Медична реформа підштовхує Запоріжжя до оптимізації мережі лікувальних закладів
З 1 квітня запрацювала програма державних гарантій медичного обслуговування населення для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Реформування змінило механізм фінансування медичних закладів. Тепер Національна служба здоров’я України (НСЗУ) відшкодовуватиме кошти за кожного пацієнта, якому лікарня надала медичні послуги за принципом «гроші йдуть за пацієнтом».
Однак фактично це призвело лише до зменшення державного фінансування медичних закладів, бо коштів виділяється у 3-4 рази менше, ніж потрібно. За попередніми даними, грошей не вистачатиме навіть на виплату заробітних плат, не кажучи вже про кошти на медикаменти, харчування хворих. Нестача коштів по лікарнях Запоріжжя – близько 400 млн грн. Особливо складна ситуація буде з великими лікувальними закладами – лікарнею екстреної і швидкої медичної допомоги, 9-ою клінічною лікарнею, 5-ою дитячою лікарнею та стоматологіями. Найгірше в цьому те, що фінансування з місцевого бюджету в повному обсязі неможливе. Тобто, при всьому бажанні, міська влада не зможе доплачувати лікарням за кожного запоріжця.
Чи не призведе це до скорочення мережі медичних закладів та персоналу? Чи не доведеться людям за власні кошти оплачувати своє лікування? За роз’ясненнями про ситуацію, що склалася, «Запорозька Січ» звернулася до департаменту охорони здоров’я міської ради. Директор департаменту Вікторія Ушакова, заступник директора з економічних питань, начальник відділу матеріально-технічного та фінансового забезпечення Інна Завоюра, начальник відділу реформ та розвитку Марина Ситникова розповіли про можливі варіанти розвитку подій.
За їхніми словами, у реформу всі запорізькі лікарні увійшли гарно. Всі заклади охорони міста вчасно уклали договори з НСЗУ на фінансування від 1 до 14 пакетів послуг.
– Всього заклади охорони здоров’я уклали договори на 103 пакети послуг. Отже, запорожці, у разі потреби, зможуть отримати будь-яку медичну послугу – всі види медичної допомоги покриті. Проблема у тому, що тарифи замалі. На теперішній час всі заклади отримали авансові кошти за договорами за квітень, – зазначила Марина Ситникова.
За її словами, більше за всіх пакетів договорів (14) уклала 5-та міська лікарня. Міська лікарня №9 та дитяча лікарня №5 мають по 10 пакетів медичних послуг.
– Згідно постанови Кабміну, ці лікарні будуть отримувати 3 місяці – квітень, травень, червень – 100-відсоткову ставку по 2 пакетам стаціонарної допомоги – з хірургічною допомогою та без хірургічної допомоги. По всім іншим пакетам медичних послуг нараховуватиметься оплата згідно їхніх звітів про надані послуги. Але зараз вони не можуть проводити планові амбулаторні консультації, госпіталізацію, операційні втручання – через карантин все це призупинено, – уточнила вона.
Що змінилось у роботі закладу з 1 квітня, «ЗС» розповів директор Запорізької міської лікарні екстреної і швидкої медичної допомоги Дмитро Івченко.
– Завдяки увазі з боку міської влади можна сказати, що наша лікарня увійшла в реформу більш-менш підготовленою. Лише за 2 роки з міського бюджету на лікарню направлено понад 100 млн грн. Гроші пішли на придбання медичного обладнання та поліпшення умов перебування хворих. Придбали ангіограф для лікування інсультів та інфарктів. Це буде перший такий апарат в місті Запоріжжі. Зараз у приміщенні, де його встановлять, триває ремонт. Отримали висококласні апарати УЗД, мобільні рентген-установки, ще у 2018 році було закуплено апарати ШВЛ.
В умовах реформи працюємо лише місяць, висновки робити ще зарано. Основний плюс, який декларується МОЗ і на який ми сподіваємося – збільшення фінансування лікарень та збільшення зарплатні. Незважаючи на складний період карантину, перший платіж за квітень був нами отриманий – НСЗУ виконала свої зобов’язання. Але вже зараз очевидно, що розрахунки тарифів НСЗУ проводило без урахування особливостей лікарень. Ми намагаємося донести до НСЗУ та МОЗ, чого на наш погляд не вистачає, – сказав він.
