Минулого тижня в Запорізькому фотоклубі відомий фотохудожник Володимир Шеремет, який є фотокором нашої редакції, відзначав свій 55-річний ювілей. Привітати ювіляра зібрався творчий бомонд міста – близько сотні колег, а також родичів та друзів.

Багато теплих слів та подарунків дісталося винуватцю свята, а секретар Запорізького відділення національної спілки журналістів України Валентина Манжура вручила Володимиру знак «Почесний журналіст України».

Звичайно, потім було і застілля (а як же без нього?) зі спілкуванням та українськими піснями. Найбільший шквал емоцій, після якого місцеві панянки пішли в танок, зірвала пісня «Яблучко» у виконанні Заслуженого артиста естради України Анатолія Сердюка. Співак та композитор щойно повернувся з Києва в доброму гуморі, бо його внесли до енциклоопедії (розділ «Державні нагороди України») – він отримав почесну відзнаку від асоціації діячів естрадного мистецтва «Зірка української естради», ще й став членом правління цієї творчої спілки. А київська фірма «Росток-рекодз» випустила його диск «Песни военных лет «Этих дней нам позабыть нельзя». Це перевидання. Збірник уже виходив 2005 року на касетах, 2010 року на диску, а цього разу він вийшов з доповненнями та змінами. Тож я не міг відмовити собі в задоволенні поспілкуватися з композитором.

– У Києві в мене був прямий ефір на радіо «Культура», – говорить Анатолій Сердюк, – де я розповів про свої нові пісні, серед яких представив і пісню «Боронимо рідний край», яка, де б не був, вражає глядачів. Слова до неї написав мій давній знайомий поет Віктор Курінний із Харкова, а музика моя.

– Скільки вам знадобилося часу для цього?

– Знаєте, це не така проста справа – музику придумати. Бо тут є якесь таїнство. До того ж, я намагаюся писати так, щоб потім не було соромно слухати. Є пісні, які складаються дуже легко, а є й такі, що доводиться носитися і жити з ними цілий рік.

– Але ж паняночкам одна дуже сподобалась, бо вони ладні були, навіть, роздягнутись…

– Так, це була пісня «Яблучко». Я над нею працював близько двох місяців.

– А коли, приміром, пропонують написати музику на вірші про кохання, а ти не в стані закоханості. Що робиш?

– Закохуюсь. Якщо пісня про кохання і в цей час не бути на цій емоційній ноті, то щось, може, й вийде, але не стане шлягером і нікого за душу не зачепить.

Юрій ХАРЧЕНКО,

фото Володимира ШЕРЕМЕТА