У Запоріжжі на Хортиці піднімуть найбільший в місті прапор України

23 серпня, напередодні Дня Незалежності, в Україні відзначають День Державного Прапора

Свято було встановлено указом Президента Леоніда Кучми в 2004 році. Відтоді день синьо-жовтого стяга – це день данини поваги символу держави, шани тим, хто пролив кров за цей прапор. Наш символ державності пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під цим прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Цей день важливий, тому що у повазі до національних символів проявляються громадянська самосвідомість, вміння і готовність об’єднати сили і подолати будь-які перешкоди.

Сьогодення

Цього року, у 30-ту річницю незалежності, найбільший у Запоріжжі прапор України замайорить на о. Хортиця. Там триває реконструкція «Кургана Єдності» – пагорба біля Музею запорізького козацтва, де мають відбутися заходи національного рівня. Зараз на будівельному майданчику об’єкта ще тривають роботи.

На «Кургані Єдності» вже облаштовано оглядовий майданчик, проводиться монтаж 50-метрового флагштока. Підпірні стінки облицьовують декоративною плиткою, укладають плитку на пішохідну доріжку, що веде від музею нагору. Проєкт передбачає, що піднятися до найвищої точки зможуть також і люди на візках.

23 серпня під час святкових заходів тут заплановане підняття найбільшого в Запоріжжі прапора України.

Історія становлення символу нації

Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років, коли Україна була на шляху до здобуття незалежності, актуальним було питання національних символів: прапора, герба, гімну України. Прапор як засіб сигналізації існував ще з античних часів і набув поширення в Європі, включаючи й сучасні українські землі, за доби Середньовіччя, без прапора військо не відправлялось у похід і не вступало в бій.

Вважається, що синьо-жовте сполучення кольорів походить від герба Галицько-Волинського князівства – золотого лева на синьому полі, що з’явився у другій половині ХІІІ століття. Синьо-жовтий прапор у сучасному його вигляді з’являється у 1848 році, коли Головна Руська Рада ухвалила національні символи українського народу. Було відновлено герб галицьких королів, що зумовило кольори українського національного прапора, який вперше було піднято на львівській ратуші у червні 1848 року.

Хоч за геральдичними правилами потрібно, щоб він був жовто-блакитним, бо кольори прапорів перераховуються згідно із розміщенням їх на гербі зверху донизу: вгорі жовтий колір знака лева, внизу блакитний колір гербового щита. Однак, у документах і матеріалах того часу йшлося про синьо-жовті корогви.

Вже у ХХ столітті під жовто-блакитним і блакитно-жовтим прапорами українці билися з польськими та німецькими окупантами, з радянськими й білими арміями Росії.

У березні 1914 року, незважаючи на заборону російського уряду відзначати 100-літню річницю від дня народження Кобзаря, київське студентство вийшло на маніфестацію під жовто-блакитними прапорами. Широкого поширення жовто-блакитні прапори набули під час революції 1917 року, коли вони майоріли на мітингах і демонстраціях у Харкові, Севастополі та інших містах. Також їх стали використовувати військові.

Через широке використання жовто-блакитного прапора як національного символу почалося його затвердження як державного символу УНР. 22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор Республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор як державний символ УНР. Відомо й те, що не всі були згодні з таким порядком кольорів у Центральній Раді, були прихильники і синьо-жовтого прапора. Але через рішучу позицію М. Грушевського було затверджено саме такий порядок кольорів на Державному прапорі УНР. Однак, за гетьмана Павла Скоропадського жовто-блакитний прапор було змінено на блакитно-жовтий.

Вже 23 березня 1990 року перша сесія Тернопільської міської ради ухвалила постанову про національну символіку, один із пунктів якої містив положення про встановлення національного прапора на будівлі міської ради поруч із державним прапором УРСР. 23 квітня таке рішення було прийнято Львівською обласною радою. 24 липня 1990 року президія Київської міської ради народних депутатів вирішила вивісити синьо-жовтий прапор поруч із державним, червоно-синім, перед будинком міської ради на Хрещатику. 4 вересня 1991 року у Києві над будинком Верховної Ради разом із червоно-синім був піднятий і синьо-жовтий прапор.

28 січня 1992 року постановою Верховної Ради України синьо-жовтий прапор було затверджено Державним прапором України. У 1996 році було прийнято Конституцію України, ст. 20 якої визначала: «Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів».

