Тимчасова родина для дитини: як у Запорізькій області навчають патронатних вихователів.
В інтернеті про сімейний патронат першим прочитав Сергій. І запропонував дружині долучитися. Трохи вагань та роздумів, звернення до служби у справах дітей, спеціальне навчання й ось Анна — кандидатка у патронатні вихователі.
Патронат — це соціальна послуга з тимчасового догляду та виховання дитини в сім’ї. Поки її біологічні батьки долають складні життєві обставини або поки дитині шукають нову родину. Так вона потрапляє у сімейне середовище до підготовленого вихователя, а не в інтернат.
Родина Сергія та Анни понад 11 років живе у селі Дніпрові Хвилі Запорізької області. Чоловік — пастор місцевої церкви, а його дружина — вихователька у недільній школі. У них двоє дорослих доньок.
Анна свого часу була фельдшеркою у дитячій лікарні, а Сергій працював на заводах, також сім’я мала бізнес. Але вже понад 10 років вони допомагають дітям у складних життєвих обставинах: спілкуються з ними, організовують різні творчі заходи та тури Україною.
Тож патронат — послідовне й виважене рішення.
“Ми не можемо багато кому допомогти, але хоч одній дитині допоможемо. У житті щось змінити, якось інакше на світ подивитися. І це вже буде добре”, — пояснює Анна своє бажання стати кандидаткою у патронатні вихователі.
Навчання для кандидатів в усиновлювачі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни / піклувальники, патронатні вихователі та їхні помічники в Запорізькій області стартували 26 лютого і завершаться у квітні.
Це розповіла тренерка Юлія Макущенко, яка готує кандидатів для створення сімейних форм виховання та патронату.
На Запоріжжі навчання вже пройшли 14 сімей, зокрема й майбутні патронатні вихователі.
Запровадження патронату в Широківській територіальній громаді й загалом у Запорізькій області — актуальне питання.
“У нашому регіоні є багато родин, які перебувають у складних життєвих обставинах, та в яких вилучили дітей. І є потреба розміщення цих дітей. Патронат – це хороша альтернатива інституційним закладам. Так діти почуватимуться максимально комфортно. Адже вони потраплять у середовище, максимально наближене до сімейного”, — пояснює важливість створення патронатних сімей для регіону тренерка Юлія Макущенко.
Загалом упродовж лютого і березня тренери навчили 84 сім’ї кандидатів в усиновлювачі, опікуни/піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та патронатні вихователі. Навчання відбувається або вже відбулось у п’яти областях: Житомирській, Львівській, Івано-Франківській, Чернігівській та Запорізькій.
Під час навчання кандидати та кандидатки “приміряють” на себе роль патронатного вихователя. Вони мають змогу більше пізнати себе, методи та стилі виховання. Також учасники усвідомлюють, до чого потрібно бути готовими з приходом дитини чи дітей у родину.
“У період змін та непередбачуваності патронат може дати дитині стабільність та безпеку. Патронат — це сімейне середовище, це родина, яка професійно підготовлена для того, щоб допомогти дитині”, — пояснює Марина Безрук, спеціалістка з навчально-методичної роботи Партнерства “Кожній дитині”. Саме ця організація започаткувала послугу патронату над дитиною 15 років тому.
За даними Національної соціальної сервісної служби, в Україні працюють близько 300 патронатних сімей.
Проєкт “Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату” виконується спільно Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) UNICEF Ukraine, Партнерством “Кожній дитині”, Міністерством соціальної політики України, Національною соціальною сервісною службою України, Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей за фінансової підтримки Європейського Союзу.
