Від чого та від кого потребують захисту діти

Сім’я і дитина – це споконвічні цінності, які сповідує український народ

Сьогодні є привід замислитися: від чого та від кого потребує захисту дитина. На жаль, буває і таке, що захищати її треба від самих батьків.

Нещасні діти

Проблема жорстокого ставлення батьків до власних дітей, прояви різних видів насильства (психологічного, фізичного, сексуального) існувала в сім’ях завжди.

Діти, що виховувалися в сім’ях, де до них застосовувались будь-яке насильство, почуваються нещасними, знедоленими, приниженими. У такій сім’ї втрачається атмосфера тепла, доброзичливості, які є необхідними для нормального розвитку дитини. Це може стати причиною невротичних розладів, складнощів у спілкуванні, розвинути почуття самотності. Звичайно, гарних стосунків з батьками у таких сім’ях не буває.

Жорстокі батьки

Види прояву жорстокості в сім’ях можуть бути різними: це жорстка опіка дитини, домагання обов’язково виконувати всі вимоги батьків, покарання за найменше невиконання. Такі батьки постійно воюють з дитиною, намагаються зламати її.

Інший вид жорстокого ставлення до дитини – застосування фізичного насильства. У вихованої в таких умовах дитини формується брехливість, лицемірство, комплекс провини, замкненість, боязливість, немотивована агресія. Все це призводить до деформації особистості, формування неадекватної самооцінки.

Жорстока опіка – це теж насильство

Крім фізичного насильства, до жорстокого ставлення можна віднести і психічне насильство, жорстоку опіку над дитиною. Такі батьки постійно борються з дитиною, вбачають в ній свого противника. Слухняність батьки розуміють у найгіршому значенні: робити тільки так, як вони хочуть. Тобто сімейне виховання будується на негативних емоціях, відсутністі позитивної основи спілкування.

Якщо слухняність не будується на взаємній повазі, вона стає причиною формування безініціативності, пасивності або призводить до агресивності, відкритого протесту проти будь-яких побажань батьків, якщо вони навіть справедливі. Такі діти у майбутньому мають значні життєві проблеми, можуть стати виконавцями чужої волі, бо завжди звикли слухатись і підкорятись, не вміють сказати «ні». Або ж дитина втікає з дому від надмірних вимог батьків, які не відповідають її можливостям. Все це може призвести до того, що діти не витримують психологічного тиску, намагаються більшу частину часу проводити в компаніях однолітків, де вони почуваються більш комфортно.

Відчуженість – причина життєвих трагедій

Формальне ставлення до виконання батьківських обов’язків часто буває у батьків, які зайняті бізнесом, що забирає у них багато часу, тому батьківська любов, тепло, часто компенсуються дорогими подарунками, речами, грошима. Але це не замінить бажання дитини просто побути в колі сім’ї, поговорити про різні справи, разом зайнятись домашнім господарством.

Відчуженість інтересу батьків до духовного життя дитини в подальшому може стати причиною життєвих трагедій як батьків, так і дітей.

Згідно з даними приведених Інститутом соціальних досліджень, 60% дітей отримують різні види жорстокого ставлення (залякування, погрози, лайки, нецензурні вирази, побої). Застосування таких методів впливу обумовлюється прагненням виховати дитину, помститись за те, що дитина засмучує, а також жорстокість як самоціль.

Запорізький дитячий психолог Наталія Малєєва:

– Хочу торкнутися теми батьківської людяності. Перше запитання, на яке кожному з батьків добре б відповісти: «Ким я є, виховуючи дитину?». Адже батьки – це люди, які добровільно вирішують віддати місце в своєму серці іншій людині. Батьки – ті, хто люблять безумовно. Вони наставляють, навчають і не вимагають собі нічого за це. Саме батьки показують дитині приклад стабільного емоційного стану, приклад уважного слухання, дисципліни, здатності проживати радість, мати друзів, бути захопленими життям. Батьки транслюють здатність допомагати іншим, просити вибачення, якщо того вимагає ситуація. Спостерігаю у своїй роботі неправильну формулу кохання батьків до дитини: «Я люблю тебе, якщо…», або «Я люблю тебе тому що…». А справжня формула батьківської любові – «Я люблю тебе» і все, крапка.

Читайте також: Запоріжанка навчає дітей мистецтву фехтування