Однією з пісень, з якою Україна здобувала Незалежність, є  «Вставай, Україно!» — пісня запоріжця, композитора та співака Анатолія Сердюка на вірш Дмитра Павличка. Днями у прес-центрі «Журналіст» ми всі разом згадали як звучала ця пісня ще напередодні тих подій.

“Вірш Дмитра Павличка під назвою «Пісня» був покладений мною на музику, я назвав твір «Вставай, Україно!». Я служив тоді за контрактом музикантом військового оркестру МВС в Запоріжжі.” – розповідає Анатолій Сердюк

Олександр Михайленко, найвідоміший на той час запорізький аранжувальник, зробив на синтезаторах аранжування, у відомій студії «Ринг» записали вокальні партії. Було це в січні 1991 року. Прекрасний звукорежисер Микола Середа  обробив твір. У липні 1991 року студійним записом пісні зацікавилося Запорізьке телебачення. Напередодні фестивалю «Червона рута» телережисер Наталя Федорова відзняла на острові Хортиця відеоряд, тож пісня «Вставай, Україно!» прозвучала в ефірі Українського телебачення.

Перші публічні виконання твору відбулися 14 березня та 19 квітня 1991 року на обласних відбіркових турах фестивалю «Червона рута» в Запоріжжі, в Палаці культури, який тоді мав назву «Октябрьский». Протягом травня-серпня пісня неодноразово лунала на різних  концертах.

Але після показу пісні 6 серпня 1991 по тоді ще радянському телебаченню в передачі «Запоріжжя на УТ» голова Держтелерадіокомітету УРСР Микола Охмакевич отримав партійну догану (як член КПРС). Цією піснею зацікавився Комітет державної безпеки УРСР (КДБ)…

На другому Всеукраїнському фестивалі «Червона рута», який проходив у Запоріжжі в серпні 1991 року, пісня «Вставай, Україно!» стала справжнім гімном, отримала призи від Народного Руху України, від української діаспори, звання «Найкращої патріотичної пісні» Вона пролунала там чотири рази: на конкурсних виступах 12 і 13 серпня, 17 серпня на гала-концерті переможців у Палаці спорту «Юність» і 18 серпня на закритті фестивалю на стадіоні «Металург». В’ячеслав Чорновіл прямо на сцені подарував мені за її виконання власного кишенькового годинника.

До речі, тоді саме наша газета «Запорозька Січ» щиро підтримала пісню та її автора. Газета надрукувала портрет артиста, вірші та ноти пісні. Перед виступом газети розклали прямо на крісла в залі. Тому глядачі могли  співати разом з Анатолієм Сердюком.

А наступного дня після закриття пісенного свята, 19 серпня 1991 року, в СРСР відбувся політичний заколот («переворот ГКЧП»), який усунув від влади М. Горбачова. Про ці події згадала голова журналістської організації області Наталя Кузьменко:

– Ми стоїмо на вокзалі, проводжаємо учасників фестивалю, а в цей час передають повідомлення про «переворот ГКЧП». Але, хоча все було дуже непевно, були думки, що це все ненадовго.

Тоді Анатолій Сердюк був відкликаний із відпустки і запрошений на «бесіду» до спецвідділу КДБ (так званий «шостий відділ») військової частини, в якій він на той час проходив військову службу. 21 серпня переворот закінчився перемогою демократичних сил, а через три дні, 24 серпня, було проголошено незалежність України.

Пісня «Вставай, Україно!» стала одним із символів Незалежності, її  часто транслювали на  радіо й телебаченні, а в грудні 1991 року Держтелерадіо України визнала її «піснею-символом року».

Цей твір увійшов до першого альбому Анатолія Сердюка «Козацькому роду нема переводу», до багатьох дисків та збірок.

Є вона й на диску «Підтримай військо України!» 2014 року, записаного тими артистами, які їздять до наших бійців на фронт.  Окрім концертів біля передової артисти підтримують армію усіма силами. Анатолій Сердюк із творчими побратимами на концерті в ПК «Дніпроспецсталь» зібрали 70 тисяч грн., які пішли на берці  та інші необхідні речі для Нацгвардії, 55 бригади та прикордонників.

Депутат міської ради, учасник АТО Олег Коломоєць так відгукнувся про пісню та творчість Анатолія;

– Як учасник АТО я пропустив все це через душу. На передовій ми повністю відчули козацькі, січові, патріотичні пісні. Такою піснею, співзвучною часу є й «Вставай, Україно!». Війна починається з війни за душу. Пісня говорить більше, ніж вірш, вірш – більше, ніж просто слово.

До речі, автор вірша Дмитро Павличко  високо оцінив пісню, про що він розповідав  16 жовтня 2009 року на авторському концерті запорізького композитора в Національній філармонії України в Києві, 20 листопада 2013 року на ювілейному концерті Анатолія в Запоріжжі, в березні 2016 року під час  сольного концерту нашого співака в Будинку звукозапису в Києві.

Напередодні й одразу після проголошення Незалежності України пісня «Вставай, Україно!» піднімала й згуртовувала українців, вже можна сказати –  сприяла суверенітету України. Під час Помаранчевої революції та  Революції Гідності пісня «Вставай, Україно!» лунала на мітингах київського та запорізького Майданів і у виконанні автора музики Анатолія Сердюка, і у записах. Пісня залишається актуальною й зараз – це підтвердили політики, представники влади, журналісти, на очах яких твориться сучасна історія.

Запис пісні можна завантажити з офіційного сайту Анатолія Сердюка www.serduk.com.ua