У Запоріжжі третій рік поспіль проводиться міський конкурс «Кращий опікун, піклувальник року». Минулого року участь брали лише 32 родини, цього року їх кількість збільшилась удвічі.
Усього зараз у Запоріжжі 637 сімей, в яких перебувають під опікою 822 дитини, 17 прийомних сімей та 4 будинки сімейного типу. Наразі виявило бажання брати участь у конкурсі 65 опікунських, прийомних родин та дитячих будинків сімейного типу.
За словами начальника Служби у справах дітей Запорізької міської ради Наталії Сиворакши, метою конкурсу є згуртувати ще більше прийомні та опікунські сім’ї, а також урізноманітнити їхнє життя.
Конкурс проводиться в три етапи за номінаціями: «Родина талантів», «Креативна родина», «Щаслива родина очима дитини», «Спортивна сім’я». За результатами конкурсу в кожній номінації визначаються переможці та лауреати. Також є окрема номінація гран-прі «Народний опікун». Її переможця визначать шляхом голосування на сторінці Facebook Служби (управління) у справах дітей. Нагородження призерів та учасників конкурсу відбудеться під час гала-концерту до Дня усиновлення – 28 вересня в Міському Палаці дитячої та юнацької творчості.
20 вересня 28 сімей на сцені цього палацу змагалися талантами. Учасники конкурсу співали, танцювали, грали на музичних інструментах. Також працювала виставка різноманітних поробок. Тут були малюнки та фотографії, вишивки, картини та фігурки з бісеру, мило ручної роботи… Також прийомні родини представили журі свої міні-фільми на тему «Щаслива родина очима дитини».
Любити дитину – це теж талант
Тетяна Нога із своєю 9-річною дочкою Кариною Олейник представили журі конкурсу «Родина талантів» мило ручної роботи. Тетяна розповіла нам, що вже п’ятий рік виховує Карину. З першого погляду видно, що в них дуже теплі стосунки, і за ці роки вони стали справжньою маленькою люблячою родиною. У той же час Тетяна Нога зізналася, що спочатку їй довелося зіткнутися із чималими труднощами у вихованні дівчинки.
Історія наступна: у Карини в 4-річному віці померла мама, а татові та рідній бабусі вона виявилася непотрібною, тому вони віддали дівчинку у притулок. У свою чергу, Тетяна відчула, що її материнські почуття не реалізовані в житті, тому вирішила взяти дитину на виховання. В управлінні у справах дітей їй запропонували дівчинку Карину.
-
Мене дуже здивувало, що Карина весь цей час жила всього на відстані двох зупинок від мене, – каже Тетяна.
Через ці обставини Тетяну попередили, що тайна всиновлення навряд чи буде збережена. До того ж могли бути претензії в рідних дівчинки. Таким чином Тетяна вирішила взяти Карину під опіку.
За словами Тетяни, у притулку Карина перебувала недовго – усього півроку. Але прикладу нормальної родині їй не встигли показати.
-
У Карини світосприйняття було таким: в родині нічого гарного не може бути, усе це потрібно шукати за стінами дому та за межами сім’ї, – розповідає мама прийомної дитини. – Дуже довго мені прийшлося переборювати це, доводячи Карині, що родина – це найголовніше для кожного, що мама – найближча людина. Істерики були… Але ми все це пережили, усе погане – позаду.
До речі, за словами Тетяни, нещодавно дівчинка попросила знайти могилу своєї рідної матусі.
– Знайшли. Сходили туди. Домовилися, що будемо приходити і доглядати за нею, – каже Тетяна.
Ще Карину дуже бентежило питання, чому вона не потрібна рідному татові та бабусі. Тетяна каже, що домовилася про зустріч з родичами, але бабуся так напилася в той день, що не змогла зустрітися…
Тетяна зізналася, що дуже радіє позитивним змінам у характері дівчинки, милується, спостерігаючи, як вона розквітає, стає контактною, доброю дівчинкою.
Каже: «Спочатку вона була як мавпочка, яка не злазила з рук, бо боялася всіх і всього».
Мама пишається, що в дочки поступово розкриваються різноманітні таланти – вокальні данні, хист до малювання, плетіння прикрас з бісеру. А в останній час, після майстер-класу з миловаріння, вони удвох захопилися цією справою.
