Домашнє вино, як жінка – воно постійно змінюється
Запорізькі дачники нарешті дочекались теплого літа, ба навіть, занадто теплого, а це означає, що невдовзі достигне чорна смородина, і знову можна буде поповнити запаси десертного вина з цієї ягоди. Але сьогодні ми пропонуємо приготувати вино з кульбаби, моркви і, навіть, помідорів.
Олександр Шемет зберігає саморобне вино з кульбаби в погребі і називає його «ковтком сонця», вважає, що в нього смак літнього меду. І це – лише один із десятка інших видів вина, які він виготовляє самостійно.
Чоловік зізнається, проекспериментувати із таким напоєм вирішив, коли прочитав книгу Рея Бредбері «Вино з кульбаби». Визнає – унікальне вино вийшло не з першого разу, а рецепт запозичив у Google.
Вино з кульбаби
Щоб його зробити, спершу потрібно ретельно перебрати квіти, аби зелень не потрапила в сусло, адже тоді вино буде гірчити. Перебивши блендером цвіт, він заливає його гарячою водою. Дає 3-4 дні на відстоювання, щоранку помішуючи. Потім це все проціджує та утилізує квітковий жмих. Потім до сусла додає 2-3 кг цукру, 3-4 ложки лимонного соку та велику жменю родзинок.
Готова суміш має пройти етап бродіння, що триває 60 днів. Коли осад випадає, напій необхідно перелити у пляшку та вистояти у погрібнику ще кілька місяців.
«Зливаю обережно з осаду і смакую. Кульбабове вино має легкий, ненав’язливий смак літнього меду», – запевняє Олександр.
Чоловік розповідає далеко не все – він зовсім не говорить про пропорції, залишаючи їх в секреті. Наприклад, який обсяг пелюстків цвіту, і якою кількістю води заливати. Говорить про 2-3 кг цукру, але не зрозуміло, на скільки літрів сусла додавати. Викликає подив і термін етапу бродіння – 60 днів. Зазвичай, у ягід він складає 21 день. Тож, щоб зробити собі таке вино вам добре доведеться поексперементувати і, можливо, зі смаком перемоги відчуєте і смак літнього меду.
Морква на вино теж згодиться
Та окрім кульбабового вина, вінничанин пригощає ще друзів напоями із томатів, моркви, буряку, бузини і, звичайно ж, традиційним виноградним вином. Саме з нього все і розпочалося, пригадує винороб.
«Я посадив на своїй прибудинковій території без всякої підготовки ґрунту 3 вусаті пагони звичайного у нашому краю винограду. Пізніше виявилось, що це французько-американський гібридний сорт Baco noir («Бако нуар»). Рослина через 3 роки буйно розрослася, і тепер я маю не лише тінь влітку, але і декілька відер ягід», – розповідає чоловік.
Перші спроби виноробства чоловік робив разом із дружиною. На той час Олександр уже мав невеличкий досвід утилізації врожаїв вишні та кизилу, та на практиці все виявилось складніше. Адже усі ягоди мають різні умови зберігання та вистоювання, каже винороб. І це суттєво впливає на смак готового продукту.
Легке спиртне з характерним морквяним ароматом і ледь вловимими нотками цитрусу (якщо додати лимонний сік і апельсин). Як і у інших овочевих вин, смак специфічний, на любителя, але хоча б раз спробувати варто.
Для приготування вина потрібна стигла і соковита морква без гнилих, зіпсованих і запліснявілих частин. При тривалому зберіганні потрібно перевірити, чи не з’явився в овочів характерний земляний або затхлий запах, який передасться вину.
Щоб не допустити зараження патогенними мікроорганізмами, перед початком приготування всі інструменти і ємності, які будете використовувати, потрібно простерилізувати окропом, потім витерти насухо.
Складові:
- морква – 3.5 кг;
- вода – 6 літрів;
- лимон – 1 штука або 6-7 г лимонної кислоти на літр сусла;
- цукор – 250 грамів на літр сусла;
- апельсин – 1 штука (за бажанням);
- саморобна ізюмна закваска або винні дріжджі – на 8 л сусла.
Лимонний сік або кислота потрібні для стабілізації кислотності сусла, інакше бродіння морквяного вина буде слабким, а смак невиразним. Лимонний сік краще – він підсилює аромат. Апельсин збагачує смак легкими цитрусовими тонами.
Приступаємо до виготовлення
- Якщо винних дріжджів немає, за 4-5 днів до роботи з морквою зробити закваску з немитих родзинок або свіжих ягід. Закваска – це активовані «дикі» винні дріжджі, які знаходяться на поверхні плодів.
- Моркву помити і почистити, натерти на найдрібнішій тертці. Якщо залишити шкірку, може з’явитися гіркота.
- Отриману м’якоть скласти в каструлю, залити окропом, перемішати і накрити кришкою. Залишити на добу.
- Профільтрувати морквяне сусло через марлю. Макуху віджати насухо (вона більше не потрібна).
- У рідку частину додати 150 г цукру на літр соку, всю необхідну лимонну кислоту або сік вижатих лимонів, сік апельсина. Внести закваску (без ягід) або активовані за інструкцією на пакетику винні дріжджі. Перемішати.
