5 червня 1981 Американський Центр контролю над захворюваннями зареєстрував нову хворобу – СНІД (синдром набутого імунодефіциту). Всесвітній день боротьби зі СНІДом (World AIDS Day) вперше відзначався 1 грудня 1988 року, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом щорічно відзначається 1 грудня та служить справі зміцнення організованих зусиль по боротьбі з пандемією ВІЛ-інфекції та СНІДу, що розповсюджується по всіх регіонах світу.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) на сьогоднішній день більше 35 мільйонів чоловік у віці від 15 до 49 років інфіковані ВІЛ. Всесвітній день боротьби зі СНІДом став щорічною подією в більшості країн. Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка.

Вірус передається через кров (спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин, забруднений кров’ю нестерильний медичний інструмент); дитині від ВІЛ-інфікованої матері (під час вагітності, пологів чи годування грудним молоком), при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою.

Підступність ВІЛ-інфекції полягає у тому, що після зараження людина може довгий час (8-10 років і більше) не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас інфікувати інших. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського користування – лазні, сауни, басейну, туалету. ВІЛ/СНІДом не можна заразитись в громадському транспорті.

На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв`язку з цим, необхідно:

– вести здоровий спосіб життя;

– уникати випадкових статевих контактів, особливо з особами, що вживають наркотики;

– пам`ятати, що венеричні хвороби підвищують ризик інфікування ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати;

– не застосовувати вже використані, брудні шприци та голки;

– знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню ВІЛ-інфікованої дитини, якщо вони своєчасно стануть на облік в жіночій консультації.

Пам’ятайте, що вся інформація стосовно ВІЛ-інфікованої особи є конфіденційною.