Відомі запоріжці розповіли “Запорозькій Січі” історії, що трапилися з ними за кермом
Як казав герой одного зі старих улюблених фільмів, кожен, хто не має автомобіля, мріє його купити. А кожен, хто має автомобіль, мріє його продати. Може, в наші дні цей вислів вже і не доречний. Адже, хто хоче впіймати шалений темп сьогодення, без авто не впорається. Хоча…. Подивившись на ціни на бензозаправках, спробувавши припаркуватися у вщент завантажених місцях, мимоволі замислюєшся. А може, для здоров’я та гаманця, дійсно, пішки корисніше?.. Якби там не було, всі ми – або пасажири, або водії. Отже, День автомобіліста України дійсно привід побажати одне одному: ані цвяха, ані жезла! У нашій добірці відомі запорізькі водії діляться думками про життя за кермом.
Володимир Буряк, міський голова
Я люблю бути за кермом, дуже часто їжджу сам. Одного разу проїхав без зупинок на ночівлю більше 1700 км від свого села до Ленінградської області. Це був 2012 рік. Я тоді вивчав своє родинне дерево і шукав могилу свого діда, який під час війни вважався зниклим безвісти. Мені вдалося відшукати поховання, тож я не дарма стільки проїхав. Найбільший біль водіїв сьогодні – це стан доріг, який, на мій погляд, залишає бажати кращого. Тому зичу всім, хто за кермом, рівних доріг та лише приємних сюрпризів і «зеленого» світла на шляху.
Максим Березнер, Заслужений артист України, актор Запорізького академічного обласного театру юного глядача
Водійський стаж 30 років.
Так трапилось одного разу, що за мною гналася ціла кавалькада машин ДАІшників, справжня погоня була. Я повертався із Дніпра, тоді ще там працював. Був вже пізній час. На виїзді з сусіднього міста колись був пост ДАІ Братське, тепер пост патрульної поліції. Я поспішав додому, був втомлений. І навіть не помітив піднятого патрульним жезлу. Тож я собі нарощував швидкість, вони, як виявилося пізніше, мене переслідували деякий час. А у Солоному мене вже зустрічали інші ДАІвці. І тут ще одна несподіванка: переплутали мою машину з іншою такої ж марки, зупинили ні в чому не винного водія, а я поїхав собі далі у напрямку Запоріжжя. І тут мене зустрічали із розпростертими обіймами вже на пості рідного міста. Пояснив, як сталося, відпустили без штрафу.
Щодо великої кількості ДТП, сподіваюсь, найближчим часом встановлять камери, й не буде такої безкарності порушників, від якої страждають інші люди. Я знаю, про що кажу, сам потрапив нещодавно у ДТП за вини іншого водія, переніс операцію, а мій автомобіль не підлягає ремонту.
Олена Жупіна, олімпійська призерка, дворазова чемпіонка світу зі стрибків у воду
Водійський стаж – великий
Намагаюся правил дорожнього руху не порушувати, тому в різні історії не потрапляла. З вітерцем поганяти необхідності не відчуваю, взагалі не лихачу, тож все так рівненько в моєму водійському житті проходить.
Якщо потрапляю у коло зору чоловіків, які посміхаються з жінок-автомобілісток, коментують їхні дії, то намагаюсь реагувати з гумором. Критично ставлюся до себе, якщо, наприклад, невдало припаркувалась. Можу сама пожартувати: вибачте, білявка!
Велика кількість ДТП на наших дорогах, думаю, пов’язана із відсутністю відчуття порядку з боку водіїв, дисциплінованості. Треба відповідально ставитися до швидкісного режиму, пристібати пасок не для патрульних, а для власного захисту, у першу чергу.
Олександр, читач сайту Видання “Запорозька Січ”
Водійський стаж: більше 20 років.
Різні випадки трапляються за кермом… Але згадую приємні. Якось був у відрядженні в області, повертався додому славнозвісною трасою Харків – Сімферополь. Повз мене проїхала машина на високій швидкості, обігнала. І під час маневру водій збив своїм автомобілем моє водійське дзеркало. Уявіть, як важко без нього пересуватися… Я вирішив поскаржитися на пості ДАІ у Василівці. Але не номера порушника не встиг записати, нічого. Їду засмучений, без настрою. А на цій ділянці дороги то ями, то підйоми. Коли піднявся на черговому, дивлюсь, мій кривдник стоїть, мені махає, щоб я зупинився. Підходить і каже: вибач, чоловіче, дуже втомлений їду, неуважний. Давай гроші за дзеркало віддам, скільки потрібно? От таку історію запам’ятав… Бувають же ж люди порядні! Щодо великої кількості ДТП в Україні, то вважаю, що це стається через погане володіння навичками водіння. Автомобілі швидкісні, потужні, а їхні володарі чомусь вважають, що можна їхати як завгодно. Маємо результат.
Андрій Топчій, головний спеціаліст зі зв’язків з громадськістю Запорізького обласного сервісного центру МВС
Водійський стаж більше 30 років, має відкритими всі можливі водійські категорії
Звичайно, завдяки службі отримав права на водіння й вантажівок, й автобусів, потрібно було вміти керувати будь-яким видом транспорту. І як будь-які отриманні знання, вони зайвими не бувають. Це ж не багаж, який треба носити на спині, не знаючи, коли знадобиться. У халепи на дорогах потрапляти не доводилось, адже добре знаю про наслідки якихось витівок, багато їх бачив… Краще їхати тихенько, щоб діставатись в потрібне місце вчасно.
Вигадувати хвилинку, ризикувати не має сенсу. Я кажу: кожний з нас – коваль свого щастя, кожний вчинок має свої результати. Багато по роботі бачив водіїв, що застрягли у заметах з розрядженими телефонами, був свідком пологів у дорозі. Тому і нагадую: якщо автомобіль несправний, немає запасів пального, теплих речей, то не варто їхати на далеку відстань, особливо в холодну пору року. Що ж до нових можливостей Сервісних центрів, то раніше у нас на балансі були і технічно, і морально застарілі моделі – “Дев’ятки”, “Сенси”, а буквально 3 тижні тому ми винайшли можливість і придбали новенькі “Seat”, “Renault”. Коли людина здає практичну частину водійських екзаменів, часто-густо нервується, а тут – новенький зручний автомобіль. Це надає водіям-новачкам впевненості та відповідає нашому іміджу лідерів надавачів державних сервісних послуг.
