Інцидент навколо картини в запорізькому художньому салоні розійшовся на всю країну
“Запорозька Січ” вирішила глибше розглянути подію та поєднати це з життям майстра, який створив вражаючу картину. Адже саме життя художника безпосередньо впливає на популярність його творчості. Цікаво, що першу ж виставку художника, яка розташовувалася навпроти поліцейської дільниці, закрили. Але було це у страшенно далекому 1917 році
«Сором» ціною у 170,4 млн доларів
Нагадаємо, що в травні у Запорізький художній салон увійшов чоловік та власними руками зняв з вітрини салону картину Модільяні, яку вважав негідною через її зміст. Його обурювало те, що на репродукції відомого майстра зображена гола жінка. Знімавши картину, до речі, яка доволі важка, чоловік потрапив нею по голові іншій людині. Незнайомець вимагав, щоб цієї картини не було на вітрині, та погрожував, що порве її наступного разу.
Цей інцидент викликав зацікавленість у публіці та розійшовся по ЗМІ та всій Україні. Хтось був на боці поборника моралі, інші навпаки вважали його вчинок неадекватним. З цього питання можна довго сперечатися, але ми хочемо розглянути факти.
Чому власники салону обрали саме цю картину для вітрини та чи мали вони на це право? Ми поспілкувалися з директоркою художнього салону Оленою Заставною, яка розповіла, що ідея полягала в тому, щоб виставити на вітрині репродукції 3 найдорожчих картин світу: Леонардо да Вінчі «Рятувальник світу» вартістю 450,3 млн доларів, Пабло Пікассо «Алжирські жінки» вартістю 179,3 млн доларів та предмет скандалу – Амедео Модільяні «Оголена, що лежить», оригінал якої коштує 170,4 млн доларів. Тож, концепція обраних робіт зрозуміла. А чи мали право викладати картину такого змісту? Виявляється, що мали. Згідно законодавства України, чітко розділяється поняття еротики та порнографії, і мистецтво не потрапляє під дію закону про захист суспільної моралі. Дія цього закону не поширюється на виробництво чи розповсюдження документальних матеріалів, художніх творів літератури, мистецтва та культури, які визнані класичним чи світовим мистецтвом. Таким чином стає зрозумілою чітка відмінність цих понять. Дорослим важливо розуміти, що оминути історію мистецтва неможливо.
– Цей випадок показує, наскільки наше суспільство не просунулось у своєму культурному розвитку. Згадуючи своє дитинство, я пам’ятаю, що у 5 класі читала шкільний підручник «Історія стародавнього світу», в якому були зображені античні статуї, картини видатних митців, тобто багато оголених людей, які вільно друкувалися на шкільних підручниках. Всі діти по-різному реагували на такі зображення, і пізніше я зрозуміла, що спокійно на це реагували ті, у кого були малі брати або сестри протилежної статі. Коли ти бачиш голе тільце малечі, то спокійно ставишся до цього. Тому коли мені кажуть, що це спокуса для дітей, я відповідаю, що це спокуса для дорослого, а не для дитини, – каже директорка художнього салону Олена Заставна.
В наш час відкритої інформації діти можуть цілеспрямовано навіть не шукати заборонених зображень, адже навіть на сайтах з перегляду онлайн-фільмів дуже часто виходить реклама з контентом 18+. А заборонене, як відомо, притягує дітей. Так чи інакше, діти отримають інформацію, а от з якого джерела – вирішувати батькам.
І якщо повернутись до чоловіка, який погрожував розірвати картину, то постає питання – а чи дійсно він подав гарний приклад дітям?
Який він – скандальний Модільяні?
Щоб адекватно реагувати на живопис, необхідно його вивчати або хоча б цікавитись. Той чи інший художник може викликати різні почуття. Вам може подобатись техніка майстра або викликати огиду та нерозуміння, але в будь-якому випадку варто краще дізнатись про творчість різних митців. Саме різноманіття знань, розширює наше сприйняття світу.
Амедео Модільяні був ідеалом романтичного художника з трагічною долею – рання смерть майстра від туберкульозу і подальше за нею самогубство вагітної коханої викликали шок та зацікавленість його сучасників. Незважаючи на те, що манера художника не всім до смаку, його роботи продовжують обростати легендами і до цього дня. Слід зазначити, що цінність в мистецтві часто залежить від життя творця. За життя роботи Модільяні не мали успіху і стали популярними лише після смерті художника.
Модільяні завжди жив мистецтвом і, що цікаво, до того, як потрапив до Парижа, був прихильником реалізму та вивчав роботи старих майстрів. І лише познайомившись з імпресіоністами, він перейшов на інший бік мистецтва та почав експериментувати. Серед його друзів були такі відомі художники, як Пабло Пікассо, Дієго Рівера, Огюст Ренуар. Розширення погляду на мистецтво, привело до того, що він винайшов свою індивідуальну манеру письма. Проте публіка не одразу оцінила це, а перша персональна виставка (1917 р.) Модільяні взагалі була зі скандалом закрита через кілька годин після відкриття! Річ в тім, що галерея, в якій відкрили виставку, розташовувалася навпроти поліцейської дільниці, і стражі закону, обурені видом виставлених ню Модільяні, змусили останнього закрити експозицію.
В Парижі Модільяні зустрів відому поетесу з Одеси – Анну Ахматову. Між двома творчими людьми зав’язався 2-річний роман, і художник намалював кілька портретів поетеси, на деяких з них вона навіть зображена без одягу. Ахматова у своїх щоденниках розповідає, як вони «в два голоси читали Верлена» під дощем в Люксембурзькому саду, і з теплом згадує про листи, які писав їй художник.
Цього художника можна любити або ненавидіти, розуміти його мистецтво або вважати негідним, але в будь-якому випадку треба визнати, що він залишив значний слід в історії мистецтва і продовжує чіпляти розум людей. Особливу манеру зображення жінок – і, зокрема, їхню непропорційність – відзначили не тільки цінителі мистецтва, а навіть медики, вирішивши використовувати термін «Синдром Модільяні» для позначення «псевдозоба», який дійсно нагадує портрети художника.
Доля художника може іноді знайти більше розуміння, ніж його творчість.
Читайте також: Коли у Запоріжжі відкриють кінотеатри
