У кінці лютого на XVII звітно-виборчій конференції Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України заслуженого журналіста України Олексія Ковальчука переобрали на другий термін як голову Правління ДОО НСЖУ. Його кандидатуру підтримали 99 зі ста делегатів.
Крім того, делегати одностайно підтримали пропозицію висунути кандидатуру Олексія Ковальчука на посаду голови Національної спілки журналістів України.
Така прихильність до цього журналіста – не випадкова. Під його керівництвом у 2015 році комісія Національної спілки журналістів України визнала ДОО НСЖУ кращою серед організацій країни.
Як за п’ять років ДОО НСЖУ отримала Всеукраїнське визнання ми дізналися у самого Олексія Ковальчука.
– За п’ять років вашого головування у Дніпропетровській обласній спілці журналістів відбулося кардинальне реформування. Які організаційні кроки були першочерговими?
– По-перше, ми здійснили переоблік всіх членів НСЖУ Дніпропетровщини. Станом на 24 лютого 2017 року налічується 1090 спілчан, які перебувають на обліку ДОО НСЖУ. Також ми створили електронну базу спілчан, яка постійно оновлюється.
Капітально відремонтовно наш спілчанський будинок. Всю статутну документацію Дніпропетровської обласної журналістської організації та її Журфонду приведено відповідності до чинного законодавства. Крім того організовано активну інформаційну розсилку важливої та оперативної інформації для всіх членів Спілки.
Помітним явищем в житті нашої організації стало відкриття сайту та YouTube-каналу Спілки.
Ще одним нашим важливим досягненням є видання «Почесної Книги Пам’яті», куди ми заносимо імена провідних журналістів Дніпропетровської області. А також ми створили студію художньо-документальних фільмів «Дніпровські вогні».
– Розкажіть, будь ласка, про нові премії ДОО НСЖУ.
– Популярністю користується премія імені Рема Суворова (її основа – військово-патріотична тематика). Торік за ініціативи криворіжців затверджено також юнкорівську премію.
Було засновано іменні журналістські премії у Дніпропетровській обласній організації НСЖУ: «Люби і знай свій рідний край» імені Павла Богуша, «За кращу журналістську роботу року» імені Олександри Дем’яненко та «За кращу публіцистичну роботу року» імені Аркадія Пальма. Ці обласні премії існують уже чотири роки.
– За останні роки на Дніпропетровщині у позитивний бік змінилося ставлення до ветеранів журналістики. Яку підтримку тепер їм надають?
– При Секретаріаті обласної організації створено Раду ветеранів журналістики Дніпропетровської області.
П’ять років тому Правління Дніпропетровської обласної організації прийняло рішення «Про заснування Дня ветерана журналістики на Дніпропетровщині». Поява його не випадкова. Ті, хто роки й десятиліття відпрацював на журналістській ниві, вийшовши на заслужений відпочинок, дуже часто залишалися ледь не забутими. Тому на додаток до Дня журналіста України додатково встановило «День ветерана журналістики Дніпропетровської області». Відзначаємо його 5 травня. Звання «Ветерана журналістики Дніпропетровської області» отримують ті, хто відпрацював у засобах масової інформації 25 і більше років. В урочистій обстановці ветеранам журналістики вручається «Лист пошани», відповідний ветеранський значок, ветеранам війни вручається також грошова допомога. У минулому році у нас відбувся уже п’ятий такий захід. Загалом Почесний знак «Ветеран журналістики Дніпропетровщини» та «Листи пошани» отримали 198 чоловік.
Ветеранам журналістики передплачуються газети «Зоря», «Вісті Придніпров’я», «Днепр вечерний», а також наш спілчанський журнал «Журналіст України».
– ДОО НСЖУ зайнялося й оздоровленням колег…
– Члени обласної Спілки 4 роки поспіль мають можливість відпочивати на Азовському морі. За цей час безкоштовно оздоровлено 60 чоловік. Цей наш почин, до речі, уже знайшов підтримку в Запоріжжі та Херсоні. Крім того за 5 років виділено допомогу 360 членам НСЖУ- це кошти на ювілеї, лікування, поховання у сумі понад 78 тисяч гривень.
Вагома сторінка нашої обласної спілчанської роботи — спортивне життя. А саме діяльність спортивно-оздоровчого журналістського центру «Тригол». Щороку у змаганнях беруть участь понад 200 представників ЗМІ та члени їхніх родин. Вони стали учасника «Козацьких забав», грали в шашки, шахи, флорбол, міні-гольф, випробували себе у пішохідному туризмі, бадмінтоні, лазертагу. Обласна Спілка спільно з комітетом міні-футболу Федерації футболу Дніпра провели турнір з міні-футболу cеред представників ЗМІ «Кубок пам’яті журналістів». Ця подія була присвячена тим журналістам, які відійшли у вічність.
– Чи не найважливішою місією НСЖУ є захист прав та інтересів журналістів. Які досягнення у вашої спілки були на цьому поприщі?
– Зупинюся на головному. Надзвичайний резонанс у журналістському середовищі викликав Закон, у якому йдеться про зміни щодо пенсійного забезпечення творчих працівників. Ми зверталися до народних депутатів з пропозицією ініціювати зміни до вказаного Закону на користь працюючих журналістів. Але, на жаль, це питання і досі залишається відкритим.
