупців свої звички не змінює, вважаючи за основне – безпеку та комфорт. «Ми хочемо купувати їжу в цивілізованому місті, а не з землі, – підкреслює покупець Людмила Дмитрівна. – Вважаю, що треба поважати себе і не ризикувати. Люди кажуть, що там товар залежалий, його возять від суботи до суботи, поки не продадуть».
«Переведи мене через майдан»
Як розповів Валерій Еделєв, зараз відпрацьовується питання, щоб «м’якою силою» перенести цю незаконну торгівлю на територію «Критого ринку».
– Міська влада неодноразово зверталася до силових структур з проханням про допомогу. Але, на жаль, відповіді такі, що свідчать: реальних важелів у поліції немає. Лише переконання та домовленості. Тому вже найближчим часом влада переходить до більш активних заходів. Райадміністрації розмістять плакати, які будуть попереджати про те, що торгувати на цій території незаконно, це може призвести до адміністративних порушень, штрафів та іншим санкцій. Далі поліція буде оформляти та вручати протоколи. І далі – за законом, – підкреслив радник міського голови.
Дійсно, для вирішення питання в Нацполіції пропонують «доводити до відома громадян, що торгівля тут тягне адмінвідповідальність за ст. 152». Крім того «розмістити рекламні щити, застосовувати Інтернет та ЗМІ». І це фактично все, на що здатна поліція.
Як заявили в Дніпровському відділі Нацполіції, «земельна ділянка перебуває в оренді з цільовим і функціональним призначенням – під розміщення ТРЦ. Інспекція з благоустрою ЗМР не має права складати протоколи про адмінпорушення на земельній ділянці, яка перебуває на правах оренди». Орендареві думають запропонувати «привести ділянку до належного стану та забезпечити заборону стихійної торгівля на ній».
Поліцейська Вікторія Молодцова каже, що кожної суботи сюди багато викликів. Штрафують водіїв за парковку в недозволеному місці. Дзвонять до поліції і мешканці найближчих будинків по вул. Незалежної України, скаржаться на правопорушення.
– Тут встановлений дорожній знак. Він вказує на те, що у вихідні та святкові дні тут стоянка заборонена. Згідно із законом, за порушення передбачений штраф. Ці порушення, звісно, пов’язані із торгівлею на цій площі. Хтось приїхав щоб торгувати, хтось – скуплятися. І таке відбувається кожної суботи. У нас дуже багато викликів.
«Когда весна прийдет – узнаем…»
Валерій Еделєв підтвердив, що земельна ділянка, на якій ведеться стихійна торгівля, знаходиться в оренді – міська влада передала його ще в 2006-2007 роках під будівництво торгового центру. Якби будівництво велося – територія була б обгороджена, торгівлі не було б. Але будівництво не ведеться, і невідомо, чи розпочнеться. Тому міська влада планує з 1 квітня зробити на цій території велике дитяче містечко атракціонів. Крок досить логічний: поруч цирк та ТЮГ, тож створення такого культурного центру має сенс.
Крім того, ухвалили рішення встановити відеокамери. Поліція потребує візуалізації. Наприклад, приїжджає людина, а там висить знак, який забороняє в’їзд на цю територію. Вимоги такі, що треба фіксувати не лише номери авто, а й обличчя водія. Вся площа буде обнесена попереджуючими плакатами про відповідальність за незаконну торгівлю. Всі продавці будуть попереджатися про те, що вони торгують незаконно – і це буде фіксуватися за допомогою відеокамер. Після цього почнеться другий етап – вручення протоколів порушникам.
– Проблем – цілий клубок. Але вирішити можливо – якщо діяти системно. Думаю, навесні це відбудеться, – підкреслив Валерій Еделєв.
Висновки робити самим містянам, покупцям. Бо це їх власний попит формує пропозицію торговців. Тож за рішення голосуйте здоров’ям та безпекою власними та своїх близьких. Врахуйте бажання чи небажання комфорту та чесного ставлення, коли витрачаєте «кровні». А де ж ваше ставлення до тих, хто наживається на бідності? Чи потрібні вам гарантії захисту своїх прав споживача? Та чи гідні ви гідного ставлення? І що відчуватимете, простягаючи своєму малюку цукерку, придбану із землі, невідомо де зроблену, як привезену, і ким продану. Ось тоді й відповісте: чи доречний тут торг.
А щодо позиції невтручання, яку зайняла поліція, то висновки досить очевидні. Важко не побачити зацікавленість в безконтрольному у межах закону процесі – але досить керованому в межах «понятий». Якщо максимум, на що згодні силовики – це пожурити правопорушників та прочитати їм лекцію, то на що й кого ми тоді податкові кошти витрачаємо? Та поставте там хоча б шлагбаума чи толкового майора! Та перевірте документи продавців, вилучте незаконний товар, реально оштрафуйте – але щоб до бюджету. Просто зробіть те, чого від вас чекають, за що платять зарплату. Не треба чекати, поки щось трапиться – займіться профілактикою. Якщо, звісно, ще пам’ятаєте про неї. Наша газета буде чекати на відповідь і реакцію поліції та всіх причетних до вирішення питання. Якщо не буде – звернемось вище.
***
Міський голова підписав Розпорядження №299р від 13.11.2019 Про внесення змін до розпорядження Запорізького міського голови від 18.12.2015 №445р «Щодо призупинення проведення ярмарків»
«Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою запобігання неорганізованої торгівлі на майдані біля ДП «Запорізький державний цирк», внести зміни до розпорядження Запорізького міського голови від 18.12.2015 №445р «Щодо призупинення проведення ярмарків», а саме:
- У п.1 та п.2 розпорядження замість слів «призупинити» слід читати «заборонити».
- П.3 розпорядження викласти в новій редакції: «3. Просити Дніпровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України забезпечити контроль за недопущенням в’їзду автотранспорту суб’єктів господарювання та реалізації будь-якої продукції на зазначеній території».
