Для одних людей альпінізм – це спорт, для інших – романтика, треті бачать в ньому лише небезпеку – кожен вирішує сам для себе
Альпінізм приваблює не тільки професійних спортсменів, а й любителів цікаво провести вільний час. До Міжнародного дня альпінізму, який відзначається 8 серпня, «Запорозька Січ» підготувала цікаві відомості про цей популярний вид екстремального відпочинку.
Міжнародний день альпінізму відзначається 8 серпня. Цей день є даниною поваги і пам’яті всім сильним духом. Альпінізм по праву займає чільну позицію у списку найбільш небезпечних і екстремальних захоплень людини. Люди, які присвячують своє життя альпінізму, відрізняються сильним моральним духом і гарною фізичною підготовкою.
Ось кілька цікавих фактів про цей вид спорту:
У 2019 році запорізькі археологи, співробітники Національного заповідника «Хортиця» піднялися на Монблан – найвищу гору Європи. Її висота – 4810 м. Розташований Монблан в Західних Альпах.
Наймолодший альпініст, який підкорив Еверест, – американець Джордан Ромеро, який піднявся на найвищу гору навесні 2010 року, коли йому не виповнилося й 14 років. До Ромеро цей рекорд належав 15-річній непальській дівчинці з шерпів Мінг Кіпе: вона підкорила вершину навесні 2003-го.
Підкорювачі найвищої вершини світу Евересту завжди користуються послугами шерпів. Представники цієї народності проживають у Східному Непалі. Медики встановили, що у шерпів кровообіг швидший, ніж у звичайного жителя Землі. Завдяки цьому шерпи не схильні до гірської хвороби і є ідеальними провідниками у високогір’ї.
У світі існує 14 гірських вершин, висота яких перевищує 8 тис. м. 10 з них розташовані в Гімалаях. Підкорити всі 8-тисячники планети – мрія будь-якого альпініста. Але, таких у світі тільки 41 людина, в їхньому числі 4 жінки.
На підступах до вершини Евересту знаходиться приблизно 200 мертвих альпіністів, адже тіла загиблих дуже рідко евакуюються через велику вартість цього заходу. Висхідні альпіністи іноді змушені переступати через тіла загиблих, деякі з яких стали своєрідними орієнтирами. Найвідоміший з них розташований на висоті 8 500 м і має усталену назву «Зелені черевики» через кислотно-зелений колір взуття загиблого.
Спорт чи дозвілля?
Альпінізм – це вид діяльності, метою якої є сходження на вершини гір, долаючи різні перешкоди. Види рельєфу умовно поділяють на 3 основні частини: сніговий, льодовий, скельний. Кожен тип рельєфу може мати різну складність в залежності від крутості, стану, наявності щілин та інших факторів. В різних країнах по-різному оцінюється складність маршруту чи певних ділянок маршруту. Існує порівняльна таблиця складності ділянок рельєфу, яка допомагає зрозуміти дані про маршрут.
Варто пам’ятати, що альпінізм небезпечний. У класичному альпінізмі присутня градація, хоч і умовна, але досить чітка: скельний альпінізм, технічний альпінізм (це маршрути зі скельно-льодовим або змішаним рельєфом, які вимагають більшого досвіду) і висотний альпінізм – найтрендовіший напрямок, ідеальний для задоволення власних амбіцій. Є такий вид, як High End, це висотно-технічний альпінізм, спортивні сходження на високі гори. Відбрунькувалися від альпінізму такі дисципліни, як скелелазіння, льодолазіння, скайраннінг.
Як почати займатися альпінізмом?
Альпінізм – заняття досить складне і дороге. Але якщо до цього грамотно підійти, то можна обійтися і зовсім невеликим бюджетом, було б бажання. Раніше альпінізм у нас був тільки офіційний і займатися ним можна було виключно у спеціальних клубах і секціях – і ніяких питань не виникало. Зараз теж є офіційний альпінізм при різних федераціях. На противагу офіційному, є альпінізм на комерційній основі – це абсолютна свобода. Ви не зациклені на жодних розрядах і можете обрати для себе той напрямок в альпінізмі, яким хочете займатися.
