На даний час Дніпро – це близько 80 відсотків усіх водних ресурсів України. В цілому, ця річка забезпечує водою 2/3 території України, а це – близько 30 мільйонів чоловік, 50 великих міст і промислових центрів, близько 10 тисяч підприємств, 2,2 тисячі сільських і понад тисячу комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомні електростанції.
При цьому екологи вже давно б’ють на сполох: у Дніпрі зацвітає вода, зменшується кількість риби, збіднюється рослинний світ. Основна причина цього процесу – забруднення промисловими і побутовими відходами. Щорічно в басейн Дніпра потрапляють мільйони тонн шкідливих речовин. Промисловий і комунальний сектор нашої області складає досить великий шматок цього несприятливого пирога.
На сьогодні 56 підприємств регіону скидають свої стоки в Дніпро і його водосховища. Серед найбільш великих промислових об’єктів-забруднювачів – Запорізька теплова електростанція, Запорізька АЕС, комбінат “Запоріжсталь”.
Так, за даними Міністерства охорони природи і навколишнього середовища України, стан 44 відсотків річок, що впадають у Дніпро, визнано катастрофічним (погані хімічні та бактеріальні показники). Особливу заклопотаність викликає зростання концентрації синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР), які негативно впливають на якість води і життєдіяльність гідробіонтів, але при цьому практично не знешкоджуються існуючими очисними спорудами. Найбільші порушення природної гідрогеохімічної ситуації спостерігаються в районах Дніпропетровської і Запорізької областей.
Аналіз багаторічних спостережень показав, що найбільш поширеними забруднюючими речовинами річок басейну Дніпра є нітрити, азот амонійний, біогенні органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти, феноли. Фахівці наполягають на тому, що сьогодні потрібно робити конкретні дієві кроки, щоб зберегти найбільшу водну артерію країни.
Проблеми наших рік та водосховищ
На сьогодні у верхів’ях водосховищ різко знижується швидкість течії, формуються зони акумуляції, утворюються так звані внутрішні дельти. У Кременчуцькому водосховищі вже утворилися десятки гектарів таких вторинних островів, які вийшли з-під затоплення. Аналогічні фантомні острови з’являються з-під води в озері ім. Леніна під час скидання рівня води Дніпровською ГЕС. Створення каскаду дніпровських водосховищ активізувало руйнівні екзогенні процеси, що призвели до знищення прибережних екосистем, лісової рослинності, чорноземних ґрунтів, будівель та споруд, шляхів, комунікацій і продовжують свою негативну дію. Абразія берегів призвела до зникнення земель в прибережній смузі Київського водосховища завширшки до 450 метрів.
Однією з найгостріших регіональних екологічних проблем стала загибель малих річок. Більшість їх входить до басейну Дніпра, і всі вони перебувають під впливом дії каскаду дніпровських водосховищ. До басейну річки Дніпро належать 20,5 тисячі дуже малих, малих, середніх та великих річок загальною довжиною понад 105 тисяч кілометрів. Малі річки формують 60 відсотків водних ресурсів України. Більшість малих річок басейну Дніпра мають екологічний стан, який класифікується або як катастрофічний, або як поганий.
Сьогодні в Україні діють розроблені на державному та регіональному рівні програми оздоровлення Дніпра. Але всі вони спрямовані на покращання якості води, однак докорінного вирішення проблеми – повернення умов природного функціонування річки – не передбачають.
А колись було багато риби…
У басейні Дніпра нараховують 61 вид риб. Найчисленніші – біля 20 видів риб. Серед них – тюлька, щука, плотва, язь, краснопірка звичайна, амур білий, жерех, линь, верховодка звичайна, плоскирка, лящ, синець звичайний, піскар, чехоня, карась, короп, білий та строкатий товстолоби, сом, судак, окунь, бички. При цьому треба зазначити, що зовсім зникло чимало видів типових річкових риб, зокрема білуга, шип, чорноморсько-азовський осетер та оселедець, лосось, річковий вугор, а також катастрофічно зменшилась чисельність стерляді, підуста, головня, в’язя, жереха, линка. Їхнє місце зайняли озерні форми – лящ (близько 40 відсотків вилову), щука, сом, короп (свійська форма сазана, потрапила в річку зі ставкових господарств), плітка, окунь.
Останніми роками дедалі більшого розмаху набуває розвиток популяцій “прибульців”: товстолобика та білого амура, які потребують штучного підрощення малька.
