Запоріжжя та естонське місто Нарва мають багато спільних рис
Навіщо порівнювати? – спитає читач. «Запорозька Січ» пояснює: досвід Естонської Республіки (одним з міст якої є Нарва) в різних напрямах показовий та корисний для України, зокрема, в реформі децентралізації. Тому в межах колективного інтерв’ю запорізькі журналісти зустрілися з політиком Естонії Катрі Райк та представниками місцевих громад, щоб знайти квінтесенцію корисного досвіду, який можна використати для покращення стану справ у нас. Зустріч організували фахівці Українського кризового медіацентру
Про повільність жителів північної держави розповідають анекдоти. Мовляв, естонська народна мудрість стверджує: будеш поспішати, людей смішитимеш. Але досягнення Естонії останніх років демонструють інше – менш успішним країнам-сусідам не до сміху, скоріше хоч плач. Катрі Райк, естонський політик, була міністеркою внутрішніх справ Естонії, депутаткою, мером міста Нарва. Тож має причетність до багатьох процесів, які привели цю балтійську країну до успіху.
Економічна безвихідь 90-х років прискорила естонські реформи, які були набагато радикальнішими навіть ніж у сусідніх Литві та Латвії. Естонія швидко інтегрувалася в європейський ринок, НАТО і політичну інфраструктуру Європейського Співтовариства. За обсягами прямих іноземних інвестицій ця країна в 1990-ті роки посіла третю сходинку в Європі після Угорщини та Чехії. Україна й досі не досягла того інвестиційного потенціалу, що мала Естонія вже в перші роки незалежності. Проте головний секрет естонських реформ полягав в тому, що її уряд зробив ставку на технології. В результаті країна стала цифровим суспільством номер один у світі, залучаючи IT-таланти з усього світу із процвітаючою сценою стартапів, на відміну від будь-якої іншої країни. Так, оцінюючи ситуацію в країні, Катрі Райк говорить, що зараз в Естонії житиме краще, ніж будь-коли.
– Дуже важливо те, де ми знаходимося, – розповіла Катрі. – Від Таллінна до столиці Фінляндії міста Гельсінкі лише 80 км. Дістатися до нього просто – влітку паром відходить ледь не кожні пів години. Раніше вважалося, що Естонія – частина Прибалтики. Проте, це не зовсім так. Ми себе скоріше вважаємо частиною Скандинавії. І це нам дуже допомогло в 90-х. Ми знали наших сусідів, вони допомагали нам швидко розвивати нашу країну, тісно співпрацювали.
Другим чинником Катрі Райк вважає швидкість у проведенні реформ. Коли маленька країна зробила великий стрибок, було відчуття, що усі працюють разом. Той успіх Естонії в Брюсселі не могли не помітити, і наступним великим кроком вперед стало входження в Європейський союз та НАТО. Третя запорука національного успіху – дієва протидія корупції.
«У 90-х нам вдалося покінчити з таким масовим явищем, як корупція, – впевнена Катрі Райк. – Сьогодні про поодинокі її випадки суспільство завдяки журналістам дуже швидко дізнається. На це швидко реагують державні інститути. Розслідування займає від кількох місяців до пів року. Як результат – 14 місце в світі за індексом некорумпованості. У цьому Естонія на сходинку обійшла Сполучені Штати. З корупцією в країні жорстко борються і на місцевому рівні».
Як розповіла Катрі, Нарва в чомусь схожа із Запоріжжям. 96% населення там розмовляє російською мовою, за цим показником естонське місто вважається найбільшим російськомовним у Європейському Союзі. Тут найвищий рівень безробіття в Естонії, а середня заробітна плата – найменша. У Таллінні середня зарплатня 1500 євро, в Нарві – 980. Запорізька область за територією вдвічі менше Естонії, а проживають у нас 1 млн 600 тис. людей. Цікаво, що населення балтійської країни усього 1 млн 300 тис.
Нарва – це також назва річки, яка у цьому місці розділяє Естонську Республіку з Російською Федерацією. 300 років Нарва та сусідній Івангород мали спільну історію, що припинилась у 1991-му році. Роблячи висновок з досвіду естонських реформ, Катрі каже: «Свобода – це не те, що дано від природи. Її потрібно завойовувати і відстоювати. Ми це зрозуміли, ставши членом НАТО. З того часу впевнені в тому, що та свобода, якої ми домоглися, здобувши незалежність, нам гарантована».
Про сьогодення Катрі розповідає, теж порівнюючи Нарву із Запоріжжям.
– Я подивилася ваші сайти, і побачила знайомий контент. COVID-19 теж у центрі уваги. І люди, як і в нас, також вимагають ремонту тротуарів, – зазначила Катрі Райк.
В Естонії вакциновано 60% населення, у Нарві тільки 44%. І тут не обійшлося без впливу медіа. Російськомовні глядачі дивляться російське телебачення, а там нічого доброго не кажуть про вакцини, які використовуються в Європі. Щодо інших інформаційних ресурсів, то мешканці Нарви більш за все довіряють газетам. У місті з населенням 55 тис. видається 3 газети російською мовою. Одну можна вважати комунальним виданням. Для забезпечення його виходу місцеве самоврядування на рік витрачає близько 100 тис. євро. А ось місцевого телебачення в Нарві немає, тому що робити його нерентабельно.
