Взагалі, чи коректно називати «біженцями» переселенців з України, які рятуються від війни? Хоч ці люди і вимушені бігти з рідного дому, вони в Європі – вдома. Такі ж європейці як жителі інших країн ЄС, впевнений Раймонд Кальюлаід, народний депутат Естонії, голова Комітету національної оборони. Політик із щирою посмішкою та не менш щирим ставленням до українців та України зустрівся з нашими журналістами. Говорили про велику політику, воєнні та дипломатичні кроки для допомоги на нашому путі до Перемоги.
Рійгікогу (так називається парламент Естонії) – вищий представницький та законодавчий орган влади в Естонській Республіці.
Парламент Естонії Рійгікогу Фото з відкритих джерел
Зал засідань нагадує бібліотеку Фото О. Ткаченко
Саме в ньому обирають главу держави та здійснюють контроль за діяльністю виконавчої влади – Уряду Республіки. І для кожного виборця старовинна будівля парламенту відкрита. Спостерігати за роботою народних обранців (яких в парламенті Естонії 101) можна з балкону для гостей, просто надавши охороні на вході документи. Так само потрапили до Рійгікогу й журналісти з України, щоб зустрітися та взяти інтерв’ю у Раймонда Кальюлаіда. Навчальний візит до Естонії відбувся у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку за підтримки Посольства США у Києві та Міністерства закордонних справ Естонії.
Голова Комітету національної оборони Раймонд Кальюлаід Фото О.Ткаченко
Наш візаві, Раймонд Кальюлаід очолює комітет з оборони, тож і говорили про поточну воєнну та безпекову ситуацію.
«Пріоритет перший: працювати з нашими союзниками та партнерами по НАТО та ЄС щодо озброєння та з інших питань, необхідних для оборони України, – зазначив депутат. – Другий пріоритет: Україна повинна стати членом ЄС. Взагалі, вважаю некоректно говорити: біженці з України. Вони європейці, як і ми».
Естонія, хоч і невелика держава, багато робить для дипломатичної, військової та економічної допомоги Україні. Обсяг тільки військових поставок сягнув чверті мільярда євро. Це зброя, снаряди, обладнання та техніка.
У країнах Балтії добре розуміють «російську загрозу». Так незалежність Естонії було відновлено после розпаду Союзу в 1991-му році, але тільки в 1994-му було виведено останні підрозділи російського війська з її території. Цей день відзначається в країні як День закінчення російської окупації.
«Загроза з боку росії сприймається в Європі по-різному. Це природньо, – зазначає депутат. – Ми тут, в Естонії, розуміємо, що нас також може чекати з боку східного сусіда. Ми уявляємо, як будуть виглядати російські БТР на наших майданах, тому що вони тут були нещодавно. В 1991 році наш парламент блокували, у мене в дворі стояли бронетранспортери».
На той час Раймонд був ще дитиною, але цей спогад залишився назавжди. Саме здебільшого через російську загрозу Естонія у стислий час стала членом Євросоюзу та НАТО.
«Одразу після здобуття незалежності Естонія мала головну ціль – інтеграцію з Заходом, – каже голова оборонного комітету парламенту. – Для нас Європейський Союз не був чисто економічною організацією з питання торгівлі та стандартів. Для нас це завжди була гарантія безпеки».
Після звільнення від Радянського Союзу в країні провели низку реформ, адаптували законодавство під європейські вимоги. В 90-тих у тоді ще союзній республіці квітла організована злочинність, якої теж позбулися. Доволі ефективно впоралися з корупцією. Словом, реформи провели швидко та вдало, щоб стати частиною західного світу.
Під час зустрічі з делегацією українських журналістів Фото О. Ткаченко
І ось зараз увесь усталений світовий порядок руйнує росія, яка живе ніби за сценарієм по Орвеллу. Коли одна з країн за загальним столом порушує норми, ООН та її Рада безпеки повинні змінитися. Події диктують нові виклики для міжнародних інституцій.
«Зараз змінюється принципова система захисту проти росії: НАТО готує новий концепт оборони. Працюють різні інструменти, обговорюється нові фінансові підходи для країн НАТО, які роблять спільні закупки озброєння, – розповів Раймонд Кальюлаід. – Вважаю, про геополітичні зміни ще є час подумати. Спочатку треба припинити вбивство мирних жителів і повернути території України».