За словами директора лікарні, з кадрами у 5-ій лікарні все гаразд, текучість – мінімальна, працюють висококваліфіковані лікарі, середній та молодший медперсонал. Основний кістяк колективу має стаж 10-15 років. Близько 150 людей пропрацювали вже понад 30 років, є й такі, що присвятили лікарні понад 40 років.
– Зараз у зв’язку з карантином працюємо на ургентстві. Тобто надаємо допомогу хворим, яких доставляє «швидка допомога» у гострому стані та невідкладному стані у випадку загострення хронічного захворювання. Травмпункт продовжує працювати цілодобово. Звичайно, лікарня заповнена не на 100%. Якщо рахувати по фінансуванню пакетів послуг, укладених за договорами із НСЗУ, то наша лікарня опинилася у самому невигідному становищі. Обсяг медичної допомоги населенню ми надаємо величезний, а тарифи на них просто смішні. До нас потрапляють хворі найскладніші, лікування їх – найзатратніше. Здебільшого важкість стану пацієнта та кількість ускладнень не відповідає тим сумам, які закладені в тариф, – зазначив Дмитро Івченко.
У департаменті охорони здоров’я ламають голову, як в НСЗУ формували тарифи. За ідеєю, гроші повинні покривати всі витрати на лікування пацієнта, його харчування, медикаменти, витратні матеріали, обслуговування апаратури, зарплату лікарів. Але майже кожний тариф, доведений НСЗУ, не відповідає реальним затратам, – зазначає заступник директора з економічних питань, начальник відділу матеріально-технічного та фінансового забезпечення департаменту охорони здоров’я Інна Завоюра.
– Якщо розкласти на складові, то по деяких позиціях тарифи у 3 з половиною, 4 рази занижені. Медикаменти взагалі не зрозуміло, які закладені. Навіть мінімальна зарплата не закладена, не згадуючи вже анонсоване її підвищення. Наприклад, гемодіаліз. Якщо вартість витратних матеріалів на одну процедуру складає 1900 грн, то НСЗУ дає трохи більше 1800. Тут немає ані зарплати лікаря, ані метрології обладнання, утримання обладнання, нічого немає, – каже вона.
В департаменті вважають, що існуючі тарифи некоректні. А також на початку реформування галузі потрібне гідне фінансування, щоб лікарні створили матеріально-технічну базу. Адже багаторічне хронічне недофінансування не давало лікувальним закладам підготуватися до реформи. Крім того, до лікарень висуваються високі вимоги – наприклад, наявність апарату штучної вентиляції легень, який коштує понад млн грн. Треба враховувати і те, що в різних регіонах країни різні умови, структура і мережа лікувальних закладів
Правда, Запоріжжя на тлі інших міст України в цьому плані опинилося в більш вигідному становищі – міська влада системно виділяла кошти з бюджету на ремонти лікувальних закладів та оснащення лікарень сучасним обладнанням.
«Первинка» в Запоріжжі по загальному стану медицини в країні спрацювала на «відмінно», – вважає Вікторія Ушакова.
Наприклад, тільки в Запоріжжі було збережено для мешканців «невідкладну допомогу», яка працює щодня, навіть у вихідні, з 8 ранку до 8 вечора. Вона повністю фінансується з міського бюджету.
І що ж далі? Маючи такі низькі тарифи на медичні послуги, як виживати лікарням? Такі запитання ми поставили директору департаменту охорони здоров’я міськради.
– На пацієнтах лікарням зекономити не вдасться. Якщо не будуть витримані стандарти лікування, НСЗУ просто не оплатить цей випадок. Водночас, якщо не вистачить коштів, передбачених тарифом на лікування, лікарі не можуть сказати пацієнту: купуйте ліки самі. Це теж суперечить законодавству, – каже Вікторія Ушакова.