Не залишився поза увагою факт несплати послуг підприємства «Чорнобилець Придніпров’я» засновником – Дніпропетровською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України». Офіційне звернення з проханням вирішити проблему надіслано президенту громадській організації «Союз Чорнобиль Україна».
Як відомо, 24 листопада 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». А 23 листопада Кабінет Міністрів затвердив перелік друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі. Серед ЗМІ Дніпропетровщини у перший етап йдуть такі газети як: «Покровський край», «Вісті Придніпров’я», «Новомосковська правда», «Синельниківські вісті», газета «Південна зоря», «Вільногірськ», «Вести Терновки», «Степова зоря», «Наше життя». У зв’язку з цим протягом року активно проводилася інформаційно-роз’яснювальна робота щодо основних законодавчих аспектів реформування комунальних газет.
Ми не допустили згортання мережі розповсюдження преси у роздріб у Дніпрі. Вдалося зберегти 40% усіх точок з розповсюдження суспільно-політичних видань, які щоденно інформують мешканців про події в області та державі.
Крім того, у Дніпрі боротьба з МАФами торкнулася і торгівців преси, які не мали можливості вести свій бізнес. На прес-конференцію у ДОО НСЖУ для обговорення проблеми та шляхів її вирішення були запрошені редактори газет, депутати міської ради та реалізатори преси. На сьогоднішній день у цьому напрямі ведеться системна робота, продаж преси відновлено.
Ще одне дуже важливе питання — перешкоджання професійній діяльності представників ЗМІ під час масових зібрань 26 січня 2014 року. Одразу після цих подій правління ДОО НСЖУ надіслало відкритий лист до прокурора області з вимогою провести ретельне досудове слідство за фактами нападу, побиття, пограбування та переслідування журналістів, які виконували свої професійні обов’язки. Згодом відбулась зустріч журналістів з представником прокуратури, під час якої ми поставили свої запитання та дізналися, на якому етапі знаходиться розслідування.
Неодноразово доводилося ставати на захист свободи слова та законних прав трудових колективів редакцій Дніпропетровської та інших областей. Зокрема, Печенізької районної газети «Печенізький край» (Харківська область), а саме редактора зазначеної газети Тетяни Сиром’ятнікової. Не стояли осторонь і у вирішенні конфліктної ситуації, яка склалася навколо суспільно-політичної газети Петропавлівського району «Степова зоря», ТРК «Регіон», 34 канал, «Зоря».
Крім того, зверталися до міністра внутрішніх справ та начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області з вимогою вжити належних заходів щодо розслідування факту смерті військового журналіста, репортера ТРК «Бриз» Дмитра Лабуткіна. Він загинув під м. Дебальцеве під час виконання службових обов’язків. Згодом ці матеріали були використані для підготовки подання до Адміністрації Президента України проекту Указу щодо призначення стипендії Президента України доньці згаданого журналіста Кірі Лабуткіній.
Протягом 5 років направлялися офіційні звернення до керівництва країни, відповідних комітетів з проханням розібратися у ситуації, яка склалася з комунальними друкованими засобами масової інформації – це підвищення ціни на газетний папір, поліграфічні матеріали, затримки з перерахуванням Держказначейством коштів на рахунки редакцій.
У квітні надійшла приємна новина для колег-радійців. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення про надання FM-частот суспільному мовникові у Дніпропетровській області. Цьому рішенню передувала наполеглива робота – ми неодноразово порушував питання отримання обласним радіо FM-частот перед головою Нацради з питань телебачення і радіомовлення, головою Державного комітету телебачення та радіомовлення України.
– Чи відзначають у вас журналістів-учасників АТО та журналістів-волонтерів?
– Так, за ініціативи Спілки 12 журналістів та редакційні колективи були відзначені грамотами та подяками обласного рівня. За поданням ДОО НСЖУ дніпровський журналіст Олександр Черніков, який загинув під час виконання громадського обов’язку у бою під Донецьким аеропортом, посмертно був відзначений орденом «За мужність» 3 ступеня. Також на честь загиблого журналіста назвали вулицю Дніпра (колишня вул. Красночечелівська).
Щоб підтримати бойовий дух бійців в зоні АТО ми почали випускати інформаційний бюлетень «Народ і армія». До нашої ініціативи долучилися обласні, районні, міські редакції Дніпропетровщини.
Також Дніпропетровською обласною організацією було представлено до нагородження державною нагородою (орденом «За мужність» III ступеня) Романова Євгенія Владиславовича — прес-офіцера оперативного командування «Південь», лейтенанта, а Віктору Ожогіну присвоєно почесне звання «Заслужений журналіст України».
– А що не вдалося зробити за 5 років?
– Відверто скажу, у обласній організації НСЖУ, тільки окремі колеги ведуть роботу з молоддю. Це Володимир Штельмах у Кривому Розі та Володимир Глядченко у Нікополі. Тому у найближчій перспективі, планується налагодити роботу з молодіжним крилом. Перші кроки у цьому напрямі уже зроблено. Наприклад, Валерій Дрешпак працює над розробкою сайту консультаційно-просвітницького характеру для молодих журналістів.
Крім того, було заплановано, але так і не створено прес-кафе. Не завершено роботу зі створення Дніпропетровського музею журналістики. Причин декілька. Для того, щоб створити музей, потрібна окрема кімната. Нині, після ремонту приміщення, вона вже є. Залишається на добровільних засадах створити своєрідний музейний колектив, який і повинен втілити цю ідею в життя.