На тлі російської збройної агресії проти України було вирішено розмістити війська НАТО у трьох балтійських державах та Польщі. З 2017 року в Естонії розгорнули британський мотопіхотний батальйон, французьку та данську мотопіхотні ротні групи. Сам Північно-Атлантичний блок, як відомо, не має армії, а війська НАТО складаються з армій країн, що входять до складу Альянсу.
«Коли ми кажемо, що в Естонії знаходяться НАТОвські війська, то це військовий контингент з Великої Британії, Данії, Франції. У нашому небі – винищувачі Німеччини, – пояснює голова комісії з оборони. – Але перша лінія оборони – це ми самі. Якщо не спроможні себе захистити, то ніхто не зможе нам допомогти».
Так з 2016-го оборонний бюджет Естонії був збільшений на 10% і перетнув необхідні 2 % від ВВП для країни-члена НАТО.
Після повномасштабного вторгнення Естонія визнала рф країною-терористом. Загальний настрій в країні з самого початку подій був такий: робити все можливе для допомоги нашій країні. «Якщо напад відбувся б проти нас, Україна також допомагала б всім балтійським країнам», – впевнений Раймонд Кальюлаід.
Щодо ядерних погроз північної сусідки, то він вважає цей шантаж дешевою інсинуацією.
«Думаю, усім зрозуміло, що це роблять цілеспрямовано, щоб на Заході боялися. Відволікають нас, як тим самим Північним потоком, аби переорієнтувати Європу на проблеми газопостачання, – впевнений нардеп. – Хочуть, аби українське питання ставало у порядку денному на друге-третє місце. Мені здається, це неефективна стратегія».
Настрої в суспільстві достатньо зважені, не дивлячись на значну кількість етнічних росіян, що живуть в Естонії. «Що стосується звичайних людей, які підтримують ідею відновлення російської імперії, хочеться вірити, що їх небагато, – розмірковує депутат. – Навіть жителі східних районів, які мають сталі родинні та інші зв’язки із росією, бачать, що саме «рускій мір» несе за собою».
Фото О. Ткаченко
В країні передбачена адміністративна відповідальність за публічну демонстрацію російської символіки та кримінальне покарання за участь у війні на боці рф проти України. Тож публічно навіть найрадікальніші поціновувачі «руского мира» не висловлюють підтримку рашці. На жаль, різні російські наративи розповсюджуються через деяких політиків.
«Є 2 категорії підтримки агресії: перша – коли відкрито закликають до воєнних злочинів, анексії території. За законодавством Естонії за таке можна отримати кримінальне покарання, – зазначає парламентарій. – Інша справа, коли політики говорять про примирення. Це огидно, але в рамках конституційного права на свободу слова. Ніхто не заважає людині бути ідіотом. Важливо щоб на це реагували інші політики».
Про вірогідність притягнення росії до міжнародного суду Раймонд Кальюлаід каже обережно.
«Це буде дуже складно. Зараз важливо зібрати докази, щоб все було задокументовано, – впевнений він. – Під час закінчення Другої Світової війни Німеччина була окупована союзниками. Нацисти, яких вони спіймали та віддали під суд, були в їхніх руках».
А російські військові розуміють, що діють незаконно, але сподіваються, що країна велика, й трибунал до них не дістанеться. Тож важливо зараз опрацювати відповідні інструменти.
«Я бачу можливість впливу на ситуацію через міжнародну пресу. Те, що ви робите – це дуже круто! Ви домоглись того, що Україна сприймається як дуже сильна потужна країна, – каже депутат. – Ваш мессидж: ми боремся, ми впораємось, але нам потрібно допомагати! Зараз всі хочуть бути на вашому боці».
Представник вищої влади Естонії провів для гостей екскурсію по Рійгікогу.
На останок сказав, що вірить: Україна має все шанси вийти переможцем цієї війни! Адже наша країна має 40 млн патріотів та моральну перевагу над ворогом.
Але його теж не можна недооцінювати.
«Поки ми тут розмовляємо, російські командири думають, як виконати вимоги свого керівництва», – нагадав під час бесіди естонський політик.
Тож не розслабляємось, тримаймо стрій!
Загальне фото на згадку Фото О. Ткаченко
