Чергова по станції, викладачка, перукарка та продавчиня квитків онлайн розповіли як позначився карантин на їхньому житті та роботі
Ми вже писали про те, як відомі запоріжці планують виходити з карантину. Цього ж разу вирішили розповісти про життя у карантині представників різних професій. З огляду на те, що карантин безпосередньо відбився на роботі кожної людини, цікаво дізнатись як різні професії з цим впорались
Коли вогонь палає
Є такі професії, представники яких змушені працювати, щоб там у світі не сталося. Медики, поліцейські, педагоги та інші. Світлана Соіна працює черговою по станції на МК «Запоріжсталь». Її місце роботи, де виплавляють метал, передбачає безперервне виробництво. Жінка відстежує рух на залізниці заводу, перемикає важелі на пульті управління. На своєму посту вона майже не бачиться з людьми. Карантин не вніс змін в її роботу, тому Світлана як працювала до карантину, так і продовжила з його початком, розповідає жінка.
Однак оскільки Світлана дотримується активного способу життя, ізоляція відзначилась зміною дозвілля. До карантину вона весь вільний час віддавала тренуванням з фітнесу, ходила на заняття живопису та обожнювала мандрувати з родиною. Саме в травні мала поїхати до Туреччини, а також вперше в житті взяти участь у виставці картин в нашому місті. Однак всі плани однієї миті обірвалися з початком карантину. Ані подорожей, ані фітнесу та малювання. Проте більше часу з’явилося на дачу, яка стала місцем відпочинку для всієї родини. Загалом, і без того дружня родина стала ще більше часу проводити разом. Також з’явилася можливість подужати книгу «Атлант розправив крила», яку давно хотіла прочитати. Спуску Світлана собі не дає.
– Поки фітнес-центр закритий, я сама кожного ранку роблю зарядку, слідкую за собою, щоб зберігати бадьорість духу, – посміхається Світлана.
І справді в очах цієї жінки блищать іскорки цілей. Наче вічний вогонь металургічного заводу, її душа палає і прагне великих здійснень. Жінка завжди досягає бажаного. Свого часу мріяла піднятись до синього неба на повітряній кулі. Зібрала гроші і здійснила мрію. Так само було з подорожжю до Італії. І хоча збирати кошти для такої подорожі було справою не з легких, все ж таки вона досягла бажаного. Тому і карантин Світлана сприймає на позитиві, це час для себе та близьких людей. А із завершенням карантину вона палає бажанням здійснити все те, що планувала. Думки жінки, наче вітер, розпалюють вогники планів.
Освіта на карантині
Батьки та їхні діти стикнулись із переведенням навчального процесу в онлайн-режим. Хтось тільки радий таким змінам, хтось навпаки вважає, що подібне навчання шкодить розвитку учнів. Як би там не було, але під час карантину зміни неминучі. Однак треба відзначити той факт, що школи та вищі навчальні заклади по різному організували онлайн-навчання. Більшість шкіл дають учням завдання через Viber або Google Classroom, повторюючи пройдений матеріал. Тобто діти отримують матеріал і самостійно його вивчають, після чого проходять онлайн-тести. Вчитель не входить при цьому в прямий контакт з учнями, лише письмово по Інтернету. А от з новим матеріалом все набагато важче, бо його дітям доводиться проходити в тому ж самому форматі. Без вчителя! В такому випадку кепсько стає батькам дітей, на плечі яких лягає задача пояснити матеріал замість вчителя. А якщо батьки працюють? Доводиться вдень працювати на роботі, а ввечері бути за вчителя своїй дитині. Але чи реально одному з батьків замінити більше десятка вчителів?
Тим, чиї діти вже закінчили школу та отримують вищу освіту, все значно легше, адже вищі навчальні заклади перейшли на прямий контакт з учнями за допомогою програми Zoom. Катерина Тарасова працює в Економіко-правничому коледжі Запорізького Національного Університету і розповіла нам, які зміни сталися у навчанні, та як педагоги з цим впорались.
– Кожного дня ми дистанційно проводимо вебінари, лекції та консультації з учнями. Звичайно, що з живим контактом це порівняти не можна. Дистанційно важче вловлювати реакцію учнів, що є дуже важливим моментом. Але і до цього ми звикли, пристосувалися, і це чудовий досвід як для педагогів, так і для учнів. Всі швидко адаптувалися під нові умови, – ділиться Катерина.
Навіть свій вільний час Катерина присвячувала самовдосконаленню, дивлячись історичні та культурологічні онлайн-лекції у якості відпочинку.
Краса врятує світ
Поки на карантині всі салони краси та перукарні були зачинені, красуні нашого міста в догляді за зовнішністю були надані самі собі. Однак майстри теж залишились зачиненими вдома. Таісія Тула працює перукарем в одному з салонів.
Також вона брала участь у соціальному проєкті «Сильні Духом», безкоштовно створювала зачіски людям з інвалідністю. Готова завжди підтримати оточуючих, Таісія і сама відчула цінність підтримки від близьких людей. Дистанційне спілкування з мамою надало можливість відверто розмовляти і зближуватися. Люблячий чоловік підтримав морально, поки Таісія залишалася без роботи. А підстригаючи чоловіка, Таісія відводила душу.
– За період карантину я поповнюю запас знань онлайн-курсами зі своєї професії, відкрила в собі навички духової випічки, смачних пирогів з капустою і, нарешті, виконала свою маленьку мрію – навчилася випікати сінабони, це булочки з корицею, – ділиться Таісія.
Із відкриттям салонів дівчина заповнює свій час працею і прагне подарувати всім дівчатам та жінкам відчуття, що вони прекрасні.
Робота в Інтернеті
З початком карантину багато людей перевели свою роботу в онлайн-режим. Це начебто розширює шанси більшого заробітку, адже в багатьох сферах надає можливість не обмежуватись географічно. Але чи діє це під час карантину?
Маргарита Зотенко живе у селі Запорізької області і працювала по Інтернету – продавала квитки на концерти та заходи. Її компанія співпрацювала з іншими країнами, і Маргариті свого часу дісталася Італія. Зрозуміло, що під час пандемії однієї миті її робота стала непотрібною. Дівчину перевели на роботу з іншою країною, однак водночас як коронавірус захопив більшість країн світу, то й продаж квитків на розваги втратив попит. Тож весь цей час з роботою в дівчини не дуже, розповідає Маргарита.
В іншому її життя не зазнало змін. Життя у селі має характерні відмінності від міського, і під час карантину сельчани пізнали перевагу свого буття. В той час, як в місті люди позбавились всього і зачинились в чотирьох стінах, у селі все як було, так і залишилось. Природа, город, відкритий простір – всього цього вдосталь! Це той випадок, коли в селі виявилося розваг більше, ніж в місті.
Але Маргарита все ж таки з жагою чекає 22 травня, коли зможе виїхати в місто і зустрітися з друзями.
Читайте також: Запорізька мама шістьох дітей розповіла про щастя мати велику родину