- Перелити сусло в ємність для бродіння, заповнюючи не більше 75% обсягу, щоб залишилося місце для нових порцій цукру, вуглекислого газу і піни. На шийці встановити гідрозатвор будь-якої конструкції (можна також медичну рукавичку з проколеною голкою дірочкою в одному з пальців).
- Перенести ємність в темне приміщення зі стабільною температурою +18…+28° C. Залишити до закінчення бродіння.
Через 5 днів після установки водяного затвора внести наступну порцію цукру – 50 г на літр. Для чого злити в окрему ємність з літр сусла, розвести в ньому цукор і отриманий сироп вилити назад в бродильну ємність та знову закрити гідрозатвор.
Ще через 5 днів додати цукор, що залишився, (50 г на літр) за описаною технологією.
Залежно від температури і дріжджів вино з моркви бродить 30-60 днів, потім водяний затвор перестає виділяти газ (рукавичка здувається), на дні з’являється шар осаду, а саме вино стає помітно світлішим.
Якщо бродіння не припиняється через 55 днів після додавання першої порції цукру, потрібно злити вино з осаду через трубочку в іншу ємність, потім поставити під гідрозатвор добродити при тій же температурі, інакше може з’явитися гіркота.
- Молоде вино зняти з осаду шляхом переливання через трубочку. Спробувати напій на смак. За бажанням додатково підсолодити цукром і (або) закріпити спиртом (горілкою) в кількості 2-15% від обсягу. Закріплення сприяє тривалому зберіганню, але робить смак жорсткішим.
- Перелити вино в ємності для витримки, намагаючись доливати до горлечка, щоб мінімізувати контакт з повітрям. Герметично закупорити (якщо додавався цукор, перші 7-10 днів тримати під водяним затвором).
- Перенести морквяне вино на витримку в холодильник або підвал з температурою +6…+16° C. Залишити мінімум на 5-6 місяців (краще 8-9).
- При появі осаду товщиною 3-5 см фільтрувати напій переливанням, не зачіпаючи осад на дні. Потрібно 3-4 фільтрації.
- Вино вважається готовим, коли осад не виникає більше місяця. Напій можна розлити в пляшки і герметично закрити пробками. Термін придатності в підвалі або холодильнику – до 3-х років. Його міцність – 11-14%.
Деякі секрети виноробства
Та повернемось до нашого винороба. Аби вино вийшло вдалим, на його думку, треба враховувати кілька нюансів.
«Наприклад, щоб відібрати сусло з кизилу, потрібно його обшпарити і дати постояти якийсь час, а вишню не можна залишати у суслі з кісточками навіть на один день», – ділиться досвідом чоловік.
«Робити на чистому соку вино з малини чи чорної смородини я не раджу. Адже якщо розбавити сік кип’яченою водою, ягода не втратить корисні властивості. Інша справа – квіткові вина. У них вода є не допоміжним, а головним інгредієнтом напою», – додає він.
Цікаво, що дорогі спеціальні винні дріжджі винороб не використовує. Каже, що досягти умов бродіння можна і в домашніх умовах. Для цього потрібно не змивати з ягід їхній природний грибок. Коли цього не вдосталь, чоловік купує на ринку родзинки і засипає жменьку до бутля.
«Деякі вина досить специфічні. Наприклад, вино з бузини підходить не для кожної системи травлення. Чи хмільні напої із томатів, моркви, буряка: всім цікаво таке спробувати, але вживати постійно ніхто не буде», – стверджує він.
Цікаво, що томатне вино має білий, а не червоний колір, ділиться своїми спостереженнями чоловік.
Важливим також є те, що до сусла всіх цих екзотичних вин зазвичай домішують лимонний сік чи кислоту. Вона допомагає процесу бродіння. Також для більшої смакової палітри винороби додають чорнослив, сік апельсина чи м’яту.
Крім того, смачні вина виходять із черемхи, каже він. І зізнається – поки не почав займатись виноробством, навіть не здогадувався, що рослина має ягоди.
«Домашні вина – це окрема філософія. Для мене домашнє вино, як жінка, воно постійно змінюється. В цьому є своя родзинка», – резюмував чоловік.
А вино з кактуса не хочете?
Індійці Мексики завжди вважали, що і в пустелі є чим промочити горло! Так щодо алкогольних напоїв, «королем» кактусів сміливо можна назвати опунцію, а особливо – її підвид «Опунція Індійська», вона ж – «індіанська фіга». Ця рослина здавна культивується в Мексиці, зараз її можна також зустріти в Середземномор’ї і навіть в Криму. Найвідоміший ліцензований алкогольний напій з цього кактуса – лікер «Байтра», який виробляють не в Мексиці, а на Мальті, де опунція культивується з XV століття. «Bajtra» вважається мало не національною гордістю Мальти, її рідко зустрінеш у продажу за межами острова, тому туристи завжди намагаються прихопити з собою пару-другу пляшок цього екзотичного напою.
Читайте також: Запоріжці вирушили до свої дач катерами та автобусами – фото
