Зовнішньо-економічні чинники, криза інституту сім’ї, невміння подружжя почути один одного чи знайти спільну мову – ці та інші фактори призводять до того, що все більше дітей ростуть у неповних сім’ях. Про це говорить й статистика: на сьогодні в Україні на три шлюби припадають два розлучення. Та навіть повна родина не дає гарантій того, що дитина виросте гармонійною особистістю. Сама роль батька у родині все більше втрачає свою міць, а звідси й всі проблеми з підростаючим поколінням. Чому так сталося, до чого може призвести, а головне, як вирішити проблему, дізнавалася «ЗС».

16 березня на базі БК «Орбіта» пройшов круглий стіл «Відсутність ролі батька: наслідки та шляхи подолання», ініційований управлінням по роботі з молоддю та сім’єю Запорізької міської влади та ГО «Міжнародний центр батьківства».

Я – батько, яка моя роль?

Під час круглого столу дитячий психолог Людмила Марченко детально зупинилась на питанні важливості ролі батька у сім’ї.

Так, безумовно, батько та мати – найбільш значимі люди у житті кожного. Коли щось порушується у сімейній системі, це позначається на дитині: її розвитку, психоемоційному фоні, розвитку особистості.

Тенденції, притаманні сучасним сім’ям, відверто лякають навіть психолога з багаторічним досвідом роботи. Це, зокрема, трансформація шлюбів, коли цінності сім’ї нівелюються, молоді люди не прагнуть створювати сім’ї. Але інститут сім’ї має існувати, адже саме там формуються гармонійні умови для розвитку малечі, яка згодом стане частиною суспільства.

Як зазначила психолог, останнім часом з’являється багато моментів, коли батько відсторонюється. Це трапляється як з власного рішення, так і через певні обставини, наприклад – роботу. Та знову ж таки сім’я та робота – питання пріоритетів, і хороший батько має розуміти, що окрім матеріальних благ важлива також самовіддача родині.

Від природи батько та мати, як дві половинки одного цілого, дають дитині різні відчуття. Мати – це безпека, любов, турбота, опіка, ніжність. Батько – це опора, захист, а головне – підтримка. Ця підтримка, закладена в ранні роки, супроводжує людину в житті, надає сил та міцності духу. Батько для дитини – це вікно у світ соціуму, мати – у світ почуттів. Саме батько бере за руку та знайомить дитину зі світом: з добрим та поганим, безпечним та небезпечним. Мати – це джерело життя, а тато – закон.

У сімейних відносинах, окрім всього природного, мати має підтримувати авторитет батька. Важливий момент: коли дитина стала підлітком, вона опиратиметься на значимість батька. Саме це є гарантом того, що проблеми підліткового віку вирішуватимуться легше: у дитини буде значима особистість, яку вона буде не лише слухати, а й чути. Навіть якщо біологічного батька немає поряд, мати має створити позитивний образ батька. Він не дасть сформуватися пустоті, спровокованою його відсутністю, а наповнюватиметься образом, який дасть у подальшому сил рухатися життям. На різних етапах життя дитини батька може замінити дідусь, хрещений, а далі – тренер секції, духовний наставник, вчитель. Тут важливо, щоб ця людина підтримувала та вірила у дитину, інакше може розвиватися відчуття неповноцінності. Важливо включати роль батька, бо дитина – це не лише фізичне, а й психологічне відображення батьків: на підсвідомості у дитини має формуватися образ повноцінної сім’ї.

Гармонічні відносини у сім’ї – це коли дитина розуміє, що у сімейній системі є правила, яким слідують всі, а головний у цій системі – батько.

Роль батька у житті хлопчика й дівчинки – різна, але однаково важлива.

Батько дівчинки – це еталон чоловіка, за яким вона шукатиме свою половинку в дорослому житті. Тато – це лицар, який знайомить дівчинку зі світом красивих почуттів. Захоплюючись, даючи любов та турботу дівчинці, батько надає їй впевненості у собі, підіймає самооцінку. У подальшому це гарантує щастя у дорослому житті.

Батько хлопчика – це зразок для наслідування. Якщо перші чотири роки основну роль у житті хлопчика грає мама, то з 4 до14 років дуже важлива саме роль батька. У ньому дитина шукає ті моменти, де може себе ідентифікувати, наслідувати приклад чоловічої поведінки. Батько формує самосвідомість хлопчика, є радником, з яким хлопчик зможе обговорити всі негаразди, що є основою формування гармонійної особистості.

Як зазначила психолог, жінка не здатна самостійно виховати справжнього чоловіка без чоловічого впливу. Жінка апріорі не знає, як бути чоловіком, у ній цього немає від природи. Тому якщо у родині немає батька, має бути заміщаюча людина чоловічого полу – хрещений, дідусь тощо.

