Нашестя медуз в Азовському і Чорному морях, ймовірно, стане буденним явищем
Причини пов’язані з глобальними проблемами, які не зникнуть ані до нового, а ані до наступних курортних сезонів.
Накопичувальний ефект
Літо скінчилося, а медузи в Азовському морі – ні. Як повідомляють у соцмережах відпочивальники, у різних курортних містечках медуз – безліч. Прибережна частина моря – суцільний «кисіль». Та й на березі медуз вдосталь…
Вчені вважають, що медузи прийшли назавжди. У сплеску їхньої чисельності в Азовському і Чорному морях як мінімум є 3 причини – і для кожної рішення не з легких. Як розповів завідувач відділом Українського наукового центру екології моря, кандидат біологічних наук Олександр Гончаров, в Азовському та Чорному морях зараз переважають 2 види медуз: Aurelia aurita (аурелія вухата) і Rhizostomeae (коренероти).
– Саме останніх стало більше в наших морях. Це коренероти можуть обпалювати при контакті, а також викликати алергічні реакції, – запевняє експерт.
За словами фахівця, Чорне море, втім як і Азовське – найзамкнутіші моря в світі, а це значить, що всі забруднюючі речовини залишаються в них. Тим паче, що стік в Чорне море становить близько 310 куб. км, і 80% цих вод виноситься на північно-західну шельфову частину – в основному Дунаєм і Дніпром. Шельфова частина, як відомо, має відносно невелику глибину, що ще більше погіршує ситуацію: хімікати залишаються в придонному шарі.
«Основні забруднюючі хімічні речовини – це азот і фосфор, які використовуються в сільському господарстві. Вони змиваються дощами в річки, а річки несуть їх в моря. Ці речовини викликають бурхливий ріст водоростей як в річках, так і в морях», – відзначає експерт.
Зв’язок між зростанням чисельності медуз і накопиченням хімікатів в морській воді легко пояснити, знаючи, що їдять медузи. Медузи харчуються зоопланктоном – бактеріями (бактеріопланктоном) і водоростями (фітопланктоном).
Медузи «всмоктують» їжу за допомогою реактивного струменя, що виникає при скороченні парасольки, і заковтують через вторинні ротові отвори. Великі медузи, наприклад, деякі коренероти можуть харчуватися дрібними рибками, оскільки здатні до зовнішнього травлення.
Надмірний ріст водоростей – це початок ланцюжка. Далі зрозуміло: чим більше водоростей, тим більше медуз.
Інвазивні види захоплюють моря
Другим фактором, що впливає на подібні сплески, є інвазивні види. Вони потрапляють в наші моря разом з вантажними судами, які беруть воду для баласту (щоб менше витрачати пального для пересування судна) в океанах, а скидають її в нас перед завантаженням. Така вода буде містити чужі, інвазивні види, які можуть розмножуватися вкрай швидко, наприклад, через відсутність їхніх природних ворогів, а також за наявності більшої кількості їжі.
Як приклад, близько 30-40 років тому була подібна історія в Чорному морі, куди потрапила інвазивна морська тварина – гребневик (Ctenophora), яку часто плутають з медузою. Гребневик – хижак, який почав конкурувати з чорноморськими рибами за харчові ресурси і виявився настільки в цьому успішним, що з часом в рибальські мережі попадався тільки він. Тоді екосистемі було завдано нищівного удару.
«Поки вирішувалося питання про те, як здолати проблему, ситуація врегулювалася сама по собі. До Чорного моря потрапив природний ворог морської тварини – інший вид гребневика, який почав пожирати першого, і таким чином встановився баланс», – розповідає кандидат біологічних наук.
Олександр Гончаров зазначає, що Азовське море ще більш мілководне, тому добре прогрівається влітку, а також в нього впадають великі річки, такі як Дон і Кубань. Оскільки там немає великих глибин, в ньому осідає ще більша кількість забруднюючих речовин. Також в Азовському морі є і інвазивні види. І та, і інша причина працює на збільшення чисельності медуз.
