Основна задача, яка стоїть зараз перед енергетиками — зберегти баланс між виробництвом та споживанням електроенергії в кожний конкретний момент часу. Саме для цього вводяться заходи з примусового обмеження електропостачання. Чи готові ми до розв’язання цієї задачі, розуміючи, що нічого подібного у світі ще не траплялося? Так, разом з вами — ми готові.

Ще задовго до цього безпрецедентного удару, для кожного регіону було прораховано схеми резервного живлення. Були опрацьовані плани дій в разі якщо ми втрачаємо ті чи інші енергооб’єкти. Завдяки цьому ми змогли досить швидко зорієнтуватися та почати діяти по відновленню енергосистеми країни. Нам потрібен час і цей час можете дати нам тільки ви.

Від добровільного обмеження та зменшення споживання є певний ефект, але коли його недостатньо, для підтримки балансу вводяться заходи примусового обмеження електропостачання (графіки аварійного відключення). Як це відбувається — Диспетчер Укренерго коли бачить, що в окремому енерговузлі або в енергосистемі загалом, баланс між виробництвом та споживанням електроенергії не витримується й потрібно швидко збалансувати систему, він дає команду диспетчеру Обленерго терміново знизити споживання на конкретну величину.

Тому, коли диспетчер Обленерго формує перелік конкретних ліній які потрібно вимкнути, він не має змоги керуватися принципом пропорційності й справедливості, у нього на це просто не має часу. Потрібно як найшвидше знизити споживання. Тому вибираються ті вузли, ті вулиці, будинки, підприємства відключивши які набереться необхідна величина обмеження.

Звертаємо вашу увагу ще на те, що потрібно розуміти, що більшість ліній електропередачі будувалися в 60-70 роки при союзі і ці лінії не пристосовані до аварійних відключень. Те, що зараз роблять українські енергетики, тримаючи систему країни, не робив ще ніхто й ніколи. Крім цього є лінії з яких живляться об’єкти критичної інфраструктури, які не можна від’єднувати від електропостачання в ніякому разі.

Ми розуміємо обурення наших споживачів чому у них відключають електроенергію, а у сусідів ні. Зрозуміло, що принцип пропорційності й справедливості обов’язково потрібен бути, але ним користуватися можливо лише при планових заходах, а для таких швидких рішень важлива оперативність. В цій ситуації, оперативність важливіша за пропорційність розподілу. На жаль, ми вимушені так діяти коли споживання вище ніж виробництво, щоб не перевантажити якісь лінії чи підстанції, щоб не вийшло з ладу обладнання, або в цілому в енергосистемі не відбулися неконтрольовані події.