Змалечку всі ми з нетерпінням чекали новорічних свят з повною впевненістю, що трапиться якесь диво
Саме чарівна атмосфера казки затьмарювала своєю яскравістю навіть подарунки під ялинкою. Подорослішавши, ми перестаємо вірити в дива, проте вони все ж таки трапляються. Особливо в новорічну ніч. Запоріжці поділились своїми новорічними історіями
Руденьке диво
Молоде подружжя Смоляга – Надія та Антон – завжди вірили в добро та дива, мабуть, саме тому тривалий час були волонтерами Червоного хреста. Завдяки волонтерській діяльності вони звикли до веселого оточення та великої компанії, тому 2 роки тому вирішили зустріти Новий рік з компанією друзів. Запросили всіх до себе, весело проводили час, а зіркою вечірки була руда кішечка Кєша. Веселий вечір наблизився до півночі, всі голосно вдарили келихами під бій курантів та гуртом побігли на вулицю пускати феєрверки. Повернувшись через пів години, компанія зрозуміла, що Кєша зникла!
– Через святкову метушню ми, певно, не помітили, як вона вискочила з дому. Розгубилися, бо не уявляли, де її шукати. Ми перевірили всі кімнати, балкон, кухню, перерили всі шафи та під диванами, ніде Кєші не було. Весь святковий настрій зник, адже зникла люба кішечка, член сім’ї. Хоча переживали за Кєшу не тільки ми з чоловіком, всі нервували через зникнення нашої киці, – згадує Надія.
Коли місць для пошуку вдома вже не залишилось, вирішили влаштувати експедицію з пошуку кошеня по вулицям. Обійшли пів району, обстежили підвали, кущі, ніде нема.
Повернулись додому і раптом бачать – з-під дивану виглядає руденька мордочка. Хоча всі шукали її там і не знаходили. Виявилось, що в дивані є дірка, про яку ніхто не знав, в ній кошеня і сховалося під час феєрверків. Всі радісно обійняли кошеня, яке влаштувало їм безкоштовний квест на свято, і вже зі спокійною душею, продовжили святкувати. Після такого випадку Кєшу в новорічну ніч не випускають з рук, щоб вона знов не вирішила сховатись.
Святкові пельмені
Які страви на новорічному столі у вас найулюбленіші? Мешканка Запоріжжя і мати 3 дітей Юлія Єрина визнає, що обожнює новорічні пельмені! І з цією стравою пов’язана кумедна історія, яка трапилася з нею та її подругою Зоєю 31 грудня 20 років тому.
16-річні дівчата вирішили зварити величезну миску пельменів та вдвох провести час в святковий вечір, поки дорослі зайняті своїми справами. Саме робоча зміна Юліних батьків випала на цей день, тож квартира була вільна. План був такий, щоб вдвох насолодитись власним святкуванням, а потім піти до батьків Зої і вже зустрічати свято в них.
Свою вечірку дівчата прагнули відсвяткувати по-дорослому – з вином. Зварили пельменів, налили в келихи вина, увімкнули касету з «Іронією долі» та почали ласувати. Доросла вечірка спонукала до повної свободи, тож дівчата вирішили скористатися відсутністю дорослих і покурити. Поставили відеомагнітофон на паузу та вийшли на балкон. Вийшли у футболках, щоб відчути морозець. Вдосталь насміявшись із цигарками, дівчата поспішили повернутись до пельменів та улюбленого фільму, аж раптом зрозуміли, що двері балкону не відчиняються!
– Ми не могли повірити, як таке трапилося. Вирішили знов закурити, бо якось і не сприймали серйозно цю ситуацію. Продовжували сміятись, дивлячись крізь скло, як остигають наші пельмені. Але з кожною хвилиною до нас доходило, що ми заперті на балконі, а вдома нікого нема! Мобільних телефонів тоді ще не існувало, зв’язку з людьми нема. Почали хвилюватись, – згадує Юля.
