Ініціаторами й організаторами зустрічі стали режисер Олександр Прокіп, завліт Наталія Ігнатьєва та вчитель школи № 37, театрал і журналіст Галина Соловйова, яка не пропускає прем’єр і активно залучає до театрального мистецтва своїх учнів, веде шкільний театр.
На маленькій шкільній сцені актори Катерина Стаценко, Андрій Косодій, Марина Горяйнова, Марина Перепелиця, Тетяна Григор’єва та Анатолій Руденко зіграли декілька яскравих фрагментів музичної казки “Новорічна примха Принцеси”, а потім поспілкувалися з глядачами. Школярі, учасники шкільного театру “Віват” охоче ставили оцінки акторам (від шкільних “12” і до дитячих “безмежно багато” балів), запитували про акторську гру, хоббі Принцеси та про її принца, цікавилися у Професора, як воно – вчити Принцесу, а в Падчерки питали, як вона ставиться до Мачухи…
Енергетика спілкування, небайдужість маленьких театралів і хвиля приємних емоцій стали гарним подарунком для акторів напередодні Міжнародного дня театру. А діти отримали запрошення на виставу “Здрастуй, Марто!” і написали листа Принцесі.
У листі діти пишуть: “Ми, учні 5 класу ЗОШ № 37 м. Запоріжжя, майже твої однолітки, прочитали про тебе у казці С. Я. Маршака “Дванадцять місяців” на уроці літератури разом із нашою вчителькою Галиною Леонідівною Соловйовою. Ти, мабуть, про неї чула. Ми зрозуміли, що принцесою бути дуже важко: необхідно керувати державою, підписувати важливі документи, навіть вирішувати людські долі. А ти ж така юна!
Нам шкода, що ти залишилася сиротою і несеш тягар влади. Ти – добра, красива, але влада на тебе погано впливає. Ти дуже примхлива дівчина, тобі не подобається вчитися. А хіба може невчена, неосвічена людина керувати державою? Ти не любиш чути правду, дуже гнівлива, от чому твої придворні лицемірні й покірливі в усьому. Ми розуміємо, що необмежена влада дуже тяжка для тебе. Ти – нещасна дитина, тобі ніхто не може підказати, як чинити правильно. Але і ти зрозумій, що ніяка влада не дає права людині когось ображати або принижувати.
Ти вірно зробила, коли послухалася Січня, Лютого та солдата. Ми помітили, що в кінці п’єси ти стала добрішою, поміркованою. Якби ти навчалася разом із нами, ми б із тобою потоваришували. Ми б разом гралися, ходили гуляти. Дівчатка навчили б тебе малювати, вишивати, ліпити з пластиліну різні фігурки, а хлопці – гратися у різні комп’ютерні ігри”.
Під час подібних заходів діти не лише поринають у чарівний світ театру, вони вчаться спілкуватися, бути обізнаними глядачами. І розуміють, що дозвілля може бути змістовним й емоційно наповненим.