Турбота важлива з пелюшок

На важливості ролі батька у пренатальному періоді зупинився психолог Федор Неткал. Батьками молода сім’я стає, не коли народжується їх первісток, а з самого моменту зачаття. Навчити бути свідомими батьками допомагають спеціалісти у пологових будинках, пренатальних центрах. Стан матері у цей час може бути як спокійний, так і тривожний. У такі моменти батько виступає «буфером»: знаходиться постійно поряд, говорить, що буде все добре, розмовляє з дитиною, ходить на заходи для вагітних, тобто підтримує дружину у стані спокою.IMG_0596

Далі на певних етапах життя дитини батько та мати беруть участь у формуванні різних психологічних характеристик. Важливо, щоб під час проходження цих етапів батьки були разом та підтримували один одного, адже якщо хтось відсутній – функція втрачається або випадає повністю.

Так, наприклад, з року до п’яти років у дитини повністю формується структура особистості. На першому етапі (від 0 до 1 року) у дитини формується базова довіра до світу. Якщо батько забезпечує родину, підтримує дружину, й вона може повністю бути у єднанні з дитиною – все добре. Якщо батька немає поряд, й мати починає думати, де дістати гроші – це дає відбиток на формуванні довіри у дитини. У період з 1 до 3 років дитина починає відчувати себе самостійною та починає бунтувати – то тут батько виступає обмежувачем, і на відміну від матері, яка дуже емоційна (бо вчить проявляти емоції), тато вчить в цей період виставляти межі.

За підсумками роботи круглого столу, учасниками одноголосно було прийнято Резолюцію. Вона передбачає  створення робочої групи та розробку плану на 2018-2022 рік з реалізації спільних проектів та заходів (зокрема, з залученням чоловіків до руху за відповідальне батьківство).  Також на міському рівні активізується інформаціно-роз’яснювальна робота щодо важливості батька в родинному житті й вихованні дітей, та планується подати пропозицію на впровадження премії Запорізького Міського Голови – «Справжній батько». Для популяризації образу відповідального батька прийняти за основу модель «Справжнього батька», яка полягає в наступних твердженнях:

«Справжній батько» — відповідальний за збереження життя дитини з моменту її зачаття.

«Справжній батько» — залучений до виховання своїх дітей разом із дружиною.

«Справжній батько» — забезпечує родину матеріально, зберігаючи час для сім’ї.

«Справжній батько» — передає морально-духовні цінності нащадкам через особистий приклад.

Шокуюча статистика

Статистика відсутності ролі батька у житті дитини веде до негативних наслідків у фізичному, інтелектуальному, сексуальному, соціальному, моральному розвитку дитини. Так, згідно міжнародної статистики наслідки відсутності батька:

  • 90% всіх безпритульних дітей та дітей, що тікають з дому;

  • 85% дітей з типово антисоціальною поведінкою;

  • 85% всіх підлітків у в’язниці;

  • 80% зґвалтувань, мотивованих гнівом, у хлопчиків;

  • 71% дітей, що покинули школу, не довчившись;

  • 70% дітей-юнаків у виправно-виховних закладах та тюрмах, що відбувають тривалий строк;

  • 63% підліткових самогубств.

Соціологічні дослідження у США: вплив відсутності батька на дітей

  • у 35 разів збільшується вірогідність втечі з дому;

  • у 20 разів збільшується вірогідність прояву девіантної поведінки;

  • у 20 разів збільшується вірогідність опинитись у в’язниці;

  • у 14 разів збільшується вірогідність здійснення ними зґвалтувань;

  • у 10 разів збільшується вірогідність того, що вони стануть наркозалежними;

  • у 9 разі збільшується вірогідність покинути навчання;

  • у 9 разів збільшується вірогідність того, що вони закінчать своє життя в злиднях;

  • у 5 разів збільшується вірогідність здійснити самогубство.

У нашій країні шанують сімейність, про що говорять високі показники шлюбності. У той же час родини не справляються з викликами сімейного життя й Україна має один з найвищих показників розлучень у Європі.

Статистика: контекст батьківства в Україні

  • на 2 шлюби 1 розлучення, у великих містах – на 3 шлюби 2 розлучення;

  • половина дітей виховується в сім’ях з небіологічним батьком;

  • кількість розлучень у молодих сім’ях та не реєстровані шлюби мають тенденцію до зростання;

  • половина дітей виховується в сім’ї з небіологічним батьком;

  • половина дітей виховується в неповних сім’ях (94 % – мати й дитина);

  • дружина є основним виконавцем ( у 2 рази більше, ніж батько, навіть якщо працює) по догляду за дітьми у 75% сімей, у решті частіше основним виконавцем є частіше бабуся або дідусь, а не батько.