Прапор Запоріжжя

Сучасний вигляд запорізького прапора був затверджений 31 січня 2003 року на 6-й сесії міської ради. У прийнятому тоді ж «Положенні про зміст, опис та порядок використання прапора міста Запоріжжя» наш прапор описується так:

«Прапор міста являє собою прямокутне полотнище (співвідношення сторін 1:1,5) малинового кольору (колір козацьких звитяг, пролитої крові у боротьбі за волю та незалежність України).

У центрі прапора зображений герб міста Запоріжжя: щит перетятий; в верхньому зеленому полі 2 перехрещені золоті рушниці, нижньому малиновому – чорний лук із 3 стрілами, вістрями вниз».

Автор прапора Запоріжжя: дизайнер Владислав Кутуєв.

Символіка кольорів прапора України

Сполучення синього та жовтого кольорів – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів усіх континентів. У Київській Державі його використовували ще до прийняття християнства. Синій здавна символізує чисте, мирне небо, а жовтий – символ праці і достатку, це колір хлібного лану. Проте є і інші означення. Жовтий і синій кольори є поєднанням головних символів життя – золотого сонця у синьому космосі. А ще жовтий і синій – це вогонь і вода, чоловіче та жіноче начала.

Чого тільки не вигадували про український прапор: і що його свого часу «перевернув» Скоропадський, і що «зрадник» Мазепа отримав його від шведів, і що розташування кольорів не відповідає правилам геральдики, і навіть що, за феншуєм, розташування синього над жовтим означає, нібито вода заливає вогонь, а це символізує занепад.

Не вщухають спроби переконати українців у необхідності поміняти на прапорі синю і жовту смуги місцями. Але зима 2013-2014 років, Майдан, смерті героїв змінили і ставлення до державних символів. Історичні розвідки та геральдичні дискусії відступають перед живою історією, яка твориться на очах.

У Запоріжжі до Дня Державного Прапора України в 2018 році презентували прапор рекордного розміру, зібраний з повітряних кульок. Його розмір: 2,7 м на 14,7 м. На виготовлення прапору пішло 2040 кульок та знадобилося понад 2 години. Рекорд засвідчили представники Національного реєстру рекордів України.

На Хортиці 23 серпня 2020 року розгорнули 100-метровий синьо-жовтий прапор на території історико-культурного комплексу «Запорозька Січ». Також цього дня державний символ підняли і на один з найвищих флагштоків країни, розташований поблизу Музею історії запорозького козацтва на Хортиці. Його висота – 90 м над Дніпром. Прапор виготовлений зі штучного шовку, довжиною 100 м, 3 – шириною. Його протягом 2 тижнів шила запорізька майстриня, громадська діячка Ганна Тружина.

У Запоріжжі у 2020 році до Дня Державного Прапора та Дня незалежності України на Арковий міст у Запоріжжі вивісили над Дніпром державний прапор площею 400 кв. м – найбільший національний прапор у всій області.

Цікаві факти

30 грудня 1967 року в Дніпропетровську на центральному проспекті невідомі вивісили синьо-жовтий прапор, олівцем був намальований тризуб і зроблений надпис: «Ще не вмерла Україна і воля і слава. 20 листопада 50 років УНР, 22 січня 1918 року – проголошення незалежності України».

22 липня 1976 року в Монреалі на XXI Олімпійських іграх під час змагань гандбольних команд СРСР і Румунії студент із Торонто Любомир Шух вимахував українським прапором, за що був видалений з арени. Речник Організаційного комітету Олімпійських ігор пояснив, що дії студента мали ознаки політичного протесту, а «потенційно небезпечний» прапор «міг призвести до заворушень».

27 липня 1976 року там-таки під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР, у складі якої переважали гравці з київського «Динамо», 150 українців вивісили плакат із надписом: «Свобода Україні!». У другому таймі 20-річний Данило Мигаль із Тандер-Бей (Онтаріо) вибіг на поле у вишиванці та із синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова «Свобода Україні!» і танцюючи гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону.

17 квітня 2014 року в Горлівці був викрадений невідомими депутат міської ради Володимир Рибак, який зробив спробу зняти прапор сепаратистів і повернути український прапор на будівлю міськради. За 2 дні його тіло було знайдене місцевими рибалками в річці з ознаками тортур. 20 лютого йому присвоєно звання Героя України (посмертно).

20 серпня 2014 року руфер Mustang пофарбував верхню половину золотої зірки на висотній будівлі в Москві у синій колір, зробивши її у такий спосіб «українською».

Читайте також: Мер Запоріжжя привітав містян з Днем Незалежності