Найперше, що зробила новообрана запорізька міська влада, – це перевірила законність витрат бюджетних коштів минулої влади, викривши при цьому багатомільйонні крадіжки з бюджету. Щоб подібного не могла трапитися надалі, новообрані депутати дійшли висновку, що бюджетні витрати повинна  постійно напряму контролювати громадськість.

Тому вперше  в історії Запоріжжя місцеві депутати на сесії Запорізької міськради затвердили положення про громадський бюджет, ініціаторами якого будуть пересічні запоріжці,  які самі пропонуватимуть перелік робіт, які треба виконати в першу чергу за бюджетні кошти. Таким чином запоріжці отримали можливість  реалізації за кошти міського бюджету власні проекти, направлені на покращання зовнішнього вигляду Запоріжжя й умов проживання в місті. З приводу цього в Запорізькій торгово-промислової палати відбувся «круглий стіл» на тему «Громадський бюджет Запоріжжя – можливість запоріжців отримати кошти на реалізацію власних проектів», організований місцевим агентством регіональних ініціатив. Участь у ньому взяли директор департаменту фінансової й бюджетної політики Запорізької міськради Ольга Вагіс, голова постійної депутатської комісії з питань соціального й економічного розвитку, бюджету та фінансів Руслан Божко, голова громадської ради при виконавчому комітеті Запорізької міськради Катерина Акула та політолог Владислав Ніколаєв.

Учасники «круглого столу» обговорили саму ідею впровадження в Запоріжжі громадського бюджету та як визначатимуть переможців. Відкриваючи засідання, Руслан Божко розповів, що він за професією фінансист,досвід громадського бюджету  запозичив, вивчаючи подібне бюджетування в Європі, де все говорить про рівень європейського комфорту. Якось, побачивши в непередбачуваному місці інфраструктуру хорошого рівня, він дізнався, що це ініціатива не влади, а самої громади, яка краще знає, де треба встановити шлагбаум, фонтан чи клумбу, а де – обмежити проїзд. Подібна ідея, на думку депутата міськради, повинна мати право на життя і в Запоріжжі. І зараз Руслану Божку дуже приємно, що громада відгукнулася на його ідею і зараз Запоріжжя перебуває в стані першого кроку до нового рівня інфраструктури міста.

– Ідея громадського бюджету виникла в мене при формуванні бюджету Запоріжжя на 2016 рік, – говорить Руслан Божко, – бо часто важливі для містян невеликі проекти не потрапляють в міські бюджетні програми. Громадський бюджет отримав розповсюдження в багатьох розвинутих країнах світу, забезпечуючи для міської влади вирішення конкретних проблем. Положення про громадський бюджет було підтримане депутатами, швидко пройшло відповідні процедури, і вже з першого по 20 липня будуть прийматися проекти. При цьому немає жодних обмежень їх тематики, для досягнення успіху вони повинні бути значущими для громади.

Руслан Божко також впевнений, що проекти повинні бути більш значущими-одразу для кількох кварталів, а то й районів. Детальніше з положеннями громадського бюджету в Запоріжжі можна ознайомитися на офіційному порталі Запорізької міськради, де можна «скачати» і бланк-заяву для участі в проекті.  Голова постійної депутатської комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів  підкреслив також, що цей проект щороку приноситиме практичну користь та закликав всіх бажаючих до участі, зазначивши, що навіть якщо пропозиція не переможе, її можна внести знову наступного року. Таким чином, громадський бюджет стане таким собі індикатором для міської влади та депутатського корпусу. При цьому запоріжці самі визначать, що для них важливіше і в подальшому неодмінно врахують це при формуванні бюджету міста на наступний рік.

Відтак Ольга Вагіс розповіла, як цей проект буде реалізовуватися в Запоріжжі. Так, її департамент розробив відповідне положення про громадський бюджет, долучивши досвід інших міст України та передових країн світу.Подані проекти не повинні протидіяти чинному законодавству, відносяться до сфери компетенції Запорізької міськради та її виконавчих органів, повинні відповідати направленням програми соціально-економічного розвитку міста і не протидіяти діючим програмам. Згідно з положенням, до п’ятого серпня всі подані проекти розглядатиме створена координаційна рада, відтак їх передадуть до профільних департаментів, управління міськради, які дадуть їм експертну оцінку. Орієнтовна вартість одного проекту не повинна перевищувати 300 тис грн., об’єднані проекти – мільйона гривень. Фінансуватимуться проекти-переможці з бюджету Запоріжжя на 2017 рік. Обов’язково проект повинен мати конкретне місце прив’язки. Зараз розміри запланованого фінансування складають п’ять мільйонів гривень на рік, які в подальшому можуть бути збільшені, що залежатиме від конкретних ресурсів і належності відповідного громадського запиту. Відбір поданих проектів проводитиме координаційна рада з питань громадського бюджету. Кращі проекти серед тих, які отримали позитивну попередню оцінку координаційної ради, визначать запоріжці, шляхом голосування, яке відбудеться в жовтні. Крім інтернет-голосування(як правило, літні люди «не дружать» з комп’ютером), можна проголосувати і безпосередньо в приміщеннях райадміністрацій.

