З мого майже семидесятирічного досвіду життя зрозуміла, що всі рослини, які нам дав Господь, є лікарськими, треба тільки знати, як їх правильно використовувати. І мухомори можна їсти, якщо вмієш їх приготувати певним чином.
А якщо не вмієш – біда. Пригадую, в дитинстві мама розповідала, що коли батько захворів, вже не пам’ятаю на що, хтось із знайомих порадив напоїти його відваром з листя бузку, та добре, що вчасно приїхала «швидка допомога», щоб його врятувати. Мама, пригадуючи це, раділа, що відвар готувала і поїла свекруха, а не вона, бо могла б сказати, що ти, невістка, хотіла отруїти мого сина.
Для приготування чаїв можна використати бруньки: берези, тополі; квіти: мати-й-мачухи (підбіл), іван-чаю, цміну піскового, вівса (квітучий колос), пижми звичайної, кульбаби, липи, терну, піонів, ромашки, калини, нагідок, шипшини, мальви, чорнобривців, акації, жасмину, дивини (ведмеже вушко), калачиків, звіробою, каштану; листя: мати-й-мачухи, горіха волоського, шипшини, шовковиці, суниці лісової, берези, смородини, ожини, любистку, малини, сосни, з річних гілок (хвоя від весни до весни), подорожника; траву: кропиви дводомної, фенхелю, розмарину, грициків, хвощу польового, буркуну жовтого і білого, шалфею, меліси, еспарцету, конюшини, материнки, споришу, астрагалу, м’яти, топінамбура, цикорію (петрів батіг), чебрецю, череди, деревію, полину, фіалки триколірної, горицвіту, чистотілу, вероніки, кропу посівного, петрушки, салату посівного; стебла: вівса, малини, шовковиці (молоді пагінці), вишні (гілочки тоненькі); плоди: льону, шипшини (подрібнити), ялівцю, кропу, фенхелю, глоду, горобини, калини, петрушки, терну, коріандру; хвостики від ягід вишні, боби квасолі (зелені і сухі), кукурудзяні приймочки (волосся), шишки хмелю, хвостики гарбуза (настругані ножем), шкурки апельсинів, лимонів, мандаринів. В чаї можна класти всі рослини, крім отруйних.
Дуже цілющі чаї можна готувати з суміші тільки квітів різноманітних дикоростучих і культурних рослин (дерев, кущів, трав), як свіжих, так і сушених. Чим більша різноманітність квіток у суміші, тим краще.
Для виготовлення напою з рослин в 1 л закипаючої води додають 1 столову ложку подрібненої суміші рослин (компонувати за бажанням). Після закипання дати настоятися 5-10хвилин і процідити. Зберігати готовий напій краще в дерев’яному, глиняному, фарфоровому або скляному посуді не більше 2 діб. При дотиканні до металу втрачається цінність чаю.
До готового напою за смаком додають цукор, краще мед вприкуску. Розведений у гарячому напої мед втрачає свої властивості. За бажанням і можливістю до чаю додають шматочок лимону, корицю, гвоздику.
Чаї краще пити з дерев’яного, глиняного, фарфорового або скляного посуду. Температура напою повинна бути не більше 37°С (у межах нормальної температури тіла людини). Можна пити і чаї кімнатної температури замість води.
Придбати трави для чаю можна в аптеках, на базарах (сухі і свіжі), але краще заготувати власноруч.
Збирати сировину бажано в період цвітіння рослин, в суху погоду, без роси, не пошкоджуючи надмірно рослини, які залишаються, подалі від населених пунктів, доріг, звалищ, ферм, промислових стоків і підприємств.
Дуже важливо збір рослин і приготування напоїв проводити в доброму настрої і з хорошими думками.
В жодному разі не збирати для чаїв квіти, траву і плоди дурману, блекоти, болиголова та інших отруйних рослин!
Зібрані трави слід промити в холодній проточній воді, розікласти на папері або серветці, щоб стекла вода, зібрати в невеликі пучечки і висушити в затінку. Квіти висушити, не миючи. Зберігати сировину в паперових коробках, пакетах полотняних мішечках в сухому, темному, прохолодному місці. Подрібнювати сировину безпосередньо перед приготуванням напоїв треба вручну, щоб не знижувати її цінність.
Виготовлені таким чином чаї — прекрасний ХАРЧОВИЙ ПРОДУКТ, вони наситять організм цінними речовинами, збережуть ваше здоров’я і кошти.
Олександра НИКОНЕНКО
