Землетрус в західній частині України змусив понервувати як простих людей, так і сейсмологів, які зараз ламають голову над причиною події

Чи загрожує запоріжцям землетрус, адже у 80-х роках ХХ століття нас відчутно трясло.

Найбільше нервував кіт Семен

У перший день літа на Івано-Франківщині двічі трясонуло села Долинського району. Так вийшло, що дописувач «Запорозької Січі» Галина Коваль мешкає в одному з них, тож ми попросили її поділитися враженнями:

«Підземні поштовхи спричинили вранішній переполох. Хтось думав, що валиться хата, у когось лише затремтів на полицях скляний посуд, у когось задзвеніли шибки у вікнах.

Розповім про свої пережиті враження. Зазвичай я прокидаюся о 4 ранку, бо вдома є живність, яку треба годувати. Так ось, усе було спочатку звично за планом-графіком. Птахи щебетали, собака просив їсти, виляючи хвостом, корова мукала. Потім прийшов з гулянки кіт Семен. І почалося найцікавіше: чотирилапий улюбленець почав скандалити-вересканити, вештатися попід ноги. Кіт поснідав, але не вгамувався. Подумала, що йому щось недобре, а після того, як перечепилася через нього і мало не впала, – рішуче показала на двері. Семен і надворі нявчав так, наче йому на хвіст хтось став.

А потім раптово замовкли птахи. Всі. Стала абсолютна тиша. Десь через 5 хвилин я почула, як наближається до моїх вух шум, такий, наче грозова хмара із завісою дощу. Але небо не було аж надто захмареним. І тут земля під ногами трохи подалася вперед. Виглядало так, наче їдеш в авто тихо і нормально, аж раптом натискаєш різко на гальма. Наша старенька (120 років) хата теж затремтіла. А потім усе стихло. Була 7:23 ранку.

За хвилину-другу птахи почали співати знову. Щоправда, собака Тім як сидів у будці, так там і «забарикадувався» аж до обіду. До речі, в декого з односельців собаки напередодні сильно вили і скавчали».

Імовірних варіантів і теорій декілька…

За енергетичними параметрами ранковий землетрус сягнув позначки 3,2 за шкалою Ріхтера. Люди добряче попереполошувалися. Всюди було лише розмов, що про землетрус. Усі боялися заходити до будинків і залишатися там надовго.

Десь через годину після вранішнього землетрусу в соціальній мережі жителі сіл і Долини та Болехівщини ділилися побаченим і відчутим. А відтак, слово за словом розгорілися жваві суперечки. Епіцентр вивільнення сейсмічної енергії прийшовся саме на зону нафтогазовидобутку. Останні роки нафтовики для збільшення віддачі нафти активно практикують технологію гідрологічного розриву пластів (ГРП). Відтак, на противагу, активізувалися прихильники теорії «молодих Карпатських гір». Мовляв, гори ростуть.

«А потім настав вечір. О 21:06 ми були в будинку. І тут нас знову струсонуло. Я лежала на ліжку і мене наче хто добряче сіпнув за руку, а весь будинок несподівано підняв, а потім різко поставив на місце.

Кіт Семен, до речі, десь зник. Прийшов аж вранці наступного дня. Думаю, він знав, що нас потрясе ще раз. Де ховався в той час – не каже. Вечірній землетрус був значно слабший – 2,7 балів», – розповіла пані Галина.

Самим знати, іншим порадити

Нічний переляк не слабшав. Хоч Галина не з лякливих людей. Про те, щоб заснути, і мови не було. Жінка зібрала в пакет документи, запасний одяг, знайшла свисток. Близько опівночі написала для друзів-односельчан у Фейсбуку інструкцію, як поводитися під час землетрусу, якщо поштовхи повторяться.

На щастя, пошкоджень будівель чи інших втрат не виявлено, проте багато людей мають страху і донині. Прислухаються до шелесту грози і вітру. І чи не перестали співати птахи. «До речі, через тотальні вирубки Карпати – наче на долоні. Авжеж, навіть якщо до землетрусу вони непричетні, то все одно сердяться на недолугих двоногих нищителів. Бо все навколо нас живе і хоче жити без кривди. Я наразі не маю від науковців чи фахівців офіційних даних причин першочервневого землетрусу. Та маю одне-єдине побажання: нехай найгіршого ворога оминають природні  шторми й катаклізми», – впевнена авторка.

Запоріжжя – на «Українському щиті»

Ми з вами знаходимось у сейсмічно неактивній зоні, на, так званому, Українському щиті, тому, як пояснили в Запорізькому обласному центрі з гідрометеорології, в нас немає навіть сейсмологічної служби. Відомо, що сейсмічність в Україні проявляється в західних, південно-західних та в південних районах, де виділяються 2 основних сейсмічних регіони: Карпатський і Кримсько-Чорноморський. Той, що ближче до нас, визначається епіцентрами землетрусів, розташованих в акваторії Чорного моря, поблизу Південного берега Криму, які характеризуються найвищими на території України показниками – магнітудами до 6.8.

У межах Українського щита за останні століття достовірно зафіксовано лише декілька землетрусів з малою глибиною вогнищ (5-10 км) та невисокими магнітудами (М = 3.5-4.0). Ці землетруси мали локальний характер сейсмічного впливу. Найсильнішим у східній частині України вважається землетрус 1913 року поблизу м. Куп’янська (магнітуда 3.5, локальні коливання інтенсивністю до 5-6 балів).

Звичайно ж, запоріжці пам’ятають землетрус у 80-х роках, коли вони навіть вибігали зі своїх багатоповерхівок, а в сервантах потім знаходили посуд та кришталь, що полопався.

Із останніх зафіксовані землетруси у 2016 році на Донеччині (магнітудою 4,6 бала) та 2018-му в Азовському морі поблизу Бердянська (4.3 бала). Їх відчули і запоріжці.

За словами місцевих жителів, у 2016 році землетрус у Запоріжжі тривав близько хвилини і відчувався особливо на верхніх поверхах будинків.

«Я живу на 9-му поверсі. Відчула, як стеля ходить ходуном. Навіть квіти в горщиках теж хитались», – розповіла одна з мешканок.

У прес-службі ГУ Держслужби з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області інформацію щодо землетрусу потім підтвердили.

«Після землетрусу, в перебігу 2 хвилин на лінію 101 надійшло 8 телефонних дзвінків з питанням «Що це було?», – розповіла голова прес-центру Юлія Баришева.

За її словами, землетрус відчувався в Олександрівському та Дніпровському районах міста, а також в мікрорайоні «Піски».

Тож ми з вами хоч і на Українському щиті, але не варто розслаблятися.

 

Колись у статті для ТСН завідувач кафедри Національного гірничого університету Валерій Ішов розповів, що ДенпроГЕС побудований на розломі земної кори. Фахівець – один з ініціаторів експедиції по руслу Дніпра, під час якої науковці дійшли сенсаційних висновків. На його думку, про небезпечний стан свідчать відразу кілька зовнішніх чинників. Наприклад, лінійні контури о. Хортиця і прилеглої території. Остаточно підтвердити або спростувати припущення вчених можна лише за допомогою більш ґрунтовного дослідження, на яке немає грошей.

Керівництво ДніпроГЕС вважає припущення науковців маренням. Адже у 80-х роках дамба вже витримала землетрус.

Найсильнішим у східній частині України вважається землетрус 1913 року поблизу м. Куп’янська (магнітуда 3.5, локальні коливання інтенсивністю до 5-6 балів).

Читайте також: Як запоріжці оцінюють ініціативи нардепів стягувати борги за комуналку по-новому