Перед виїздом в гори абсолютно все одно, де займатися, особливо технічними речами – в будь-якому клубі вам дадуть приблизно однакову інформацію. Ваше завдання – опанувати якісь певні прийоми. Але починати займатися альпінізмом без компанії однодумців досить складно. Ідеальний варіант – це знайти кілька таких же фанатиків, або запросто можете злитися з будь-якою іншою, вже сформованою компанією.
Якщо немає можливості займатися в клубі – теж не біда. Тільки потрібно бути готовим напружити себе в плані особистої самоорганізації. Тому що основне тренування для альпініста – це сходження. А значить, міжсезоння (час, який ви проводите між поїздками в гори) потрібно використовувати максимально продуктивно: прокачати свою загальну фізичну підготовку та відпрацювати якісь технічні елементи – в інтернеті не складає труднощів знайти потрібні відео. Для того, щоб потім не витрачати час в горах на вивчення вузлів.
Ще одне важливе завдання – завчасно підібрати для себе оптимальний варіант виїзду в гори. Важливо вибрати район і такі заходи, на яких будуть грамотні інструктори. До речі, про інструкторів – з ними зараз великі проблеми. За фактом їх багато – всі вони отримали скоринки, вміють в’язати вузли, знають багато технічних прийомів, але з ними все ж добре займатися тільки в місті. Для роботи в горах потрібно шукати професіонала з великим досвідом, який постійно здійснює сходження. І зовсім не важливо, є у нього «корочка» чи ні.
Цікаво знати!
Сходження на гори – ну дуже дороге задоволення. Так, середня ціна у 2021 році звичайної, низької і середньобюджетної експедиції на Еверест для одного учасника складає 42 500 доларів, якщо підійматися з боку Непалу (при максимальній ціні в 67 тис. доларів); і 43 875 доларів, якщо підійматися на вершину з боку Тибету (при максимальній ціні у 85 тис. доларів). У загальному випадку діапазон цін експедиції коливається від 32 до 130 тис. доларів.
Заняття для професіоналів та любителів у Запоріжжі
Для підготовки до справжніх випробувань використовують скеледром. Це – штучна споруда для скелелазіння. Рельєф природної скелі імітує стіна або конструкція із закріпленими на ній зачіпками – штучними каменями різної форми і розміру. Скеледроми можуть відрізнятися за ступенем складності і імітації природних скель: стіна може бути гладкою, з кутами нахилу, нерівною поверхнею, карнизами і западинами. Складність і різноманіття траси для підйому можна нескінченно варіювати за рівнями складності і швидкості, час від часу перезакріплюючи зачепи на стіні.
Для занять скелелазінням на штучному покритті не потрібна спеціальна підготовка. Вік теж практично не є перешкодою. На скеледромі можна займатися як дітям, так і людям похилого віку. На підтвердження цього в 2016-му році 75-річний київський альпініст, голова Ради ветеранів скелелазіння Юрій Василенко встановив рекорд України, пройшовши по складному маршруту.
Перед заняттям потрібно переодягнутися у зручну спортивну форму, пройти інструктаж з техніки безпеки. Потім тренер розповідає про ази скелелазіння: як грамотно триматися за зачепи, правильно ставити ноги, відпочивати на стіні тощо.
Після цього починаються пробні підйоми – спочатку на невеликій висоті в нижній частині стіни по горизонталі. Після таких пробних підйомів на людину надягається страховка. Під час підйому по трасі інструктор страхує свого підопічного і координує його рух. Система мотузок, а також мати на підлозі допоможуть уникнути падіння і травм.
Для непрофесійного заняття скелелазінням не потрібно купляти якесь певне спорядження. Спеціальні скельні туфлі для заняття замінять звичайні кросівки або кеди, страхувальні системи з мотузками і карабінами, магнезію для поліпшення хвата рук дадуть на місці.
Регулярні заняття на скеледромі розвивають гнучкість, покращують координацію рухів, підсилюють силу і чіпкість пальців, підвищують силу рук – в загалі підтягують всі групи м’язів. Ба більше, скелелазіння – це порція адреналіну і маса позитивних емоцій. У Запоріжжі зайнятися скелелазінням можна на 2 скеледромах. Одне заняття обійдеться близько 100 грн.
Читайте також: Скільки грошей необхідно жителям Запорізької області для безбідного життя
