На території міста зареєстровано понад 240 підприємств, що здійснюють викиди шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря. Галузева структура промисловості Запоріжжя представлена підприємствами практично всіх галузей індустрії: чорної і кольорової металургії, авіаційної промисловості, машинобудування, легкої, харчової промисловості, виробництва будівельних матеріалів, поліграфії, а також великими хімічними виробництвами. Крім того, територією обласного центру проходять великі автотранспортні магістралі.
Тому не дивно, що в атмосфері Запоріжжя виявлено більше 150 хімічних сполук. Багато з них є речовинами, що відносяться до 1–2 класів небезпеки (двоокис марганцю, бенз (а) пірен, з’єднання свинцю, хрому та ін.). Інтенсивне забруднення пилом, фенолом і сірководнем, а також оксидами азоту, фтором і хлором визначає фон цього неблагополуччя.
Річка Дніпро забруднюється недостатньо очищеними промисловими стоками, якість яких після шламонакопичувача ВАТ “Запоріжсталь” (“червона вода”) не відповідає санітарним вимогам. Зливові стоки з території міста не проходять очищення, а їхній обсяг не скорочується. Зі зливовими стоками у річку змиваються токсичні речовини, які входять у викиди в атмосферу (важкі метали та ін.), а також значна кількість пластикового сміття (пластиковий посуд, пет-пляшки, пакети тощо).
Санепідслужбою Запоріжжя здійснюється постійний цілодобовий контроль якості атмосферного повітря житлових районів міста, води відкритих водойм, ґрунту, поводження з промисловими відходами, а також проводиться вивчення неінфекційної захворюваності у зв’язку із забрудненням навколишнього середовища. Традиційно “ЗС” представляє результат цієї діяльності.
Проблемне повітря
Нагляд за якістю атмосферного повітря житлових районів здійснюється проведенням підфакельних досліджень у більш ніж 60 умовно фіксованих точках у всіх районах міста. Згідно з проведеною роботою з оцінки ризику здоров’ю населення у зв’язку з забрудненням атмосферного повітря пріоритетними забруднювачами атмосферного повітря міста є: зважені речовини, двоокис азоту, фенол, фтористий водень, сірководень, сірковуглець, сірчаний ангідрид, мідь та її сполуки, марганець та його сполуки, оксид алюмінію, хлор та його сполуки, акролеїн, ванадій, сірчана кислота, хром та бенз(а)пірен.
Основний внесок у забруднення атмосферного повітря міста вносять промислові підприємства, викиди яких становлять 60–70 відсотків від загального валового викиду шкідливих речовин. Значний внесок – від 30 до 40 відсотків вносять викиди автотранспорту, частка викидів якого в загальному валовому викиді щорічно зростає.
Аналізуючи отримані дані, можна відзначити, що забруднення атмосферного повітря порівняно з показниками 9 місяців 2011 року залишилось на попередньому рівні. При цьому забруднення атмосфери пилом дещо зростає. Виріс відсоток перевищень максимально-разових концентрацій фенолу, сірководню, сірчаного ангідриду. Зменшився рівень забрудненості атмосфери фтористим воднем та сірковуглецем.
Найбільше повітря за 9 місяців 2012 року було забруднене в Заводському, Орджонікідзевському та Жовтневому районах. Як і в попередні роки, нижче середньоміського рівня реєструвалась забрудненість атмосфери в Шевченківському та Ленінському районах. Практично відсутні перевищення ГДК в Комунарському та Хортицькому районах.
Оцінка рівня забруднення атмосфери, проведена у відповідності з вимогами п. 8 ДСП-201–97 “Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)” шляхом співставлення сумарного показника забруднення (?ПЗ) сумішшю речовин із показником граничнодопустимого забруднення (ГДЗ), показала, що рівень забрудненості атмосферного повітря за критерієм показника рівня забруднення залишається “неприпустимим”, а за ступенем небезпеки – “помірно небезпечним”.
Стан Дніпра погіршився
Державний санітарний нагляд за охороною водойм здійснюється міською СЕС у 5 постійних створах річки Дніпро, а також водойм 1 і 2 категорій водокористування, включаючи зони рекреації (пляжі) райСЕС. Лабораторні дослідження виконуються за 43 хімічними інгредієнтами і за бактеріологічними показниками.
Санітарний режим річки Дніпро за 9 місяців 2012 року порівняно з аналогічним періодом 2011 року дещо погіршився за хімічними показниками. Всього досліджено 58 проб на хіманаліз, нестандартних 2 (3,2 відсотка) проти 0,7 відсотка за аналогічний період минулого року. Досліджено 62 проби на баканаліз, відхилення виявлено в 1 пробі (1,6 відсотка) проти 10 відсотків за аналогічний період 2011 року.
У той же час, з урахуванням санітарно-мікробіологічних і санітарно-хімічних досліджень проб води річки Дніпро в місцях водокористування населення, виконаних райСЕС у літній період (пляжі, місця неорганізованого відпочинку населення та інші), в порівнянні з минулими роками до 3 разів виросла кількість проб річкової води, в яких виділені збудники інфекційних захворювань, небезпечних для здоров’я людини.