– У нас було багато дебатів, – говорить Ольга Вагіс, – щодо пріоритетів. Наприклад, були пропозиції об’явити рік термомодернізації, озеленення, покращання інфраструктури парків, скверів, але в процесі довгих дискусій ми прийняли рішення, що на першому етапі треба залучати якомога більше містян, і спромогтися встановити активну громадську позицію з приводу участі в житті міста. Ми не стали прив’язуватися до якихось пріорите-тів: установка лавочок, посадка дерев чи заміна вікон. Навпаки, дали поле дій для різних креативних проектів, пов’язаних з благоустроєм. Стратегічними вони, мабуть, не вийдуть, бо проекти не повинні бути, навіть об’єднані, більше мільйона гривень. Крім того, подальші витрати на утримання об’єкта не повинні перевищувати вартість його реалізації.

Таким чином ініціатива Руслана Божка була підтримана на сесії міської ради, рішення прийняте,  і зараз перед громадою стоїть питання, як його організувати. Саме про це  і розповіла голова громадської ради при Запорізькій міськраді Катерина Акула.

– Ініціатива, яка виникла в Запоріжжі та інших містах України, не є якоюсь директивою зверху, – говорить представник громадськості, – бо в Києві є інститут регіонального розвитку і, коли розпочався по всій Україні процес децентралізації, він розробив низку типових положень та розповсюдив їх  як один з варіантів розвитку громадського суспільства. І сьогодні міста, прогресивні та готові до якихось перетворень,  хочуть зробити справжнє громадське суспільство та підняти рівень, ці міста і стали основою, виступаючи зі своїми, адаптованими до певної місцевості проектами. І сьогодні наш проект є класним з точки зору того, що пройшов громадське обговорення, а не був прийнятий депутатами одноосібно. Представники громадськості провели «круглий стіл» з цього приводу, теледебати, і сьогодні вже є документ, можливо, ще не зовсім досконалий, бо задовольнити повністю громадськість дуже важко. І тільки коли почнеться реалізація, ми точно зрозуміємо, де були праві депутати, чиновники чи громадськість, бо кожен район дуже специфічний.

На думку Катерини Акули, найголовніше та найсуттєвіше в цьому процесі те, щоб зрештою громада почала активізуватися та цікавитися перетвореннями. Бо тут немає суддів, експертний процес проектів робиться для того, щоб зрозуміти шляхи їх реалізації. Тому громадськість братиме участь у процесі взагалі, створенні документу та його подальшої реалізації. Дві третини координаційної ради складатимуть представники громадськості, зокрема громадська рада даватиме свої пропозиції. Таким чином, більшість громадських активістів впливатиме на внутрішні процеси, де можна буде простежити хід робіт. Коли до голосування буде залучена вся громада, визначиться аспект, що найбільше цікавить більшість жителів.

– Останні два роки Україна чітко декларує свій європейський вибір, – підбив підсумки розмови політолог Владислав Ніколаєв, – і якщо ми говоримо про європейський вибір, то повинні розуміти, що відкритий та прозорий бюджет не може в принципі бути без активної участі громадян у бюджетному процесі, питаннях створення бюджету та контролю за витратою бюджетних коштів. Тому нічого дивного в тому, що всі ці процеси вийшли останнім часом на головні ролі, немає. Сказати, що нічого подібного в Україні не було раніше, не можна. Так, коли в 2000-2005 роках я працював у комітеті в справах молоді, достатньо широкою була програма підтримки проектів громадських організацій на всеукраїнському та обласному рівнях. Але сьогоднішній проект громадського бюджету є значно ширший та втягує в процес громадський контроль  за бюджетом, демократичний розвиток суспільства, міської та центральної влади. Чому раніше пересічні громадяни не цікавилися бюджетними процесами, крім питань, хто з чиновників і скільки крав. Бо сам бюджетний процес  важкодоступний. А зараз шляхом своєрідної гри залучають людей до всіляких конкурсів і змагань по цьому процесу.

На думку політолога, дуже важливо, щоб люди самі визначили пріоритети розвитку міського господарства, а через їх проекти міська влада побачить, що більше хвилює жителів: дороги, дитмайданчики, охорона здоров’я, щось інше. Таким чином, громадські ініціативи – це ідеї людей, які треба закласти до бюджету, щоб жителі міста розуміли, куди йдуть їхні гроші. Громадський бюджет є також певною виховною роботою для відповідального платника податків, якому не все одно, на що тратяться його кошти. Дуже важлива також контрольна частина, коли люди, які подали проект, забезпечуватимуть його реалізацію разом зі своєю ініціативною групою вже після запуску.