Все це – наслідок цвітіння води, знищення природних нерестилищ, неможливості подолати греблі під час міграції до місць нересту, загибелі риби, малька в гідроагрегатах ГЕС, коливання рівня води (протягом доби), її забруднення та неефективності штучного риборозведення.
Дедалі більшого розповсюдження набувають синьо-зелені водорості, максимальна кількість яких у дніпровських водосховищах спостерігається в липні–серпні. Товщина поверхневого шару водоростей коливається від декількох міліметрів до 15 сантиметрів. Сезонна “атака” синьо-зелених водоростей нищівна для риби та інших живих організмів Дніпра.
Через ситуацію, що склалась у внутрішніх водоймах України, самостійне відновлення популяцій риб неможливе: сітки заполонили їх простір, причому кількість їх не контрольована, але з упевненістю можна стверджувати, що серед них переважають маловічкові. Їхня наявність у водоймах сприяє вироджуванню природних популяцій риб, зменшенню їх різноманіття, наслідком чого є обезриблення внутрішніх водоймищ України. Свідченням останнього є, зокрема, те, що кількість риб, яких пропонується занести до Червоної книги України, зросла майже втричі. Відомостей щодо зменшення уловів риб, зменшення їх розмірів в уловах, зменшення видового різноманіття, обезриблення окремих водойм чи їх ділянок в Україні кожен може навести чимало. Вихід з цієї ситуації може бути лише один: повна заборона сіток як знаряддя, що веде до знищення природного рибного різноманіття водойм, відтворення якого відбувається тільки за рахунок самовідтворення, тобто без допомоги людини. Це стосується усіх без винятку внутрішніх водоймищ, а тим більше водосховищ Дніпра, кожне з яких є відносно ізольованою, замкнутою водоймою. Обмін генетичним матеріалом, тобто між стадами риб, відсутній уже понад півстоліття.
Підводний суботник на Дніпрі
10 листопада представники Запорізького відділення Українського товариства мисливців і рибалок, Запорізької обласної федерації підводного полювання, дайвінгу та рибальства спільно з інспекторами Запоріжрибохорони провели екологічну акцію з очищення Дніпра і поповнення його рибних запасів. Таким кроком запоріжці вирішили підтримати річку, яка вже давно потребує нашої уваги та допомоги.
Небайдужі до природи люди прибули на Центральний пляж міста не відпочивати, а працювати. 32 підводних мисливці очистили дно поблизу головного пляжу обласного центру. За їх словами, водна гладь тільки на перший погляд здається чистою, однак варто глибше зануритися, як ви відразу потрапляєте в царство пластикових пляшок, поліетиленових пакетів та іншого малоприємного мотлоху.
За кілька годин специфічного підводного полювання водолази підняли з дна біля Центрального пляжу близько двох тонн побутового сміття. Як виявилося, більше всього в річку кидають пляшки й автомобільні покришки, саме такі знахідки становили основну частину так званого “вилову”.
– Нічого важкого в процесі пірнання за сміттям немає. Головне, щоб вода була прозорою, а то можна заплутатися в браконьєрські сітки, яких дуже багато на дні Дніпра, – говорить пірнальник Сергій.
Він уже не перший раз бере участь у подібних акціях, за його словами, таким чином хоче якось допомогти улюбленій річці.
Що стосується виловленого сміття, то, на відміну від практики минулих років, коли його гори на березі зменшувалися лише завдяки старанням місцевих бомжів, цього разу вже через два дні все було вивезено на міський полігон твердих побутових відходів.
Лише одним полюванням за відходами цей день не завершився. Представник Запорізької обласної федерації підводного полювання, дайвінгу та риболовлі Геннадій Ушаков розповів, що в очищену акваторію випустили більше двох тонн мальків коропа і амура, а також близько 800 кілограмів щуки. Гроші на добру справу, як водиться, збирали всім світом: членські внески учасників обласної федерації підводного полювання, дайвінгу та риболовлі, обласного відділення Українського товариства мисливців і рибалок, а також спонсорська допомога деяких запорізьких підприємств та просто небайдужих до природи людей.
За словами іхтіологів Запоріжрибохорони, зарибок добре переніс транспортування і через кілька днів скотиться до руслової частини Каховського водосховища, де і пробуде до весни.
– У холодній воді в молодняка більше шансів прижитися. Крім того, зараз діє заборона на рибну ловлю на зимувальних ямах, на території яких випустили рибу, – підбив підсумок іхтіолог Запоріжрибохорони Максим Максименко.