Пауза вимкнулась, і фільм продовжував показувати пригоди п’яного лікаря, а дівчата замерзали під звуки новорічного фільму. Намагалися покликати на допомогу, але через те, що балкон заварений, звуки не проходили. Тоді прийшло рішення – вибивати двері. Цю місію на себе взяла подруга Юлі Зоя, бо дівчина була міцної статури. Розігнавшись, Зої вдалося вибити двері, що врятувало дівчат від замерзання. Дівчата допили з келихів вино, щоб заспокоїтись, та пішли святкувати до батьків Зої. А батьків Юлі чекав новорічний подарунок у вигляді зламаних дверей. В кімнаті ще декілька днів доводилось спати у шапці, поки двері не відремонтували.
Юля та Зоя зберегли свою дружбу, незважаючи на те, що Зоя переїхала жити до Греції. Подруги їздять одна до одної у гості і, завжди згадуючи той випадок, готують пельмені. До речі, це підштовхнуло дівчат кинути палити.
Любов у новорічну ніч
Багато фільмів знімають про те, як в новорічну ніч люди зустрічають своє кохання, а в той час такі випадки трапляються в реальному житті. В це повірив 16-річний Костя. Зустрічати 2020 рік хлопець вирішив із друзями. Одна з подруг емоційно жестикулювала під час спілкування, а стриманий Костя не любить такого, тому вирішив заспокоїти дівчину, взявши її за руку. Хлопець згадує, що відчув тієї миті, як між ними пробігла незвична хвиля енергії.
Потім звичайна святкова атмосфера стала більш затишною, особливо коли всі пішли на вулицю дивитись феєрверки, а Костя з подругою вирішили залишитись вдома. Під час спілкування Костя не зрозумів, як так вийшло, але він поцілував подругу в щоку, і в цьому несміливому поцілунку, відчувався вихор почуттів! В давній подрузі він побачив те, що не бачив раніше. В ту мить їхні губи злилися в довгому поцілунку. Досі молоді люди вірять, що та чарівна ніч дозволила їм відкритись одне одному.
Герой на все життя
Кохання всього свого життя зустріла запорізька фотограф Ольга Татаркова. Це трапилось у 2006 році, коли молода жінка пішла зустрічати Новий рік до сусідів. Там Ольгу познайомили з Олегом, який проявив інтерес до нової знайомої. Ольга теж відчувала симпатію до хлопця через його добрий та веселий характер, однак зав’язувати стосунки жінка не хотіла, і на те було кілька причин.
– По перше, я нещодавно розлучилася, по-друге, в мене було двоє дітей. І по третє – Олег був на 12 років молодший за мене. Йому тоді було 20 років, тож я не хотіла піддаватись почуттям. Крім того, після розлучення я давала собі слово більше не закохуватись, – згадує Ольга.
Але хлопець виявився настільки наполегливим, що через пів року вони з Ольгою одружились! Так, перешкод для цього вистачало. Найголовнішою перешкодою було те, що батьки Олега були проти їхнього шлюбу через різницю у віці. Мати хлопця навіть приходила до Ольги, щоб відмовити її від шлюбу. Але закохані йшли до єднання стосунків попри всі негаразди, доводячи, що їхнє кохання щире. Через 4 роки в них народилася донька Єва, а потім і син Сергій. Чоловік однаково любив всіх дітей. Щирість стосунків побачила і мати Олега, яка прийняла невістку та ставиться до неї, як до дочки.
Але тривало щастя недовго… У 2016 році Олег загинув на фронті під Авдіївкою. Його двічі нагородили – Один орден третього ступеня «За Мужність» від президента України, другий за заслуги перед Запорізьким краєм. А в школі, де навчався Олег, зробили музей на пам’ять про нього.
Щоб не збожеволіти від втрати, Ольга почала займатись фотографією. Їй допомагає те, що діти своїми добрими серцями нагадують їй чоловіка. Жінка впевнена, що тепер він став її Янголом-охоронцем, а кохання до нього живе в її серці по сей день.
Читайте також: Яким буде 2021 рік – астрологічний прогноз