Глобальне потепління «підштовхує» медуз до розмноження
«Очевидно, що і глобальне потепління вносить свої корективи, своєю чергою, аномальні температури сприяють розбалансуванню всієї екосистеми», – говорить експерт.
З цим важко не погодитись, адже вже не перший рік ми відчуваємо потепління і в нашому регіоні. Що вже говорити про інші, коли в Африці випадає сніг, в багатьох куточках планети бушують небачені буревії, а в Гренландії та Арктиці розтоплюються льодовики. До речі, через останню аномалію рівень води світового океану може піднятися, як стверджують вчені, щонайменше на 7 м, і тоді потоне багато країн, розташованих біля морів, що спричинить переселення народів. Проте нам це поки що не загрожує, адже живемо ми в благословенному краї – Запоріжжя знаходиться на 80 м і вище над рівнем світового океану та на стабільному старослов’янському земному плато, де навіть немає сейсмічних станцій.
Але повернемось до наших медуз.
Туристи та туристичний збір
Як не дивно, нашестя медуз на узбережжя Азову поки що не вплинуло на кількість відпочивальників. Можливо, тому, що багато закордонних країн у зв’язку з коронавірусом було для українців закрито. Але ті, хто цього року відпочивав в Бердянську чи Кирилівці, не раз говорили, що більше в таке море вони ні ногою.
Тим не менш, з початку 2021 року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 2 млн 612 тис. грн туристичного збору, а це на 525 тис. грн більше, ніж минулого року. Суб’єкти господарювання – юридичні особи сплатили понад 1 млн грн, фізичні особи – майже 1,6 млн. В регіоні налічується 584 платники цього збору.
Більшу частину надходжень від прийому туристів область отримала в перші 2 місяці літа – 1 млн 435 тис. грн. Цікаво, що найбільше туристичних зборів в січні-липні зібрали в Запоріжжі – 1 млн 245 тис. грн. У Якимівській і Приазовській громадах зібрали 842 тис. грн туристичного збору, а в Бердянській і Приморській – 477 тис. грн. Про це повідомило управління Державної податкової служби в Запорізькій області.
Дійсно, минулого та цього року більшість морських курортів України отримали пік популярності на тлі обмежень, введених для боротьби з пандемією коронавірусу, і, зокрема, закриття кордонів європейських курортів. Але сплеск затребуваності вітчизняного пляжного туризму буде недовгим. Адже вже цього літа, незважаючи на пік високого сезону, середнє завантаження готелів на Азовському морі не перевищувало 30-50% в залежності від регіону.
До того ж нашестя медуз, морських бліх і комарів, а також холодний початок літа доповнився іншими бідами. Наприклад, дорога на Кирилівку була в ремонті в самий пік сезону (людям подовгу доводилося стояти в «пробках»). А ще були інфраструктурні проблеми (збої в електропостачанні) і одвічна проблема з відсутністю каналізації в тій же Кирилівці.
Але якщо одні форс-мажорні обставини, як, наприклад, погану погоду на початку літа, передбачити і запобігти було неможливо, то медузи з’явилися у нас далеко не вчора. А про навалу комарів, сонечок та морських бліх годі вже казати. Цьогоріч курортні міста погано оброблялися від тих же комах, що відпочивальники відчули на собі – по-звірячому були покусані як гості Бердянська, так і Кирилівки.
Тож на сьогодні на всіх курортах Азовського моря склалася вкрай несприятлива ситуація, до якої призвели як природні катаклізми, так і людська недбалість. Та вона може значно погіршитися в найближчі 2 роки і спричинити закриття значної частини курортного бізнесу в Україні. Звісно, якщо керівництво курортних містечок та туристичний бізнес не почнуть активно протистояти цьому.
Читайте також: Запоріжців запрошують приєднатися до міжнародного кінофестивалю