Аналіз результатів лабораторних досліджень свідчить, що більше всього антропогенне і техногенне навантаження і вплив на санітарний стан річки Дніпро здійснюється в нижньому б’єфі річки – Орджонікідзевському, а особливо Жовтневому і Комунарському районах міста, на долю яких припадає левова частка відхилень від їх загальної кількості.
У грунті знайшли метал
Державний санітарний нагляд за охороною ґрунту від забруднення промвідходами здійснюється СЕС на території міста в 17 точках, а також вибірково на промпідприємствах.
На всіх промполігонах ведеться відомчий лабораторний контроль за впливом промполігонів на навколишнє середовище. МіськСЕС проводить дослідження атмосферного повітря й ґрунту на промполігонах і їх СЗЗ. Досліджено 20 проб ґрунту на території міста, в постійних точках спостереження. Відхилення мали місце в 7 пробах за змістом важких металів (аналогічний період 2011 року – 10 відхилень).
Проблемні питання
Основною причиною забруднення атмосферного повітря міста залишаються застарілі технології та устаткування, на базі яких функціонують підприємства і які не можуть забезпечити дотримання сучасних гігієнічних нормативів.
Очисні споруди підприємств уловлюють, в основному, тільки пил, у той час як найбільш шкідливі з’єднання – аерозолі важких металів, акролеїн, окисли азоту, вуглецю, фенол, сірчані, фтористі сполуки і ін. – викидаються практично без очищення. Розташування основного промвузла з навітряної сторони стосовно житлових районів міста сприяє їхній загазованості. Велика частка неорганізованих (т.з. фонарних) викидів на промпідприємствах сприяє загазованості житлових районів.
У світовій практиці подібні питання давно вирішені шляхом застосування нових, екологічно чистих технологій виробництва.
Не зменшується навантаження в межах міста на річку Дніпро. Якість стоків після шламонакопичувача ВАТ “Запоріжсталь” (“червона вода”) не відповідає санітарним вимогам, зливові стоки з території міста практично не очищуються.
Шлаковий відвал “Чорна гора” розмивається водами річки Дніпро і може бути суттєвим чинником хімічного забруднення річки.
Дно річки Дніпро в межах міста повністю засмічене пластиковим сміттям. У світовій практиці дане питання вирішується обмеженням використання пластикових пляшок, пакетів та посуду. Вказані фактори негативно впливають на санітарний стан води і рекреаційні зони та становлять загрозу здоров’ю населення міста, що зобов’язує санепідслужбу вимагати виконання додаткових заходів з покращання ситуації.
Промполігон чотирьох підприємств (ВАТ “Запоріжсталь”, ВАТ “Запоріжферосплав”, ВАТ “Запоріжкокс”, ВАТ “Дніпроспецсталь”) у балці Середній розміщено у зоні санітарної охорони II поясу поверхневого джерела водопостачання й водопровідних споруд Запоріжжя, що суперечить санітарним вимогам. Через територію полігона проходять 4 водоводи (Д – 800–1200 мм), які в минулому не раз підтоплювалися водами озер, що утворилися на території полігона, і забруднені токсичними речовинами, що вимиваються зі складованих на полігоні відходів. При аварійних ситуаціях попадання цих вод у водоводи може привести до забруднення питної води й непередбачених наслідків. Зазначене питання вимагає невідкладного вирішення.
Тенденція збільшення кількості автотранспортних засобів приводить до інтенсифікації транспортних потоків і зростання рівнів шумового фактора. Крім того, ущільнення міської забудови, насичення житлових і суспільних будинків устаткуванням і іншими технічними засобами також призводить до збільшення шуму в приміщеннях житлових будинків. Порушує вимоги п. 4.10 “Державних санітарних правил планування та забудови населених місць” № 173 від 19 червня 1996 р. розповсюджена практика використовування подвір’я багатоповерхової житлової забудови як автостоянок.
Висновок СЕС з цього питання такий: значна кількість відхилень від нормативного рівня шуму при інструментальних дослідженнях та негативний вплив цього фактора на здоров’я населення потребує врахування даного питання при розробці проектів детального планування та забудови міста, розвитку автотранспортних магістралей та при плануванні реконструкцій і ремонтів вулиць міста.
Однією із причин напруженої екологічної ситуації в місті є те, що діюча система регулювання та охорони навколишнього середовища складна й малоефективна. У першу чергу це стосується нормативів на викиди забруднюючих речовин і економічного механізму, який би стимулював підприємства до реалізації природоохоронних заходів. Діюче природоохоронне законодавство не враховує ступінь збитку індивідуальному здоров’ю людини й ступінь відповідальності за нього суб’єктів господарської діяльності, тим більше, компенсації цього збитку.
Впровадження методики оцінки ризику здоров’ю населення дозволить використати вартісну категорію як потужний фактор поліпшення екологічної ситуації. Плата за забруднення навколишнього середовища на цей час ніяк не пов’язана з економічним вираженням таких соціальних категорій, як захворюваність або передчасна смертність, викликаних екологічним неблагополуччям. Виявлення груп і факторів ризику дозволить визначити пріоритети в природоохоронній роботі, ранжувати заплановані природоохоронні заходи та ставити питання про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за певний ризик, у т.ч. про їхню фінансову участь в програмах медичного страхування населення та інші форми відшкодування заподіяної шкоди здоров’ю людей у результаті забруднення навколишнього середовища, зазначають у СЕС.
