Лікарям доводиться корегувати протоколи лікування COVID-19
Через мутацію вірусу частина ліків, які раніше вважалися перспективними, виявляються недієвими. Про це повідомила головний спеціаліст МОЗ зі спеціальності Епідеміологія Наталія Виноград. За словами епідеміолога, для України залишається актуальним штам-засновник і британський варіант COVID-19, в тому числі його видозмінена мутація, яка уражає молодші вікові групи, зокрема дітей та підлітків.
«Занесення інфекції в Україну відбувається з різних територій, в тому числі і з Європи та африканського континенту. Сьогодні у нас залишився актуальним, так званий, «штам-засновник». Плюс, із того, що ми знаємо, циркулює понад 30 різних генотипів вірусів», – розповіла науковиця.
Для порівняння, на початку січня було виявлено лише 5 генотипів.
Також Виноград повідомила, що внаслідок мутацій змінився патогенез вірусу та, відповідно, прогноз для пацієнтів. Крім того, частина ліків, якими раніше лікували COVID-19, виявляються недієвими.
Молодь більш захищена від повторного зараження COVID-19
Науковці провели дослідження імовірності повторного зараження COVID-19 у різних вікових групах. У 2020 році в межах національної стратегії щодо тестування на COVID-19 у Данії протестували близько 4 млн данців. Результати дослідження підтверджують, що захист від повторного інфікування COVID-19 стабільно тримається протягом 6 місяців після перенесення хвороби.
Водночас зазначається, що молодь, яка перехворіла на коронавірус, на 80% захищена від повторного інфікування вірусом, тоді як люди похилого віку – тільки на 47%.
Яка ситуація в Україні? Станом на 16 березня за даними обласних лабораторних центрів в Україні було зафіксовано 1 360 випадків повторного інфікування COVID-19. Проміжок часу між інфікуваннями в людей – від 2 до 8 місяців. Збирали інформацію про людей, які перехворіли один раз, були внесені в електронну систему епіднагляду, і потім через певний період їм знову було поставлено діагноз COVID-19. Водночас поки немає жодних доказів того, що повторне зараження відбулося через один і той самий штам вірусу.
4 квітня Президент України затвердив рішення РНБО щодо вакцинації від коронавірусу.
Згідно з яким Кабінет Міністрів протягом 7 днів має встановити мінімально необхідну щомісячну кількість щеплень, визначити джерела й терміни постачання вакцин. Відповідно до Національного плану, більшість дорослого населення в Україні має бути вакцинованою від коронавірусу до кінця 2021 року. До того часу хочуть сформувати в українців колективний імунітет.
Хто перехворів на COVID-19, потребують реабілітації
В Україні розробляють програму реабілітації пацієнтів, які перехворіли на коронавірус як в амбулаторних, так і стаціонарних умовах. Про це повідомила заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак. Вона зазначила, що нині МОЗ працює над тим, щоб знайти фінансування на таку програму. Гроші хочуть залучити з держбюджету, а саме через «Національну службу здоров’я».
Направлення на реабілітацію пацієнту видаватиме сімейний лікар. За її словами, вони дають направлення в той чи інший стаціонар вже і зараз, навіть не чекаючи, доки НСЗУ фінансуватиме цей пакет окремо.
«Пацієнт супроводжується насамперед сімейним лікарем. Тобто коли він виписався зі стаціонару або закінчив лікування амбулаторно, він завжди супроводжується сімейним лікарем, який знає всі його проблеми, і якої допомоги пацієнт потребує», – каже заступниця міністра.
За її словами, міністерство працює також над тим, щоб санаторії системи МОЗ могли також надавати відповідну допомогу.
Що таке постковідний синдром
Феномен, коли людина легко переносить гостру фазу COVID-19, а потім протягом декількох тижнів і навіть місяців відчуває нездужання, у західній медицині назвали постковідним синдромом. За попередніми оцінками, він може стосуватися до 30% перехворілих людей.
Люди з постковідним синдромом найчастіше скаржаться на втому, кашель, задишку, біль у грудях і суглобах, головний біль. Також поширена підвищена або навпаки знижена до 36°С температура, а якщо в людини є хронічні захворювання, вони можуть загострюватися. У постковідних пацієнтів фіксують розлади шлунково-кишкового тракту, порушення обміну речовин і різні види висипу на шкірі. Серед симптомів постковідного синдрому є навіть такий екзотичний, як «ковідні пальці», коли пальці ніг опухають, червоніють і покриваються висипанням. Медики-дослідники зафіксували всього 62 симптоми, тому все частіше синдром називають мультисистемним захворюванням, яке може торкнутися будь-якого органу чи системи організму. При цьому лікарі не можуть спрогнозувати, який саме орган або система постраждають у кожному конкретному випадку.
За статистикою, приблизно в половині випадків медикам не вдається знайти зміни в базових показниках організму, які могли б пояснити ці симптоми. Цей феномен отримав назву «психосоматичний синдром»: через пандемію рівень тривоги і страху в людей підвищений, і часто як гостра фаза коронавірусу, так і постковідний синдром супроводжуються порушеннями психічного здоров’я – панічними атаками, депресією і поганим настроєм.
Відсоток людей з постковідним синдромом варіюється залежно від вікової групи: чим старша людина, чим більше у неї проблем зі здоров?ям, наприклад, хронічних захворювань, тим вищий ризик постковідної симптоматики. Якщо серед людей віком 18-36 років синдром зареєстрували в 26% випадків, то в групі 35-49-річних цей показник підвищився до 32%, а в групі старше 50 – до 47%.
Ковід викликає безсоння
Порушення сну – один із довгострокових наслідків COVID-19, з яким стикаються більшість перехворілих. У 2020 році користувачі Google запитували пошук по слову «безсоння» частіше, ніж будь-коли раніше.
Наслідками порушень сну можуть стати дисфункції печінки і нирок, зниження імунітету, надмірна вага, яку не вдається скинути, а головне – порушення функцій мозку. Під ударом навіть пам’ять, здатність до критичного аналізу того, що відбувається, та й взагалі здатність до мислення. В особливо запущених випадках виникають нав’язливі стани, галюцинації і суїцидальні настрої. Підвищується ймовірність клінічної депресії та інших небезпечних психічних захворювань.
У 2017 році ВООЗ публікувала інформацію про те, що на безсоння страждають 5-10% дорослих, і тоді експерти називали цей показник «тривожним». Тепер стало набагато гірше. Судячи з результатів досліджень Саутгемптонського університету, у Великобританії до пандемії на безсоння страждав кожен шостий, а в серпні 2020-го – уже кожен четвертий. У Китаї за час епідемії COVID-19 кількість дорослих з порушеннями сну зросла з 14,6% до 20%.
Найгіршими в Європі вважаються показники Італії та Греції – там на безсоння скаржаться близько 40% населення. Можливо, Україна могла б відібрати у них пальму першості, якби вона була включена в це дослідження.
Читайте також: На Запоріжжі від коронавірусу померли ще 20 людей