Конституції України виповнюється 24 роки
Прохідна дата. Байдуже, ба більше, зневажливе ставлення до Конституції у суспільстві… Як з боку високопосадовців, які регулярно порушують Основний закон держави України, так і з боку громадян, які в нього не заглядали. Згідно минулорічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, 47% українців взагалі не читали текст Конституції. Тоді соціологи відзначили, що фактично такі самі дані були й у 2015 році: 50% українців Конституцію не читали. Свіжих даних поки що не публікували, але навряд чи вони суттєво відрізняються.
Конституція України була ухвалена 28 червня 1996 року. Із прийняттям цього документа було закріплено правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Основний закон визначив найціннішим життя людини, її здоров’я, честь і гідність, надав кожному українцю можливості для самоорганізації, свободу слова та віросповідання.
24 роки тому народні депутати залишались у сесійній залі Верховної Ради безперервно 24 години. Документ, який розробляли кілька років і в муках приймали після доби важкої роботи, експерти свого часу назвали однією з найкращих конституцій у світі. Але дуже скоро виявилося, що наша Конституція не така досконала і не може забезпечити гармонійний розвиток України.
Зміни
У Конституції передбачена досить жорстка процедура внесення змін та доповнень. Для їх схвалення до різних розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів конституційного складу Верховної Ради України. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України взагалі не може бути змінена.
Проте Конституція неодноразово зазнавала змін, в результаті чого маємо відсутність цілісного змісту. У 2004 році у розпалі Помаранчевої революції Верховна Рада прийняла закон N2222 про внесення змін до Конституції України, який передбачав парламентсько-президентську форму правління з досить обмеженими повноваженнями глави держави. Саме за цією редакцією обирався президент Віктор Янукович у 2010-му. І тоді Конституційний Суд своїм рішенням визнав неконституційним Закон, вказавши на наявність порушень при його прийнятті.
Таким чином було повернуто Конституцію у редакції 1996 року. Після втечі Віктора Януковича та Революції Гідності Конституція була повернена до зразка 2004 року.
Ще двічі вносились зміни до Основного закону при Президенті Порошенко. Перший раз у 2016-му році. Це відома історія про призначення Генпрокурором Віталія Луценка. Внесені зміни до Конституції щодо правосуддя передбачають, що Президент призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України генерального прокурора. У 2018-му в Конституцію внесли зміни щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
Поточні процеси
Тож бачимо, що влада в Україні намагається підлаштовувати Закон під свої потреби. Так само нинішній президент у перший день роботи нової Верховної Ради подав 7 законопроєктів про внесення змін до Конституції, ще один – у грудні 2019 року. Вони готувалися фактично закрито, без обговорень. У підсумку 3 найбільш ризикові проєкти змін отримали негативний висновок Конституційного Суду. Ще один, щодо децентралізації влади, президент відкликав під впливом тиску громадськості. Надбання Президента Зеленського – відміна депутатської недоторканості, що також внесено до Конституції України.
Зараз відбувається законотворчий процес внесення змін до Конституції щодо децентралізації. Це реалізація однієї з основних реформ в країні, яка триває вже сьомий рік. Децентралізація покликана відійти нарешті від радянського типу розподілу повноважень, структури і фінансів між центром і регіонами: містами та ОТГ. Проте реалізація задуму викликає все більше запитань. Особливо після останніх рішень Кабміну з приводу створення об’єднаних територіальних громад та укрупнення районів в межах областей. Влада поспішає втілити зміни до місцевих виборів 25 жовтня цього року. Але наскільки якісними вони будуть, велике питання.
Децентралізація
Навесні 2014-го в Україні була прийнята Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Створення об’єднаних територіальних громад відбувалося на добровільних засадах протягом наступних 5 років. Проте за цей період територія України виявилася покритою ОТГ не більше ніж 50%, хоча Запорізький регіон був у лідерах. Площа, охоплена об’єднаними територіальними громадами, складала 75% від всієї території області.
І все ж таки, експерти наголошують: головна ціль реформи децентралізації – перетворити Україну з централізованої країни в країну сильних громад не досягнута. Фактично нинішня влада скасувала добровільність об’єднання. Уряд вирішив пришвидшити процеси утворення нових громад під місцеві вибори, які повинні відбутися останньої неділі жовтня 2020 року.
А тепер Кабмін ділить мапу громад так, як вважає за необхідне, частина громад, які були утворені раніше, ліквідуються. В результаті існуючі 7 тис. громад, тобто всі сільські, селищні та міські ради, будуть об’єднані в 1,5 тис. Беззаперечним позитивом реформи є повсюдність самоврядування. Найбільшим негативом – скасування добровільності. Люди вважатимуть, що їх об’єднали, а не вони утворили «нові громади».
Звісно, причиною невдач є не тільки помилки реформи. В країні, як і раніше, відсутнє верховенство права. Війна забирає людей, кошти та суспільну увагу. Тепер ще й коронавірус вніс серйозні поправки до конституційного процесу. І все ж таки, альтернативи реформі децентралізації немає, дискусія тільки в тому, як правильно її робити.
Існують і інші потреби законодавчого процесу – адаптація Конституції до ситуації збройного конфлікту і удосконалення положень за рахунок підвищення ефективності структури влади, яка враховує нові напрацювання щодо прав людини і так далі.
Висновок
Так що Конституція? Вона досі залишається однією з найкращих у світі. На жаль, ми для неї не завжди найкращі. І все ж таки, щороку, починаючи з 1996-го, 28 червня Україна відзначає День Конституції – єдине свято, яке закріплене в цій самій Конституції. Це – знаковий для українців день, бо в цей день ми, після багатьох років неприйняття і дискусій отримали основоположний документ найвищої юридичної сили. І цей день – не просто привід довгих вихідних. Це шанс одного дня побудувати сильну квітучу Україну.
Читайте також: Чому картина Модільяні у вітрині художнього салону в Запоріжжі викликала скандал