– Можливо лікарні самі зможуть заробляти?
– Ні. Законодавством передбачено, що ті пакети послуг, на які складено договір с з НСЗУ, мають бути безкоштовними. Заробляти зможуть приватні медичні центри, які уклали договори з НСЗУ за рахунок введення додаткових послуг.
– Тож які перспективи?
– Мабуть рано чи пізно доведеться думати про економію на утриманні будівель, приміщень лікарень. А може і робити якісь кроки для оптимізації мережі. Ми розуміємо, що такі кроки потребують зваженості, грамотного переосмислення у всіх сенсах – політичному, медичному, менеджерському.
– Чи можуть лікарні бути профінансовані з міського бюджету?
– Згідно закону про державні медичні гарантії, співфінансування лікарень можливо лише в межах місцевих програм. Але на сьогодні не зрозуміло, що саме потребує дофінансування. Структура тарифу не зрозуміла. До того ж, міський бюджет не зможе покрити весь обсяг недофінансування.
Прокоментувати можливість подальшого фінансування галузі після того, як запрацювала програма державних гарантій медичного обслуговування населення, «Запорозька Січ» запросила заступницю міського голови Валентини Малиш.
– Відповідно до бюджетного законодавства, за містом залишились повноваження щодо співфінансування оплати медичних послуг для покриття вартості енергоносіїв. Також можуть передбачатись кошти на підтримку закладів охорони здоров’я та місцеві програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій. Проте з останнім напрямком виникає найбільше запитань. Як визначити цей обсяг, яким чином «забюджетувати»: чи через укладання угод із закладами (як з НСЗУ) або через звичайне фінансування на різницю від потреби. Знову ж таки відсутнє чітке розмежування повноважень між державою та органами місцевого самоврядування.
Ми маємо «дофінансувати» галузь, але не розуміємо «ціну питання» та механізм. Зараз місто лише підраховує, скільки коштів на це необхідно. І за рахунок яких джерел можна буде покрити такі витрати, адже ресурси бюджету міста також обмежені. Але навіть за наявності необхідного обсягу коштів у бюджеті Запоріжжя виникає питання, як їх без порушення закону спрямувати на підтримку медицини.
На жаль, фактично 2-й етап реформи підштовхує Запоріжжя, як і інші місцеві громади, до скорочення мережі медичних закладів та персоналу. Наскільки це є правильним у сучасних умовах – велике питання, – зазначила Валентина Малиш.
Міський голова Володимир Буряк на офіційній сторінці у Фейсбуці висловив свою думку стосовно наслідків медреформи для Запоріжжя.
«З 1 квітня змінилися принципи фінансування послуг медичних установ вторинного рівня. Кошти виділяються виключно через Національну службу здоров’я України.
Як і прогнозувалося, таке «реформування» швидко призвело до негативних наслідків: суттєвого скорочення фінансування, звільнень медпрацівників і соціальної напруги.
Нагадаю, що 2 місяці тому я акцентував увагу президентської вертикалі на проблемні перспективи, запропонував допомогу міста у співфінансуванні тубдиспансерів, які планувалися «під ніж». Але всі заклики та пропозиції було проігноровано.
У результаті сьогодні ми стикаємося з тотальною нестачею фінансування медичної сфери міста з центру – за різними видами послуг вона складає 30-70%, а це 400 млн грн! Наприклад, на лікування інфаркту лікарня отримує 16 тис. грн при реальній потребі в 30 тис. грн. Не зрозуміло, що буде зі стоматологіями, на певні послуги яких передбачено по 9 (!) грн, а на інші – взагалі жодної копійки.
Тож наші медзаклади, які перейшли у формат некомерційних комунальних підприємств, стали банкрутами. Сума коштів, які виділяє НСЗУ, не покриває навіть зарплати, а про розвиток медзакладів і підняття зарплат медикам мова взагалі не йдеться!