Що понад усе хвилює жителів Нарви? За останніми опитуваннями, 30% жителів міста найбільшою проблемою вважають ситуацію в медицині в усіх її ланках: від сімейного лікаря до міської лікарні. Адже середній вік лікарів – 69 років, до того ж у лікарнях не вистачає сучасного обладнання. Ще третина опитаних кажуть, що їх найбільше хвилює стан доріг, тротуарів та освітлення. Решта будуть називати освіту, соціальні послуги, парки, ігрові майданчики.
Бюджет Нарви складає 96 млн євро. 30 млн доходів міста складають різні податки, і в першу чергу, податок на доходи громадян. Ще третину доходів місцевому бюджету приносить державна підтримка на зарплату вчителям, соціальним працівникам тощо. При цьому уряд намагається вирівнювати бюджети місцевих самоврядувань. 5-10% доходів забезпечують різні послуги. Наприклад, платна позашкільна освіта. Решта 30% – це кошти європроєктів та кредити. Позику не можна взяти на виплати заробітної плати. Тільки на інфраструктуру – дороги, дитячі майданчики, інші важливі для міста речі.
Зараз в Нарві за допомогою кредиту комерційного банку будують скейтпарк. І хоча будь-яку позику потрібно повертати, відсотки за її користування в порівнянні з українськими реаліями необтяжливі – не більше 4% річних. За європейські гроші у Нарві ремонтується ратуша. Ще майже 14 млн євро виділені на ремонт доріг. Але за ці кошти потрібно боротися. Їх ніхто в ЄС просто так не виділяє, зазначає естонський політик.
Що стосується гендерного питання, то Катрі Райк розповідає, все не так просто, але люди звикають.
– Зрозуміло, моє плаття і моє укладене волосся людей більше цікавить, ніж те, що я скажу, – знає Катрі з власного досвіду. – Я була керівником Академії МВС, яка готувала поліцейських і рятувальників, а потім і міністром внутрішніх справ. Спочатку чоловіки не приховували свого здивування від такого призначення. Мовляв, звідки ти така до нас приїхала? Але пройшло 2 місяці, і всі звикли.
Після виступу представниці політикуму Євросоюзу з журналістами спілкувались представники територіальних громад Запорізької області. Вони оцінили найбільші переваги реформи місцевого самоврядування в Україні. Що ж дала децентралізація громадам, відповіли гості заходу.
– По-перше, це ідентифікація. Будучи сільською територією, змогли себе ідентифікувати як на фоні області, так і України в цілому. Раніше ніхто не знав, де та Чернігівка знаходиться. Сьогодні в нас є своє обличчя, своя позиція і своя стратегія. По-друге, це формування і наповнення нашого бюджету. Ми отримали землю, вирівнювання податків, можливість залучення інвестицій. По-третє, ми можемо напряму використовувати свій потенціал, – каже заступниця селищного голови Чернігівської громади Людмила Веремій.
Терпіннівський сільський голова Жанна Сєводнєва каже, що тепер, враховуючи свої географічні та історичні особливості, громада може розробити власну стратегію розвитку, направити кошти на ті цілі, які для громади є пріоритетними.
– Децентралізація збільшила надходження до місцевого бюджету. Проте, хочеться більшого. 60% від податку на доходи фізичних осіб – замало. У громаді треба залишати не менш 80%, – додає вона.
Наталя Криворучко, представник Токмацької громади, розповіла:
– Час від створення нашої громади ми присвятили збалансуванню потреб сільських і міських територій, адже до нашого міста приєдналися 36 сіл. І враховуючи це, розробляємо нову стратегію розвитку. Децентралізація дозволила нам зосередити увагу на тих напрямках, з якими ми досі не працювали. Наприклад, створення кластеру.
Новоуспенівський сільський голова Іван Сеник зазначив, що пріоритетом для громади стала проблема водопостачання, з чим почали успішно справлятись.
– У нас в кожному селі зараз – новий водогін, – констатував голова громади. – Питання забезпечення водою населення ми вже закрили. На порядку денному – дороги, освітлення.Що стосується продажу землі, для сільських громад земельне питання болюче. З одного боку, прибуток від земельних ділянок зростає, частіше проводяться аукціони. В деяких самоврядуваннях були ділянки, які роками оброблялися, але для їх оформлення треба було пройти усі кола пекла. 10 років люди не могли їх оформити. Тепер їм допомогли, і вони платять у бюджет громади податки з договорів оренди. З іншого боку, майже в кожній громаді можуть розказати про таке ганебне явище, як рейдерські захоплення земельних ділянок.
У кожному селі будь-якої територіальної громади Запорізької області є що показати гостям: «У нас найвища точка області. Поряд дуже великі кар’єри, залиті водою. Є на що подивитись». «Якщо до нас приїжджають гості, ми обов’язково веземо їх до кам’яних могил. Це справжнє місце сили». «В нас розвинена мережа сімейних ферм, багато крафтової продукції». «Наша громада – це 1200 кв. км екологічно чистої території. Розроблено 8 туристичних маршрутів. Є навіть місце для дайвінгу. Крім того, існує громадське об’єднання скіфів, яке на горі відтворює стародавні часи». «У Токмацькій громаді багато ягідних, і зокрема малинових полів».
Тож шанс покращити життя громад, а це надання повноважень і фінансового ресурсу, місцеве самоврядування України отримало, хоч попереду ще багато роботи. На жаль, естонській швидкості впровадження реформ нам залишається тільки позаздрити. І повчитися. За що і дякуємо Українському кризовому медіацентру та Естонському центру міжнародного розвитку «Протидія дезінформації на Півдні та Сході України» за підтримки Європейського Союзу.
Читайте також: Запоріжці шукають спільну мову з управителями будинків
