Музика здатна викликати найрізноманітніші почуття і переживання
Сучасне існування людства на Землі – від зачаття, виношування, народження до похорону, з усім, що може трапитися в проміжку – супроводжується певним музичним рядом. І не дивно, тому що звуки улюблених мелодій здатні напувати нас п’янким коктейлем з емоцій і спогадів. Чому та як це працює?
Від предків до сучасності
Кожен з нас відчував на собі емоційну силу музики, яка часом буквально бере нас за душу. Ми можемо прийти в стан ейфорії від драйвової музики в якомусь рок-клубі, а слухаючи романтичну баладу – пережити глибокий сум. Музика виражає наші емоції набагато глибше, ніж здатні висловити слова. Навіть батько еволюційної теорії Чарльз Дарвін був здивований здатністю людини сприймати музику і здатність цю назвав «найбільш загадковою з тих, якими обдароване людство».
Якщо ви не уявляєте жодного дня без музики, порівняйте свою одержимість зі ставленням до музики в племені бабінга. Ця центральноафриканська народність відома тим, що піснею і танцем супроводжує будь-яке заняття – від збору меду до полювання на слонів. Антрополог Жильбер Ружі, що жив серед представників бабінга в 1946 році, виявив, що відсутність у ритуалі спільного музикування вважається у них жахливішим зі злочинів.
– На прикладі племені бабінга ми бачимо те, що пісня та їжа однаково необхідні людині для життя, – зауважив науковець. – З цієї причини важко повірити в те, що музика – це всього лише фоновий саундтрек до історії людської еволюції.
Існують і альтернативні теорії. Згідно з однією особливо популярною гіпотезою, музика виникла у відповідь на сексуальну конкуренцію серед людей – це як яскравий хвіст у павичів. Відповідно до цієї теорії, розвинені музикальні здібності роблять людину сексуально більш привабливою. І, судячи з армій шанувальниць музикантів, ця теорія не є безпідставною.
Вченими висловлюється також припущення, що музика стала ранньою формою комунікації людей. І дійсно, деякі музичні мотиви несуть в собі емоційні коди наших предків. Певні звукові побудови містять універсальні смисли, які однаково зчитуються дорослими різних вікових груп і культур, маленькими дітьми і навіть тваринами. Тож можна з великою часткою впевненості стверджувати, що музика виникла на фундаменті з асоціацій із криками птахів і звірів як засіб, за допомогою якого стародавня людина, що ще не мала мови, могла висловлювати свої почуття та емоції.
Дослідження вчених
Чи знали ви, що музика робить нас розумнішими? Вона дає сильний вплив на розумову діяльність людини, завдяки чому активізуються різні ділянки головного мозку, запам’ятовуються мотиви і тексти. Різні мелодії і ритми викликають різні емоційні реакції. Доведено навіть, що навколишні шуми середньої гучності підвищують креативність, а прослуховування музики допомагає при травмах мозку.
За даними деяких досліджень, вивчення музики сприяє сталому розвитку технік виконання та невербальному мисленню. Вчений з медичної школи Гарварда доктор Готфрід Шлауг стверджує, що у музикантів склад нервів не такий, як у людей, не пов’язаних з музикою. При цьому він посилається на дослідження, де йдеться про те, що в мозку музиканта більше судинно-нервових пучків, що з’єднують ліву півкулю з правою. Доктор Шлауг стверджує, що при створенні музики активізуються різні відділи головного мозку, включаючи зоровий, слуховий і моторний. Саме тому написання мелодій представляє потенційний інтерес для лікування нервових розладів.
Якщо ви цінитель сумних мотивів, а друзі критикують вас за це, мовляв, така музика шкідлива, тепер ви зможете спростувати їхні переконання. Музичний психолог Стефан Келш з Вільного університету в Німеччині дійшов висновку, що прослуховування сумної музики позитивно позначається на емпатичних якостях і допомагає людині впоратись із проблемами. На його думку, слухач асоціює себе з виконавцем, співчуває йому, і в цей час мозок регулює емоції, дозволяючи виплеснути зайвий негатив. При цьому такий сум не викликає наслідків нарівні з реальним сумом, що виникає у важких ситуаціях. Таким чином, сумна музика сприяє переживанню болю без шкоди для психологічного здоров’я.
Гарні новини для любителів важкої рок-музики: дослідження в Університеті Квінсленда в Австралії підтвердило, що така музика викликає виплеск, а не накопичення агресії. В експерименті брали участь 39 осіб, яким включали панк-рок, скрім і метал. Дослідники ставили учасникам запитання, які мали їх розсердити. При цьому музика грала половину часу інтерв’ю, її вимикали і включали знову кілька разів поспіль. Під час прослуховування треків люди заспокоювались швидше. На думку вчених, їхня увага перемикалася на інший об’єкт, який дозволяв виплеснути агресію не на співрозмовника, а в музичне сприйняття.
За даними звіту медичного центру Стенфордського університету, музика зачіпає ділянки мозку, пов’язані з концентрацією уваги і розвитком пам’яті. При цьому пікова мозкова активність виникає в періоди тиші між звуками – розслаблений мозок миттєво включається в роботу. Вчені проводили дослідження за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії. Вони відстежили, які ділянки мозку найбільш активні. Фахівці дійшли висновку, що музика епохи бароко, написана 200 років тому, допомагає людині зібратися з думками і обробити великий потік інформації.
Музика Моцарта допомагає значно поліпшити пам’ять і активувати нейронні зв’язки, що впливають на пізнавальні можливості. Вчені розділили учасників на групи за віком, кожній включали записи Моцарта і Бетховена. За підсумками було відзначено, що у тих, хто слухав сонати Моцарта, збільшувалися інтелектуальні показники. Люди краще запам’ятовували нову інформацію, менш упереджено ставилися до вирішення незнайомого завдання. У групах учасників, які слухали «До Елізи», таких явних змін не спостерігалося, тому результати експерименту назвали ефектом Моцарта.
Різні дослідження показали, що музика підвищує витривалість і допомагає нам ефективніше витрачати енергію при фізичних навантаженнях. В одному з досліджень 2012 року стверджується, що велосипедисти, які крутять педалі під музику, споживають на 7% менше кисню, ніж ті, хто не використовує музику для вирівнювання ритму. Вчені стверджують, що частота ударів на хвилину (bpm) в пісні надає мотиваційний ефект, але лише тільки до певної межі.В останньому дослідженні стверджується, що межа становить 145 ударів на хвилину, а все, що вище, не набагато підвищить мотивацію. В окремих випадках швидкість і плавність тексту пісні починають витісняти мелодію: багато людей працюють під реп, наприклад, що характеризується інтенсивними і ритмічними текстами, покладеними на відносно спокійну мелодію.
Ви любите співати в душі під струменями води або великий любитель караоке? Американський доктор Джері Саліман доводить, що співати вголос корисно для здоров’я, зокрема, для старшого покоління. Дослідження показали, що спів здатен поліпшити роботу мозку літніх людей, які страждають на афазію (повну або часткову втрату мови) або хворобу Паркінсона. Крім того, багато людей похилого віку живуть одні, в силу хронічних недуг (наприклад, артриту), ведуть малорухливий спосіб життя, і обмежені в коштах. Прості та доступні способи розваги та підтримки контактів позитивно позначаються на їхньому самопочутті. Саліман додає, що встановлено зв’язок між співом і поліпшенням дихальної системи пацієнтів із хронічним обструктивним легеневим захворюванням: у тих, хто співає, спостерігається зменшення задишки.
Читайте також: 4 причини появи темних кіл під очима