Нагадаю, з екранів телевізорів протягом останніх 2-х років кожен міністр заявляв, що з 1 квітня держава буде оплачувати медичні послуги. При цьому механізмів співфінансування з міського бюджету не було розроблено через відсутність чіткого розмежування повноважень між державою та органами місцевого самоврядування.
Мало того, що в нинішніх умовах вишукати додаткові кошти в міському бюджеті досить важко, адже тільки на боротьбу з коронавірусом ми екстрено спрямували 100 млн грн. Крім того, щороку місто виділяє десятки мільйонів гривень на придбання обладнання, ремонти медзакладів, міські програми, зокрема, заміни кришталиків, ендопротезування, зубопротезування… Та ще й не зрозуміло, як тепер допомогти нашим лікарням, не порушивши при цьому закон, щоб потім знову не прийшли «люди в чорному» й не вручили ще одну повістку, яку тільки й чекають, за що б вигадати.
Ще одне важливе питання – перегляд самих пакетів медичних послуг. Адже «за бортом реформи» виявилися багато з тих, що є вкрай необхідними. Зокрема, це стосується функціонування психіатричних установ, а також протитуберкульозних закладів, які місту довелося фінансувати – хоча це головний біль області, ми виділили з бюджету міста 10 млн грн. Крім того, до лікарень, які фінансуються НСЗУ, висуваються якісь надвимоги щодо обладнання. В умовах, коли за останні роки від держави не було жодної допомоги на його оновлення!
Тому я звернувся до центральних органів влади з вимогою терміново вирішити ці проблемні питання. Тільки перегляд бюджетної політики щодо медичної сфери, перегляд встановлених НСЗУ тарифів на медичні послуги дасть можливість зупинити шквал негативу як з боку лікарів, так і з боку пацієнтів. Ми не маємо права, особливо у час пандемії, допустити закриття лікарень, скорочення професійного персоналу, мотивації медпрацівників і погіршення якості обслуговування пацієнтів! Це призведе до тяжких наслідків».
Зінаїда Гальчинська, депутат міської ради, президент Запорізької громадської організації інвалідів «Переможемо рак».
– Програмою державних медичних гарантій на послуги з раннього виявлення онкологічних захворювань та лікування пацієнтів передбачено 1 млрд грн. Дуже хотілося б, щоб ця програма була справді державною, і кожен пацієнт мав фінансовий захист. Поки що діагноз рак – це величезний тягар для пацієнта та його сім’ї. На жаль, досі не затверджено Програму Національної стратегії боротьби з онкозахворюваннями. З 2016 до 2020 року вона існувала, але не була реалізована в повному обсязі з різних причин. По 3-4 місяці препаратів не було, і жінки з раком молочної залози змушені були купувати коштовні препарати самостійно. Плюс величезні суми за операції, які не входили в оплату через лікарняні каси. Тому і зараз виникає ряд питань, на які поки що ніхто не може дати відповіді.
На наш погляд, реформа недосконала і недопрацьована. Навряд чи вдасться її фінансувати в повному обсязі. Наприклад, немає єдиної планованої цифри на одного онкохворого, бо вона залежить від різних чинників. Це і діагностика, і операція. На хіміотерапію закладено 17800 грн. Але знову ж таки необхідно від 3 до 6 курсів і більше. І препарати різні і за вартістю теж. Далі розділ «Безкоштовні ліки». Знову ж, суму неможливо прорахувати. Все це вже зараз породжує купу запитань і недовіри до реформування охорони здоров’я в цілому. Скоріше за все, страждати будуть не тільки пацієнти, але й медики, бо їм доведеться викручуватися і вкладатися в запропоновані НСЗУ суми. Ні для кого не таємниця, що деякі чиновники відверто лобіюють інтереси західних фірм – виробників протиракових хіміопрепаратів. Кому і чому вигідно не помічати таких очевидних фактів? Чому державні кошти, виділені на таку болючу проблему, як онкологія, намагаються розподілити без урахування фінансових можливостей держави, об’єктивної ситуації, без урахування інтересів спеціалістів? Запитань більше, ніж відповідей.
Читайте також: Запорізька ОДА залишила лікарні Запоріжжя без коштів
