Виступає Тамара Розумна з Мелітополя
“Ти наше рідне сало!”
Кажуть, що перше квітня – брехня всесвітня. Тому ведучий вечора поет-сатирик, лауреат всеукраїнських літературних премій імені Остапа Вишні, Степана Руданського, Василя Юхимовича та конкурсу байки в Чернівцях Микола Білокопитов (козацьке прізвисько Задерихвіст) розпочав… із неправди, заявивши, що свято відкладається, бо з одного з районів області члени Асоціації гумористів і сатириків привезли велику сулію добрячого перваку, а вживши його, більшість тих, хто повинен брати участь у концерті, розбрелася, розвіялася, мов хмари по небу. Тому виступати майже нікому. Але дехто, щоправда, залишився й чекає доброї закуски, наприклад, сала. Якщо цей продукт принесуть – відбудеться й запланований вечір.
– Сала з собою ніхто не приніс? – запитав ведучий, і за сценою почулося: “Є! Принесли!”
До мікрофонів вийшло тріо родини Галків із села Біленького – Тарас, Юрко й Марко. Вони гарно виконали відому українську пісню про сало. А в цей час, поки вони співали, веселосічовики Валентина Щербина й Любов Рум’янцева роздавали глядачам… канапки зі справжнім салом.
А потім народний артист України Юрій Бакум (козацьке прізвисько Кривоніс) майстерно прочитав поезію, присвячену Остапу Вишні, адже українські гумористи, за словами автора вірша, кошового “Веселої Січі” Петра Ребра (Ламайребра) вийшли не тільки з “Шинелі” Гоголя, а й стали “паростками Вишні”. Юрій Бакум під гітару виконав Гімн “Веселої Січі”, а кошовий, привітавши його з 60-річчям від дня народження, вручив ювілярові перо запорозького писаря.
Молодь також майстерно сміється
Кожна організація тоді живе й розквітає, коли поповнюється молодими людьми. Першим із молодих виконавців ведучий запросив на сцену Ігоря Крикунова (козацьке прізвисько Джура), котрий прийшов до “Веселої Січі” років п’ять тому маленьким, низеньким хлопчиком. Нині цей юнак уже високий і стрункий. Він гарно виконав віршовані гуморески українських авторів. Не менш красиво читали гумор і сатиру також молоді хлопці Ростислав Анасійчук із Новомиколаївки, Андрій Новиченко із Запоріжжя. Їхні виступи публіка оцінила бурхливими оплесками. Неабиякий успіх мала й одна з наймолодших учасниць – Вікторія Стадниченко (козацьке прізвисько Сопілочка), яка гарно прочитала гуморески незабутнього Павла Глазового.
Справжнім відкриттям “Веселої Січі” торік став дитячий театр-студія “Бемс” із Вільнянська (керівник Світлана Кривогуз). І цього року вони знову прибули на свято гумору й порадували глядачів театралізованими казками “Муха-цокотуха” та “Колобок” на сучасний лад. Усі ці школярі – також гарне молоде поповнення Асоціації гумористів і сатириків. А ще керівництво “Веселої Січі” дуже вдячне голові Вільнянської районної держадміністрації Сергію Борисенку за сприяння театр-студії – надання автобуса для поїздки дітей на свято.
Власного сатиричного вірша на актуальні теми сьогодення прочитав хорунжий “Веселої Січі” Леонід Сосницький (козацьке прізвисько Триндиченко). Поетеса-піснярка Віра Коваль (Пісня), як зазначив Микола Білокопитов, “стрибає в гречку гумору й сатири”. Тому вона виступила із власними гуморесками й пародіями на вірші запорізьких поетів.
– Скільки б ми не сміялися тут, – сказав ведучий, – але послухати гарну пісню все одно хочеться. Тому запрошую на сцену заслуженого артиста України, соліста Запорізької обласної філармонії Олександра Безсалого.
Вдячна публіка була зачарована його чудовим виступом, дарувала бурхливі оплески, викликала “на біс”. На жаль, програма не гумова, її ведучий і так “стискував”, як тільки міг, тому глядачам довелося задовольнитися лише двома піснями у виконанні митця.
Уперше взяв участь у вечорі самодіяльний поет-гуморист Сергій Яновський. Він прочитав власного вірша про козака та Карлсона, що живе на даху. Як завжди, добре сприймали глядачі веселосічовиків, письменників-гумористів Олександру Клименко (Шинкарку) із Запоріжжя, лауреатів конкурсу “Весела Січ” Володимира Білогуба (Дражнила) з Оріхова, Олексія Кудрю (Чесала) із Запоріжжя, Олександра Ткаченка (Козопаса) із Комишувахи Оріхівського району, лауреата всеукраїнських літературних премій журналу “Перець” і Міністерства культури України “Автор! Автора!”, імені Степана Руданського й Степана Олійника Пилипа Юрика (Кресала), курінного Запорізького куреня “Хортиця” Міжнародної асоціації гумористів і сатириків.
Поезія поєдналася зі сміхом
Знову-таки гумор – гумором, а глядачам потрібна й гарна поезія, вирішив ведучий і запросив на сцену відому запорізьку поетесу, лауреата літературної премії імені Миколи Нагнибіди Вікторію Сироватко. Мисткиня виконала два свої гарні вірші, а Микола Білокопитов – власну пародію на один із них.
Самодіяльна артистка із Оріхова, лауреат конкурсів читців імені Андрія Сови, Павла Глазового та “Боромля” Таміла Дейнега (Циганка) прочитала гумореску Сергія Мельничука “Пропало сало” про кабана-алкоголіка. А потім вона виконала роль бабусі в жартівливій пісні “Не шукайте Америки”, яку заспівали учасники оріхівського ансамблю “Оберіг” (у “Веселій Січі” їх звуть “Кульбабки”).
Запам’ятається шановній публіці й виступ переможниці й володарки гран-прі конкурсу читців імені Павла Глазового Тамари Розумної (Черешні) з Мелітополя. Гумореску Олександра Богачука “Весілля” вона не лише читала, а ще й при цьому під оплески глядачів виконала запальні українські танці та вміло показала бійку п’яних сватів.
Насамкінець вийшов на сцену кошовий Петро Ребро, який подякував сценаристу й ведучому Миколі Білокопитову за гарну постановку вечора. Справді, останній доклав до цього чимало зусиль. Адже зібрати воєдино людей, незалежних від зарплати чи іншої винагороди, які працюють тільки на ентузіазмі – не так просто. А ще треба було театралізувати вечір, знайти слова, які коротко й чітко характеризували б кожного учасника. І Миколі це вдалося. Свідченням цього було те, що глядачі по закінченні вечора підходили до учасників і тепло дякували за подаровані дві з гаком години сміху й доброго настрою.
Що ж, хай живе український гумор на Запоріжжі, його шанувальники, і звичайно ж, “Весела Січ” – гніздо, в якому “вилуплюються” як нові гумористи й сатирики, так і їхні твори!
