Останніми роками каштанові дерева в нашому місті здебільшого мають нездоровий вигляд: ще влітку листя на них починає жовкнути, скручуватися, а згодом і зовсім опадати
Для наочного ознайомлення із зазначеною проблемою було проведено виїзне засідання постійної комісії Запорізької міської ради з питань екології. Оглянувши дерева на вул. Південноукраїнській, 3-5, депутати переконалися, що бідою наших каштанів є міліметрових розмірів шкідник – каштанова мінуюча міль
За словами екологів, ця проблема існує в багатьох містах України і набула вже масштабів катастрофи. Найгірше, що пошкоджені мінуючою міллю рослини не тільки втрачають красу, але й не можуть виконувати свої функції «легень» для людей.
Майже всі насадження каштанів у Запоріжжі з року в рік потерпають від цього специфічного шкідника, що вражає листя дерев, послаблює захисні сили рослин і зрештою призводить до їхньої загибелі.
Мінуюча міль робить так, що ще до кінця сезону дерево втрачає листя, набуває непривабливого вигляду, недоотримує необхідних поживних речовин, втрачає стійкість до впливу паразитів, інфекцій, а також низьких температур в зимовий період. А головне, що уражені міллю каштани не тільки мають непривабливий естетичний вигляд, а й стають загрозою для інших дерев.
На сьогодні пошкоджені міллю вже майже всі каштанові насадження на території міста, і невжиття відповідних заходів призведе до знищення міських насаджень каштанів за кілька років. Тож треба починати рятувати каштани.
Наступний крок – вивчити світовий досвід та досвід інших міст України у боротьбі із каштановою міллю, щоб обрати оптимальний варіант для нашого міста. Спеціалісти звертатимуть увагу не лише на ефективність методів, а й можливість безпечного використання саме у місті – без завдання шкоди самим рослинам, тваринам чи людям.
До слова, каштанова міль має назву мінуючої тому, що закладає в листя личинки, як міни. Тож однією із обов’язкових умов для гарантованого подолання шкідника є осіннє прибирання опалого листя, адже в 1 кг такого листя можуть ховатися тисячі личинок молі.
Чим можна знищувати шкідника
В Україні декілька компаній пропонують свої послуги зі знищення каштанової молі. У департаменті інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради вивчають їх, щоб обрати метод, що дешево та ефективно зможе подолати каштанову міль.
Наприклад, існує технологія оздоровлення дерев, яка передбачає введення спеціальної речовини всередину стовбура – шляхом буріння отворів, які потім заповнюються «ліками». Вакцина для оздоровлення дерев виробляється за кордоном і вважається найбільш екологічним методом боротьби зі шкідником у міських умовах.
Ще один метод позбавлення від молі полягає у встановленні на стовбурах каштанів ловчих пасків із липкою стрічкою та монтаж на гілках дерева пасток для шкідників. Приманювати каштанову мінуючу міль мають спеціальні феромони комах.
Вважається, що використання феромонів безпечно для навколишнього середовища, для птахів та людей. Уже багато років цей метод використовується у Європі, багатьох країнах СНД. Він дозволяє відловити 80% генерації молі.
Вважається, що інвазія каштанової молі в Україну розпочалась у 1998-1999 рр. з Угорщини. Впродовж останніх років вид поширився на територію більшої частини України. Науковці Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України (Київ) зазначають, що поширення молі відбувалося вздовж автотраси Чоп-Київ внаслідок перевезення автомобілями та залізничним транспортом уражених листків каштану. Личинки каштанової мінуючої молі поселяються в листках гіркокаштану, клену гостролистого, липи серцелистої, платану західного та ясена. Фахівці таку активність молі пояснюють порушеннями у ланцюгу живлення, а саме – зникненням тварин, які ними живляться.
Мізерна комаха, що завдає стільки шкоди
Цю комаху, що має розмір лише кілька міліметрів, вчені виявили відносно нещодавно, лише у 1985 році. Невідомий науці вид агресивно розпочав атаку на кінські каштани в Македонії, що росли навколо озера Орхід на кордоні з Албанією. Воно й дало назву шкіднику – камерарія орхіделла (Cameraria ohridella).
Основною кормовою рослиною мінуючої молі є гіркокаштан звичайний, проте деякі вчені вважають, що такі види кленів, як клен явір і клен гостролистий, що ростуть поруч із каштанами, заселяються міллю, де успішно завершують розвиток до метеликів.
Метелик каштанової молі завдовжки 4 мм, розмах його крил 7-10 мм, із бурувато-вохристими передніми крилами та бурувато-сірими з світлою торочкою задніми крилами. Гусениці молодших віків – світло-зеленого кольору – сокоїдні мінують листя, старших віків – коричневі, тканинної дії і вигризають усі шари палісадної паренхіми.
Велика шкідливість каштанової молі зумовлена високим потенціалом розмноження (середня плодючість самиць – 40-50 яєць, розвиток 2-4 генерації за сезон) та надзвичайно інтенсивним утворенням мін на листках, що в другій генерації, перевищує 70% поверхні листків і призводить до інтенсивного опадання листя в липні – серпні, знесилення дерев та їх загибелі через 3-4 роки після заселення.
В наших кліматичних умовах розвиток каштанової молі в останні роки проходив у 2 поколіннях. За посушливих умов та високих температурних показників можливий частковий розвиток третього покоління.
Значну частину популяції каштанової мінуючої молі знищують ентомофаги – паразити і хижаки – павуки, мурашки, кокцинеліди, золотоочки та птахи. Вчені відзначають, що найсприятливішими до уражень є японський вид каштанів, а азійскі ендимічні види каштанів – високостійкими щодо фітофага. Тому перехід до широкого вирощування садівного матеріалу гібридних форм гіркокаштана є найбільш реальним і екологічно безпечним заходом із захисту міських декоративних насаджень від пошкоджень каштановою мінуючою міллю.
Поширення каштанової мінуючої молі по території Європи
У 1989 році каштанова мінуюча міль була відзначена в Хорватії і Болгарії; в 1992-му – в Італії та Німеччині; в 1993-му – в Боснії і Герцеговині, Угорщині і Чехії; в 1994-му – в Словаччині; в 1995-му – в Словенії; в 1996-му – в Греції; в 1998-му – в Нідерландах, Польщі, Швейцарії, Франції, Румунії, Україні; в 1999-му – в Бельгії; в 2002-му – в Великобританії, Данії, Швеції, Іспанії; в 2003-му – в Молдові, Росії (Калінінградська область), Литві; в 2005-му – в Латвії; в 2006-му – в Фінляндії.
Читайте також: У Запорізькій області на підприємстві пролунав вибух
