Вже п’ять років поспіль нова влада «реформує» країну. За цей час рівень життя українців знизився в декілька разів, ціни на продукти та житлово-комунальні послуги зросли в три-чотири, а іноді й в десять разів. Девальвація знецінила заощадження. Великі, середні та малі міста залишились без гарячого водопостачання, і незабаром така ж доля очікує й столицю – Київ. Звичайні дощі вже стають загрозою приватним будинкам та багатоповерхівкам в обласних центрах. І все це є наслідком того, що, проголосивши курс на побудову «нової європейської країни», можновладці продовжили старі ганебні традиції ігнорування волі народу. І зміна цих традицій має початися із зміни Основного Закону країни – Конституції.
Так історично склалося, що будь-яка держава має починатись із чітко визначених та загальноприйнятих правил, які регулюють права та обов’язки громадян і функції та повноваження влади.
Для більшості країн перелік базових прав, обов’язків, функцій та повноважень зібрано в Основний Закон країни – Конституцію. Саме Конституція визначає, якими повинні бути всі інші закони в країні і від якого джерела влади вони походять. Зазвичай, джерелом влади є народ країни, але в Україні це не зовсім так, а точніше – зовсім інакше.
Сучасну Конституцію України 1996 року ухвалювали під тиском президента Кучми. За 22 роки вона вже була змінена декілька разів. І щоразу незмінним залишалося те, що громадяни не мали жодного відношення як до її розробки, так і до внесення змін до неї.
Верховна Рада привласнила собі право написати Конституції нібито від імені народу, і одночасно позбавила громадян України можливості впливати на визначення як власних прав і свобод, так і обов’язків влади.
Така позиція парламенту є продовженням традицій законотворчості Радянського Союзу, коли чиновники все вирішували за людей, проте пропаганда стверджувала, що саме народ сам все вирішує.
Щоб кардинально змінити подібну ситуацію, потрібно насамперед змінити структуру влади й надати громадянам можливість безпосередньо впливати на законотворчість. Такі зміни можливі лише за умов або зміни Конституції, або в революційний спосіб. Проте дві спроби за останні 15 років змінити ситуацію завдяки «революціям» призвели до суто протилежних результатів та лише посилили владу. То, може, варто спробувати дещо інше?
А це «дещо інше» пропонує зараз лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Вперше в історії сучасної України Тимошенко – найбільш рейтинговий кандидат на посаду президента, виступає… за ліквідацію посади президента і ухвалення Конституції на всеукраїнському референдумі. Конституції, що стане новим суспільним договором усіх громадян України.
Серед основних положень нової Конституції Тимошенко бачить:
-
Необхідність закріплення парламентської форми державного управління. Нинішня ситуація, з великими повноваженнями президента та відсутністю його відповідальності, штовхає будь-якого переможця виборів до диктаторського шляху управління країною.
-
Встановлення процедури виборів до парламенту у два тури за пропорційною системою. У такий спосіб виборці обиратимуть правлячу партію, що отримає просту більшість депутатських мандатів, а лідер цієї партії – очолить виконавчу владу. Відповідно, виборці знатимуть імена претендентів на посаду голови уряду з самого початку виборчої кампанії.
-
Посилення прав і політичної відповідальності парламентської опозиції.
-
Зниження прохідного бар’єру у Верховну Раду з нинішніх 5% до 2%, що дасть змогу входити до парламенту молодим прогресивним політичним силам, які мають свіжий погляд на суспільні проблеми.
-
Надання права законодавчої ініціативи безпосередньо громадянам, що є логічним розвитком механізму петицій, який добре себе зарекомендував у багатьох країнах.
-
Надання можливості громадянам усувати владу на референдумі, щоб не робити цього шляхом революцій.
До розробки проекту нового суспільного договору – нової Конституції України – лідером партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко залучені найкращі фахівці та експерти. А всі бажаючі зможуть незабаром долучитись до обговорення проекту нової Конституції завдяки сучасним технологіям Інтернету.
Сама процедура ухвалення нової Конституції може бути двоступеневою. На першому етапі потрібно змінити діючу Конституцію так, щоб її норми дозволили ухвалення Основного Закону на референдумі. На другому етапі проект нової Конституції потрібно буде ухвалити всеукраїнському референдуму. Чинний склад Верховної Ради навряд чи спроможний на подібні зміни. Тому варто дочекатися чергових виборів до парламенту.
Гаврилечко Юрій, експерт ГО «Фонд суспільної безпеки».