Мільйони людей по всьому світі щороку перетинають кордони рідної держави, усвідомлюючи, що це мандри в один кінець

Виїзд на постійне місце мешкання – серйозний крок в житті тих, хто вирішив докорінно змінити своє життя. На вагах опиняється звичне життя ДО ПЕРЕЇЗДУ та невідоме майбутнє ПІСЛЯ ПЕРЕЇЗДУ. Як підготуватися до змін у житті, з’ясовувала «Запорозька Січ».

Обмірковувати та вагатися можна роками, і все одно не врахувати усіх нюансів для успішного початку нового життя. Бувають ситуації, коли людина давно мріяла, довго збирала кошти, вчила мову обраної країни, нарешті – зібрала валізи і переїхала. І от – замість омріяної свободи та радості від нового життя – туга за батьківщиною, нудьга, депресія та нестримне бажання повернутися додому.

Для довідки:

За даними ООН, Україна входить до десятки країн з найбільшою кількістю емігрантів. Протягом останніх років ця кількість продовжує зростати. За даними Держстату тільки трудових мігрантів у «ДОпандемічні» роки налічувалося 1,3 млн людей. Дані ж решти експертів суттєво відрізняються від офіційної статистики. Різні експертні установи налічують від 2 до 4 млн трудових мігрантів. Такі разючі відмінності у цифрах виникли через нечіткість терміну «мігрант» та через різні методи збору даних.

Щодо тих, хто виїжджає на постійне місце мешкання, то їх у 2019 році з України виїхало понад 11 тис. осіб. З різних причин повернулися майже 2 тис. людей. У 2020 році ці цифри значно скоротилися через пандемію коронавірусу і становили 3 259 українців, що виїхали на постійне місце мешкання в інші країни.

Дійсно, за будь-яких умов охочі змінити країну проживання були, є й будуть. Як будуть і ті, хто повертається на батьківщину, не зумівши з різних причин прижитися на новій території. Тож як можна зрозуміти, назавжди виїжджаючи за кордон, що ти справді до цього готовий морально та психологічно?

Свої поради дає запорізький логотерапевт Серго.

– Всі шукають кращого життя. Як до цього підготуватися найкращим чином? Я наведу свій особистий приклад. Чому особистий? Через те, що чимало наших земляків їдуть за кордон на постійне місце мешкання чи на заробітки, – мені доводиться консультувати їх очно або по скайпу, вайберу. В силу своєї професійної діяльності я маю досвід (з історій своїх клієнтів) найпоширеніших помилок, – розповідає логотерапевт.

Отже, яких помилок найчастіше припускаються ті, хто збирає валізи для переїзду за кордон? Наводимо кілька основних моментів у цій темі.

1. Вивчення менталітету країни

Зовсім не вивчають культурні особливості тієї країни, до якої збираються виїжджати. Не мають жодного уявлення про менталітет місцевого населення, звичаї, традиції тощо. Адже недарма у більшості країн, які приймають до себе «переселенців», вимагають складати іспити на знання, наприклад, історії. Це дуже важливо. Те ж саме стосується і знання культури та мистецтва приймаючої країни (як варіант, потрібно мати основне уявлення про видатних художників, письменників, діячів мистецтва, творців, знаменитих історичних постатей тощо). Не менш важливим буде мати уявлення про рівень медицини країни, нюанси освітньої галузі, особливості податкової системи тощо. І, що важливо, це треба вивчати ще перебуваючи на території своєї країни, ще до від’їзду. Найпоширеніша помилка бажаючих виїхати на постійне місце мешкання, – це думати «Якось воно буде. Приїду до нової країни – розберуся на місці».

Приклад «психологічного щеплення»

Наведемо яскраву аналогію. Це приклад «щеплення». Коли людина їде до екзотичної країни, вона намагається зробити щеплення від небезпечних хвороб, на які можна захворіти в тій країні. Це, так звана, профілактика. Висновок – в першу чергу ви маєте займатися ПСИХОПРОФІЛАКТИКОЮ своїх майбутніх вірогідних стресів, які виникатимуть на новому місці проживання. Думати, що вам вдасться уникнути цих стресів, – це припуститися серйозної помилки! Стреси обов’язково будуть, менші або більші, слабкі або критичні, – але без них не обійтися. І завдання від’їжджого – максимально підготуватися до таких стресів, провести серйозну психопрофілактику, аби по приїзді зуміти впоратися з утворюваними проблемами психологічного плану.

Кращий вихід – не просто вивчати культуру країни, але й соціальні норми. Взагалі ідеально було б кілька разів відвідати омріяну країну в якості туриста та краще познайомитися з життям місцевого населення, відшукати та поспілкуватися з тими, хто виїхав туди раніше і вже пристосувався до нюансів життєдіяльності громади. Тільки самовпевнена та необізнана людина може думати, що переїзд буде гладким та ідеальним від початку.

2. Перевір – чи все зроблено для втілення планів

Другий важливий момент, який має врахувати той, хто збирається на постійне місце мешкання до іншої країни, – це ще до переїзду відповідально проаналізувати, а чи все ви зробили ТУТ для досягнення своє мрії ТАМ? Ви справді маєте впевнено сказати самі собі – я зробив ТУТ, у своїй країні, дійсно все, що мені було під силу; я спробував використати всі існуючі можливості самореалізації, я пережив всі можливі ситуації для досягнення мрії про краще життя… Це останній важливий крок перед переїздом! І, якщо людина буде чесною сама з собою на всі 100%, випробує геть усе з можливих варіантів, тоді на новому місці, у новій країні в неї не залишиться жодних внутрішніх конфліктів. Вона приїде відкритою без жодних сумнівів чи невикористаних на Батьківщині можливостей.

3. Порада наостанок – збагачуйте світогляд

Вирішивши всі питання, упевнившись у своїй готовності переїхати до нової країни, нарешті, приїхавши до неї, – не замикайтеся на спілкуванні лишень зі своїми приятелями чи представниками діаспори! Не обмежуйте свій світогляд, пізнавайте життя у новій країні, збагачуйте свій досвід. Чим відкритішими ви будете до нових людей, нової культури, нової ментальності, тим легшим буде процес адаптації до нового життя. Не ставте собі штучних перешкод, вивчайте особливості національного життя того народу, у країну якого ви приїхали з мрією про краще життя. Пізнавайте національну кухню, музичні уподобання місцевого населення, традиції життя громади тощо. Чим раніше ви це почнете робити, тим вільніше будете почувати себе на новій території. Головне – робити це з власної волі, з реальним бажанням використати свої можливості на всі 100%.

Читайте також: Поради запоріжцям для безпечного відпочинку на природі